Контроль громадський ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Контроль громадський (фр. contrôle – перевірка, нагляд) – один з видів суспільного контролю, який здійснюють об’єднання громадян та самі громадяни за дотриманням вимог Конституції та чинного законодавства України державними органами, кооперативними і громадськими організаціями, підприємствами й установами, посадовими особами. Основним методом К. г. є перевірка діяльності та виконання ухвалених рішень, дотримання вимог чинного законодавства. Вона може здійснюватися самостійно або разом з органами державного

контролю. За результатами перевірок на підставі складених при цьому протоколів та актів К. г. інформує відповідні державні органи про виявлені порушення, вносить пропозиції щодо притягнення правопорушників до відповідальності. Діяльність об’єктів К. г. регламентується Законом “Про об’єднання громадян”, їх статутними та програмними документами. Всеукраїнська громадська організація “Громадський контроль” була створена у 2000 р. з ініціативи відомого громадського діяча і політика В. Волги. До складу правління організації ввійшли громадські та профспілкові діячі А. Шибіко, М. Заріцький,

О. Іваненко, О. Чешков, В. Плітін, О. Шандрюк, З. Дума, С. Кириченко. Київське міське відділення очолив М. Заріцький, Київське обласне відділення – О. Донець. Основними завданнями, задекларованими у програмних документах ВГО “Громадський контроль”, є: контроль за діями органів державної влади і органів місцевого самоврядування та спонукання їхніх посадових та службових осіб, депутатів усіх рівнів до виконання ними свого основного обов’язку щодо утвердження та забезпечення прав і свобод людини й громадянина; здійснення громадського контролю за обліком громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за встановленням черговості на одержання житлової площі, а також за її розподілом у будинках державного й громадського житлового фонду; здійснення громадського контролю за виконанням законодавчих актів України у сфері житлово-комунального господарства, транспорту та зв’язку; здійснення громадського контролю за використанням і охороною земель, їх приватизацією та продажем, за дотриманням законності у справі приватизації житла, державного й комунального майна; здійснення громадської екологічної експертизи та участь у процесі екологічної експертизи; спонукання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, депутатів усіх рівнів до здійснення своєї діяльності лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; спонукання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб до виконання своїх обов’язків щодо забезпечення екологічної безпеки й підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду українського народу; правова підтримка членів об’єднання шляхом роз’яснення законів та нормативних документів діючого законодавства України, представництво їхніх інтересів в органах державної, законодавчої, виконавчої та судової влад, органах місцевого самоврядування.

У своїй діяльності ВГО “Громадський контроль” використовує досвід колишнього народного контролю СРСР. Народний контроль СРСР, як відомо, був системою органів, в яких об’єднувалися державний контроль і контроль трудящих на підприємствах, у колгоспах, установах і організаціях. Органи народного контролю в СРСР цілком і повністю підпорядковувались КПРС, працювали на державному фінансуванні і тільки члени низових організацій – народні контролери – працювали на громадських засадах. На відміну від народного контролю СРСР, усі члени ВГО “Громадський контроль” працюють на громадських засадах, в ньому представлень майже всі політичні партії України. Відділення “Громадського контролю” активно діють у всіх областях України, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, в більшості міст обласного підпорядкування та районів України.

Закон України “Про об’єднання громадян”; Наш маніфест. – К., 2002; Статут та Програма діяльності ВГО “Громадський контроль”. – К., 2001.

М. Заріцький, А. Тороп

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

Контроль громадський - Довідник з політології

Схожі записи:

Економічна політика Політологічний словник Економічна політика – система цілей і засобів їх досягнення певними політичними інститутами та економічними організаціями (переважно міжнародними) в економічній сфері суспільства. Взаємодія політики...
Вебер Макс Політологічний словник Вебер Макс (1864 – 1920) – німецький соціолог і філософ політики, один із досить впливових й авторитетних представників наукової думки XX ст. В....
Декларація прав національностей Україним Політологічний словник Декларація прав національностей України – ключовий, один з найважливіших державних актів у сфері міжнаціональних відносин, прийнятий Верховною Радою України 1 листопада 1991 p.,...
Дивергенція Політологічний словник Дивергенція (від лат. divergeas – розходитися в різні боки) – розходження (наприклад, процесів, явищ, ознак у процесі еволюції, а також у поглядах, позиціях...
Регент Політологічний словник Регент (від лат. regens (regentis) – правитель) – тимчасовий правитель монархічної держави, який призначається в тому разі, якщо монарх тимчасово відсутній, хворий, неповнолітній,...
>Освітня політика Політологічний словник Освітня політика – система заходів, здійснюваних державою в сфері освіти і спрямованих на забезпечення її розвитку як одного з ключових ресурсів модернізації суспільства....
Протоколізм Політологічний словник Протоколізм – стиль викладу думки, манера письма, властиві протоколу. В. Захожай...
Монтеск’є Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Лa Бред і де Монтеск’є Політологічний словник Монтеск’є Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Лa Бред і де Монтеск’є (1689 – 1755) – французький філософ права й історії. Відмовившись...
Етика політична Політологічний словник Етика політична – 1) специфічна дисципліна, що склалася в межах політичної філософії і вивчає вплив моральних принципів, норм і уявлень людей на політику,...
Політичне панування Політологічний словник Політичне панування – це політична категорія, яка означає здатність конкретної соціальної групи поширювати дію правил, звичаїв і традицій на певному політичному просторі, в...
Гайдеггер (Heidegger) Мартін Політологічний словник Гайдеггер (Heidegger) Мартін (26.09.1889 – 26.05.1976) – німецький філософ. Основні віхи життя: 1916 р. – початок викладання у Фрайбурзькому університеті; з 1918 p....
Демарш Політологічний словник Демарш (від фр. demarche) – дипломатична акція, яка застосовується урядом, зовнішньополітичним відомством або дипломатичним представником перед чи щодо уряду іншої держави. Д. може...
Євтух Володимир Борисович Політологічний словник Євтух Володимир Борисович (нар. 1948) – кандидат історичних наук (1975 р.), доктор історичних наук (1989 р.), заслужений діяч науки і техніки України (1998...
Дипломатичні представництва Політологічний словник Дипломатичні представництва – закордонний державний орган зовнішніх зносин, який очолює дипломатичний представник держави. Д. п., яке очолює посол, називається посольством, а те, яке...
Війна політологічна Політологічний словник Війна політологічна – умовна назва глобального протистояння різних політичних вчень (насамперед марксизму – ленінізму і буржуазних), доктрин, поглядів на державу, міждержавні відносини, міжнародну...
Прес-центр (прес-бюро) Політологічний словник Прес-центр (прес-бюро) – служба інформації, орган з’їзду, конгресу, наради, фестивалю, спортивних змагань тощо, яка сприяє журналістам у висвітленні цих подій, надає їм необхідну...
Політологія Політологічний словник Політологія (politology, від “політика” і грецьк. logos – слово, учення) – наука, що вивчає політику, політичні відносини та політичні системи. Поняття увійшло до...
Гегельянство Політологічний словник Гегельянство – філософська течія, що бере свій початок із вчення, праць, творчості Гегеля. Г. виникло у Німеччині в 30- 40-х роках XIX ст....
Сима Цянь Політологічний словник Сима Цянь (145 – 86 до н. е.) – давній китайський історик. Влада в уявленні С. Ц. – це управління людьми, тому правитель...
Як урегулювати політичний конфлікт? 37 Як урегулювати політичний конфлікт? У процесі політичної практики було вироблено шляхи стабілізації системи, за допомогою яких попереджують внутрішньополітичні конфлікти. їх сутність полягає у послабленні...
Істеблішмент Політологічний словник Істеблішмент (від англ. establishment – встановлення, установа) – суспільно-політичні кола, які здійснюють вплив на політичне, економічне, соціальне, духовне життя суспільства. Поняття І. багато...
Дискредитація Політологічний словник Дискредитація (від фр. discréditer – підривати довіру) – умисне зганьблення чийогось імені, підривання довіри, приниження чиєїсь честі, гідності, авторитету. Дискредитація шляхом поширення перекрученої,...
ІМПІЧМЕНТ ІМПІЧМЕНТ – процедура обвинувачення вищих посадових осіб (президента, міністрів, федеральних суддів) унаслідок порушення ними законів певної держави....
Безпорадність влади Політологічний словник Безпорадність влади (helplessness / feebleness of power) – неспроможність будь-якої влади зробити щось позитивне, корисне як для самої себе, так і для оточення,...
Європейський аграрний ринок Політологічний словник Європейський аграрний ринок – основу такого ринку становлять принципи вільного обігу товарів усередині співтовариства, преференції продуктам, виробленим в ЄС, перед ввезеними з третіх...
Панібудьласка Володимир Федорович Політологічний словник Панібудьласка Володимир Федорович (нар. 1929) – український історик, політолог. Народився на Дніпропетровщині, в с. м. т. Петриківка, Петриківського району. По закінченні середньої школи...
Гласність Політологічний словник Гласність – слово ввійшло в сучасний вжиток як визначення одного з напрямів політичного курсу, проголошеного в СРСР М. Горбачовим (“політика Г.”). Трактувалося як...
Військовий переворот Політологічний словник Військовий переворот – різновид політичного перевороту, що являє собою збройний виступ певних груп військовослужбовців проти політичної влади, уряду. Розрізняють такі типи виступу армії...
Евальвація Політологічний словник Евальвація – систематичне вивчення й експертиза науково-практичних проектів і програм з метою утвердження і оцінки їх результатів. Часто Е. здійснюється як супутнє дослідження,...
Яворницький (Еварницький) Дмитро Іванович Політологічний словник Яворницький (Еварницький) Дмитро Іванович (26.10.(7.11) 1855, с. Сонцівка Харківської губ. (нині с. Борисівка Дергачівського р-ну Харківської обл.) – 5.08.1940, м. Дніпропетровськ) – видатний...
Перикл Політологічний словник Перикл (490 – 429 до н. е.)- давньогрецький політик та полководець, в часи правління якого рабовласницька демократія досягла свого розквіту. Філософія / За...
Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) Політологічний словник Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) – створена в 1960 р. як об єднання європейських країн, що не входили до Європейського Економічного Співтовариства, яке...
Чартизм Політологічний словник Чартизм (від англ. charter – хартія) – перший масовий політично оформлений рух робітників Великобританії в 30 – 50-х роках XIX ст., що був...
Відплив інтелекту Політологічний словник Відплив інтелекту – суспільне явище, що пов’язане з помітним (значимим) від’їздом з держави (або регіону) працівників інтелектуальної сфери або високопрофесійних працівників, фахівців, майстрів...
Ядерний паритет Політологічний словник Ядерний паритет – ядерна стратегічна рівновага між великими ядерними державами (головним чином між США та колишнім СРСР), що підтримувалася і забезпечувалася насамперед за...