Меншовизм

Політологічний словник

Меншовизм – ідеї меншовиків, фракції Російської соціал-демократичної робітничої партії, що сформувалася на з’їзді РСДРП у 1903 р., який знаменував початок розколу партії на “твердих” марксистів” – “більшовиків” під проводом Леніна (1870 – 1922) і “м’яких” – меншовиків, що їх очолили Ю. Мартов та Аксельрод (від російських слів “більшість” і “меншість”). Основні суперечки на з’їзді точилися навколо питання про обов’язки члена партії. В умовах самодержавного гніту більшовики

ратували за очолювану професійними революціонерами централізовану партію, яка вестиме роботу в підпіллі. Меншовики віддавали перевагу структурі, що об’єднуватиметься на основі менш жорстких принципів і матиме широку підтримку в масах. Але незабаром ця незгода стосовно принципів організації вилилась у глибшу розбіжність політичної стратегії двох груп. Більшовики були переконані в тому, що в боротьбі проти самодержавства РСДРП повинна не співпрацювати з ліберальною буржуазією, а діяти цілком незалежно. Меншовики схилялися до того, що ліберальна буржуазія посідає чільну позицію в політичній
боротьбі і що роль РСДРП має обмежуватися зміцненням її політичної сили та вираженням інтересів пролетаріату. А пролетаріат опиниться в центрі політичної боротьби лише після завершення періоду індустріального розвитку під орудою демократичного уряду. Отже, меншовики виступали за створення партії відкритого типу і, як видається, стояли ближче до класичного марксизму, ніж їх противники, оскільки розуміли, що соціалістична революція потребує подальшої індустріалізації Росії.

Енциклопедія політичної думки / Пер. з англ. за ред. Н. Лисюк. – К., 2000; Українське державотворення: Слов.-довід – К., 1997.

Т. Самойленко


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Меншовизм - Довідник з політології


Меншовизм