Концепція конкурентних переваг Портера ❤️ Економічний словник

Концепція конкурентних переваг Портера – комплекс заходів, спрямованих на досягнення конкурентних переваг залежно від організації та виконання фірмою окремих видів діяльності з метою забезпечення рентабельності. Щоб отримати і втримати конкурентну перевагу, фірма повинна виробляти товар з меншими витратами або діяти так, щоб давати покупцям товар з більшою цінністю, за який можна отримати вищу ціну. Види діяльності за умов конкуренції в певній галузі об’єднані в т. зв. ланцюжок цінності й роблять свій внесок у створення споживної

вартості. М. Портер умовно поділив їх на дві категорії: первинна (постійне виробництво, збут, доставка і обслуговування товару) і вторинна, або підтримуюча (забезпечення компонентами виробництва різними ресурсами або забезпечення функцій інфраструктури на підтримку іншої діяльності) діяльність. Для кожного виду діяльності потрібні куповані “компоненти”, робоча сила, поєднання технологій, а головною є інфраструктура фірми, наприклад менеджмент. У різних галузях конкретні види діяльності мають неоднакове значення для досягнення конкурентної переваги. Фірма – це також система взаємозалежних

видів діяльності, між якими існують зв’язки, які виникають, коли спосіб будь-якого виду діяльності впливає на вартість або ефективність інших. Так, ретельніший контроль за якістю дає змогу знизити витрати на післяпродажне обслуговування. Наявність зв’язків також потребує чіткого узгодження різних видів діяльності, внаслідок чого знижуються витрати під час укладання угод, скорочується загальний час виконання різних видів діяльності тощо. Згідно з Портером, вміле управління зв’язками може стати вирішальним фактором конкурентної переваги. Для досягнення такої переваги слід підходити до ланцюжка цінності як до системи. Його зміна перестановкою, що передбачає перегрупування або навіть вилученням окремих видів діяльності сприяє істотному поліпшенню конкурентної позиції. Своєю чергою ланцюжок цінності окремої фірми, що застосовується у конкуренції в певній галузі, входить до більшої системи діяльності – системи цінності, зокрема постачання сировини, комплектуючих виробів, обладнання тощо. Сфера конкуренції (інші сегменти ринку, регіон) визначає напрями діяльності фірми, способи її здійснення й конфігурацію ланцюжка цінності. Так, японські фірми з виробництва побутової електроніки (“Соні”, “Мацусіта” і “Тошиба”) виграють, діючи в споріднених галузях (випуск телевізорів, аудіо-апаратури та ін.) і використовуючи для цих товарів ті самі торгові марки, канали збуту по всьому світу, загальну технологію та спільну закупівлю. Ще одна умова – бути серед фірм, що перейшли до глобальної конкуренції. Утримання конкурентної переваги, наголошує Портер, залежить від трьох чинників. Перший – джерела переваги, до яких входять переваги низького рівня (дешева робоча сила або сировина), масштаб від застосування технологій, обладнання або запозичених у конкурентів методів. Ці переваги можуть легко отримати і конкуренти. Переваги вищого рівня (патентована технологія, диференціація на основі унікальних товарів або послуг, репутація фірми та інші) можна втримувати триваліший час. Щоб домогтися таких переваг, потрібні досвідченіший персонал, відповідне технічне оснащення, наявність довготривалих та інтенсивних інвестицій, в т. ч. у НДДКР або в маркетинг. Найдовше утримуються конкурентні переваги, що базуються на поєднанні значних інвестицій з вищою якістю діяльності, що надає перевагам динамічного характеру, оскільки вони пов’язані з вищим рівнем продуктивності. Другий чинник утримання конкурентної переваги – кількість наявних у фірми джерел конкурентної переваги. Третій чинник – постійна модернізація виробництва та інших видів діяльності. Для утримання переваги фірмі необхідно створювати нові переваги швидше, ніж конкуренти можуть копіювати наявні, та поліпшувати показники наявних переваг. Для утримання позицій фірмам, як зазначає Портер, іноді доводиться відмовлятися від досягнутих переваг, щоб домогтися нових. Причиною того, що лише не багатьом фірмам вдається утримати лідерство, є консервативність стратегії. Зміна стратегії блокується тим, що стара стратегія втілена в навичках, організаційних структурах, спеціалізованому обладнанні, репутації фірми, самозаспокоєністю та іншими чинниками. У великих компаніях сам масштаб фірми утруднює зміну стратегії, часто пов’язану зі значними фінансовими витратами, з хворобливими змінами в організаційній структурі фірми. Загалом, згідно з Портером, конкурентоспроможні переваги як товари та послуги і у витратах можуть з’явитися на одній або кількох стадіях у ланцюжку доданої вартості: 1) вхідна логістика, рівень товарної готівки, методи управління запасами, що використовуються та ін. (див. Логістика); 2) операції; 3) вихідна логістика; 4) маркетинг і продаж; 5) обслуговування. Водночас в К. к. п. П. не враховуються монополістичні та олігополістичні позиції великих компаній, їхні переваги та недоліки, те, що внаслідок акумулювання негативних сторін монополії (див. Монополія) вони можуть поступово втрачати свої конкурентні переваги. Недоцільно також абстрагуватися від створених компанією внутрішніх цінностей чи відсутніх динамічних стимулів до праці.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Концепція конкурентних переваг Портера - Економічний словник

Схожі записи:

Ринок робочої сили гнучкий Ринок робочої сили гнучкий – сукупність економічних відносин щодо нових форм організації купівлі-продажу робочої сили, її зайнятості та використання, вдосконалення організації праці та оплати робочої...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Агрегація ринку Агрегація ринку (агрегация рынка) – об’єднання всіх або окремих сегментів товарного чи регіонального ринку з метою розширення сфери впливу на ринки, а також для кращого...
Ціни споживання Ціни споживання – витрати покупця на придбання та використання товару протягом нормативного періоду його споживання. Ц. с. включають контрактну ціну при купівлі товару, вартість транспортних,...
Дезігнація Дезігнація – 1) підпис осіб – кредиторів; 2) список зіпсованих товарів і товарів, що зазнають псування....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Компанія з обмеженими акціями Компанія з обмеженими акціями – компанія, акції якої не можуть вільно продаватися іноземним особам....
Правило граничних і середніх витрат Правило граничних і середніх витрат – правило, згідно з яким граничні витрати повинні дорівнювати середнім у тому разі, якщо середні сягають максимуму....
Фінансові установи Фінансові установи – установи або організації, що входять до складу фінансової системи країни і регулюють фінансові ресурси. В Україні основними органами управління є Міністерство фінансів,...
Контора Контора – службове приміщення, офіс, адміністративна частина підприємства, організації, установи....
Ажіо Ажіо (ажио) – 1. Надбавка до ціни золота, що за умови золотого обігу стихійно складається на ринку в результаті знецінення паперово-грошових одиниць щодо золота. Обчислюється...
Форма емісії Форма емісії – випуск різних форм грошей у готівковій і безготівковій формах залежно від зростання товарної маси, темпів інфляції, швидкості обертання грошей та інших чинників....
Закон конкуренції Закон конкуренції (закон конкуренции) – закон економічного суперництва між товаровиробниками, підприємцями, фінансистами та іншими учасниками ринку, який полягає у прагненні забезпечити собі найвигідніші умови виробництва...
Форвард Форвард (англ. forvard – уперед) – форма термінових, швидких розрахунків, що здійснюються не пізніше як через два дні після закінчення угоди банками, торгово-промисловими фірмами з...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...