Тема 5. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ
Членистоногі – найпоширеніші в довкіллі тварини. Вони напрочуд добре пристосовані до життя в будь-якому середовищі завдяки надійному захисту – скелетному панциру, а також здатності швидко пересуватися за допомогою ніжок та крил. Членистоногі трапляються на поверхні землі, в повітрі, грунті, в прісноводних водоймах, у морях, океанах, на гірських вершинах, у пустелях і серед криги в умовах вічної мерзлоти.
Нині на нашій планеті налічується близько 1,5 млн видів членистоногих – більше, ніж усіх видів тварин
Членистоногі – це двобічносиметричні тварини, які мають щільний скелетний панцир, що складається з хітину. їх тіло, утворене з окремих сегментів, має членисті кінцівки.
До членистоногих належать добре відомі тобі тварини: багатоніжки, раки, краби, креветки, павуки, скорпіони, жуки, метелики, воші, блохи, мухи, бджоли і комарі.
§ 20. Клас Ракоподібні
Ракоподібні – це членистоногі тварини, які ведуть переважно водний спосіб життя. Вони дихають зябрами, мають дві пари вусиків
Клас Ракоподібні налічує понад ЗО 000 видів тварин. До нього належать різноманітні мікроскопічні рачки – циклопи, які живуть у товщі води, мокриці, що ведуть наземний спосіб життя, тримаючись сирих місць, а також раки, креветки та краби, поширені у водному середовищі.
Розглянемо особливості способу життя, будову і системи органів ракоподібних на прикладі річкового рака.
Спосіб життя. Річковий рак живе в тихих чистих річках або прісних озерах і ставках з крутими глинистими берегами. Удень він ховається в норі на дні, під корчем або каменем, а вночі виходить на лови. Звичайно рак пересувається по дну головою вперед, повільно переставляючи ноги, а в разі небезпеки відштовхується і вправно пливе заднім кінцем тіла наперед, швидко загрібаючи воду хвостовим плавцем та направляючи її під себе.
– На суходолі рак пересувається задом наперед. За допомогою ніг, клешень і хвостового плавця він ніби підтягує тіло. Звідси й пішов вислів “задкувати наче рак”.
Живиться рак переважно рослинною їжею, не відмовляється і від мертвої риби та жаб. Іноді полює, як хижак.
Мал. 44. Зовнішня будова річкового рака:
1 – очі; 2 – довгий вусик; 3 – короткий вусик; 4 – клешня;
5 – верхня щелепа; 6 – нижня щелепа; 7 – ногощелепа; 8 – головогруди; 9 – ходильні ноги; 10 – черевні ніжки;
11 – черевце; 12 – хвостовий плавець.
Будова тіла. Тіло річкового рака складається з голови, грудей та черевця (мал. 44). Голова й груди з’єднуються, утворюючи масивні головогруди. Черевце поділене на окремі сегменти.
Спереду головогрудей можна побачити гострий шип. З обох боків від нього на рухливих стебельцях розміщені очі, а попереду – дві пари вусиків: коротенькі й довгі. Головогруди рака складаються з 8 сегментів. На кожному сегменті, як правило, знаходиться пара кінцівок. По боках рота містяться шість пар кінцівок: пара верхніх і дві пари нижніх щелеп. Три пари ногощелеп беруть участь у процесі захоплювання їжі й відправлення її до рота. На головогрудях розміщені також 5 пар ходильних ніг, на трьох передніх парах є клешні.
– Чи знаєш ти, що клешні річкового рака не така вже й грізна зброя, як здається? Він не проколює ними шкіру людини, а лише щипає та лякає. Рак може загубити клешню в бійці, тоді замість цієї, великої й страхітливої, виросте нова, але значно коротша.
– Цікаво, що серед раків, як і серед людей, є “правші” й “лівші”. Найчастіше права клешня рака помітно довша за ліву – це раки-“правші”. Але буває й навпаки.
Черевце складається з 7 сегментів, на яких міститься 5 пар маленьких черевних ніжок, призначених для плавання. На самому кінці черевця
Розташований хвостовий плавець, що являє собою видозмінену кінцівку.
Покриви тіла. Тіло рака вкрите хітиновим панциром зеленкувато-бурого забарвлення, яке маскує тварину на тлі темного мулистого дна. Панцир просякнутий вапном, що надає йому міцності.
Опорно-руховий апарат. Хітиновий панцир утворює зовнішній скелет – каркас тіла рака. На відміну від червів, рак не має шкірно-мускульного мішка. Мускулатура тварини представлена окремими пучками м’язів, що прикріплюються до хітинового панцира. Всі внутрішні органи містяться у вторинній порожнині тіла. (Пригадай, чим різняться первинна і вторинна порожнини.)
Травна система у рака побудована значно складніше, ніж у червів. Починається вона ротом, далі розташований стравохід, який переходить у шлунок, що складається з двох відділів: жувального й цідильного. Стінки жувального відділу мають спеціальні хітинові вирости, котрі перетирають їжу. У цідильному відділі їжа фільтрується. Перетравлення й всмоктування їжі відбувається у середній кишці. Неперетравлені рештки їжі виводяться назовні через анальний отвір (мал. 45).
Видільна система рака має вигляд круглих зелених залоз. Вони містяться під панциром на спинному боці і відкриваються назовні біля основи вусиків (мал. 45).
Дихальна система. У рака під панциром біля основи ніг розташовані зябра. Це перисті вирости тіла. Вода омиває зябра, і розчинений у ній кисень потрапляє в кров, а вуглекислий газ із крові виділяється у воду (мал. 45).
Мал. 45. Системи внутрішніх органів річкового рака:
1 – нервовий ланцюжок; 2 – навкологлоткове кільце;
3 – травна система; 4 – статева система; 5 – видільна система; 6 – серце; 7 – зябра; 8 – кровоносні судини.
Кровоносна система рака незамкнена, тобто кров із судин витікає безпосередньо в порожнину тіла. Тут вона омиває внутрішні органи, віддає їм кисень і поживні речовини, а приймає вуглекислий газ. Далі кров збирається в судинах і по них потрапляє до серця, яке, пульсуючи, знов проштовхує її по судинах у порожнину тіла (мал. 45). Кров у рака безбарвна.
Нервова система рака побудована так само, як і нервова система дощового черв’яка. Вона складається з навкологлоткового нервового кільця і черевного нервового ланцюжка. Нерви, що відходять від навкологлоткового кільця, пов’язані з органами чуття і ротовими органами, а ті, що відходять від черевного ланцюжка,- з внутрішніми органами (мал. 45).
Органи чуття у рака добре розвинені. Складні очі розташовані на рухливих стебельцях, що дає йому змогу дивитися в різні боки, не повертаючи тіла. Кожне око утворене трьома тисячами вічок, кількість яких з віком зростає. Вічко бачить лише якусь невеличку частинку зображення, і тільки усі вічка разом можуть сприйняти його цілком. Таке око називають фасетковим, а кожне вічко у ньому – фасеткою.
Довгі вусики є органами дотику і нюху (це одночасно ніби “кінчики пальців” та “ніс” рака), а біля основи коротких вусиків містяться органи рівноваги та слуху.
Розмноження і розвиток. Річковий рак – роздільностатева тварина. Статеві залози розміщуються в грудній порожнині. Визрівання яйцеклітин у самок відбувається в яєчниках, а формування чоловічих статевих клітин у самців – у сім’яниках. Запліднення внутрішнє. Запліднені яйцеклітини прикріплюються до черевних ніжок матері й тут розвиваються. Через певний час з них вилуплюються крихітні рачки загалом схожі на дорослу форму. Спочатку вони ховаються від небезпеки під хвостовим плавцем матері, причепившись до черевних ніжок, а згодом розпочинають самостійне життя.
Протягом перших років життя раки інтенсивно ростуть і кілька разів на рік линяють. їхні старі покриви лопаються, і раки ледве виповзають з них. Після линяння блакитні покриви раків дуже ніжні, але поступово вони твердішають завдяки відкладенню в них вапна і стають щільними й міцними.
У “близьких родичів” річкових раків – морських раків омарів – з ікринок спочатку виходять личинки. Вони не повзають по дну, як дорослі раки, а плавають у товщі води. Цей факт свідчить, що великі десятиногі раки з клешнями походять від дрібних плаваючих рачків.
Різноманітність ракоподібних. До класу Ракоподібні належать не лише схожі на рака істоти з “грізними” клешнями, а й безліч мікроскопічних рачків, що живуть у товщі Світового океану.
– Коли б існувала Книга рекордів природи, то представники цього класу були б занесені до неї як переможці в багатьох номінаціях, бо наявність величезної кількості рачків зумовлює той факт, що їх вважають основним запасом тваринної їжі на планеті. Вони також є найстійкішими до екстремальних умов довкілля тваринами: лише ракоподібні живуть у таких солоних водоймах, в яких не живе жоден інший багатоклітинний організм; деякі ракоподібні поширені в струмках, де температура води сягає +60 С. А є й такі рачки, що певний час можуть перебувати в середовищі, позбавленому кисню.
Ряд Веслоногі ракоподібні. До цього ряду належать найдрібніші рачки, які пересуваються у товщі води різкими стрибками (мал. 46). Дивляться вони різними мікроскопічними організмами і, в свою чергу, основною поживою багатьох океанічних риб і найбільших на планеті тварин – китів та величезних акул. Загальна маса цих крихітних рачків становить близько 90 % усього океанічного планктону (від грец. планктос – блукаючий) – організмів, що населяють товщу води, пасивно плаваючи в ній, і не здатні протистояти перенесенню течіями.
Ряд Десятиногі ракоподібні. Ці тварини мають одну пару клешень, на які перетворилася передня пара ходильних кінцівок, і 4 пари власне ходильних кінцівок, що разом складає 10 кінцівок (мал. 46). Десятиногі ракоподібні найбільші за розміром серед усіх ракоподібних. Кількість видів цього ряду становить майже половину усіх представників класу Ракоподібні.
Креветки – найпримітивніші десятиногі ракоподібні. Вони плавають у товщі води, перебираючи черевними ніжками. (Запам’ятай. що інші десятиногі пересуваються по дну за допомогою ходильних ніг і ніколи не використовують для плавання черевні ніжки.) У Чорному й Азовському морях поширено 11 видів креветок.
Морські раки – омари – величезні морські раки (завдовжки до 60 см) з вражаючими клешнями. Вони живуть в океанах і морях, інколи трапляються і в Чорному морі.
Лангусти – великі ракоподібні, що зовні нагадують раків, але не мають клешень. Поширені в морях і океанах.
Раки-самітники живуть у морській воді. Цю тварину легко впізнати за м’яким асиметричним черевцем, яке вона ховає в черепашку молюска. Цікаво, що добре відомий камчатський краб – найбільша ракоподібна тварина на планеті – насправді аж ніяк не краб, а рак-самітник. Завдяки чималим розмірам йому не треба ховатися в черепашку, як це роблять його дрібніші “родичі”.
Два види невеликих раків-самітників трапляються в Чорному морі. Краби відрізняються від інших ракоподібних маленьким черевцем, підігнутим під головогруди. Переважна частина крабів живе в морській воді, але деякі види населяють прісні водойми і навіть вологі ділянки суходолу. Поширені головним чином на тропічних островах. Серед них добре відомий краб – пальмовий злодій. Його чомусь вважають любителем кокосових горіхів. Проте вчені з’ясували, що розкусити міцний горіх цей краб неспроможний, тому задовольняється невеликими плодами, які підбирає на пляжах.
Дуже цікавий краб-примара, який теж живе на пляжах. Якщо він не Рухається, то через своє невиразне забарвлення зовсім непомітний. А коли краб несподівано починає пересуватися, то здається, що він з’явився невідомо звідки, наче примара.
У басейні Чорного моря живе 17 видів крабів. Найбільш відомі трав”яний та кам’яний краби. Особливої охорони потребує прісноводний краб, який залишився тільки у двох невеликих річках Криму.
Ракоподібні – тварини досить складної організації, що ведуть водний спосіб життя. їх тіло вкрите щільним хітиновим панциром, який є зовнішнім скелетом. Для них характерні органи дихання – зябра відносно добре розвинені нервова система і органи чуття.
Мал. 46. Ряд Веслоногі ракоподібні: 1 – циклоп; 2 – дафнія.
Ряд Десятиногі ракоподібні; 3 – креветка; 4 – камчатський краб; 5 – трав’яний краб; 6 – рак-самітник; 7 – омар.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)