Соціологія короткий енциклопедичний словник
КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИП – поняття, запроваджене М. Я. Данилевським для позначення локалізованих в істор. часі та просторі великих соціокультурних формувань, що у своїй сукупності утворюють всесвітню історію. Конститутивними ознаками К. – і. т. є: єдина мовна група; особливий духовний склад (“морфологічні початки”); політ, незалежність; атрибутивні неповторні культурно цивілізаційні риси, що не передаються народам іншого К. –і. т.
У своєму розвитку кожен з основних К.-і. т., завершуючи
М. Я. Данилевський поділяв істор. діяльність на 4 основні різновиди (реліг., культурна (наук., худ. і техн.), політ, і сусп-екон. діяльність) і відповідно до особливостей їх реалізації здійснив по групування К. – і. т, на: 1)підготовчі, чи автохтонні, К. – і. т. – єгипетський, асиро-вавилоно-фінікійський, китайський, індійський, іранський; 2) одноосновні К. – і. т. – єврейський, грецьк., римський;
3) двоосновний – європейський; 4) чотириосновний – слов’янський. У сучасній істор. науці поняття К.-і. т. набуло досить широкого вжитку і послуговується в дослідженнях своєрідності та взаємодій локальних істор. культур і цивілізацій, хоча й без тих завищених ампліфікацій (зокрема щодо слов’янського К. – і. т.), з якими було пов’язане його запровадження.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)