Місце фондової біржі та торгово-інформаційних систем (TIC) на ринку цінних паперів

Фінансовий ринок

Змістовний модуль 2

РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ (ФОНДОВИЙ РИНОК)

10 TEMA

СУЧАСНА ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

10.1. Місце фондової біржі та торгово-інформаційних систем (TIC) на ринку цінних паперів

Для успішного функціонування ринку цінних паперів велике значення має ступінь розвиненості його інфраструктури – тобто сукупності організацій, що обслуговують основних учасників ринку при здійсненні операцій з фондовими цінностями.

До таких організацій відносяться фондові біржі і торгово-інформаційні

системи, що займаються організацією торгів, а також депозитарні установи (депозитарії, розрахункові банки, зберіганні, реєстратори), що забезпечують облік і переоформлення прав власності на цінні папери, здійснення розрахунків і взаємозаліків (клірингу) за біржовими угодами з цінними паперами. До інфраструктури фондового ринку можна віднести й інформаційну базу даних про цінні папери і їх емітентів, наявність якої є гарантією доступу всіх учасників на фондовий ринок.

Фондова біржа створюється з метою проведення торгів цінними паперами і є центром формування попиту та пропозиції на фондові товари.

Метод її роботи – надання місця і технічних засобів учасникам для здійснення організованої торгівлі цінними паперами. Фондова біржа може бути створена у формі відкритого АТ не менш 20 засновниками – торговцями цінними паперами.

Торгово-інформаційні системи (TIC) створюються з метою проведення організованої торгівлі фондовими цінностями в комп’ютерних мережах у режимі реального часу. TIC значно спрощує участь в організованих торгах і прискорює процес оформлення угод. Торгово-інформаційною системою визнається юридична особа, що здійснює діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку, і володіє або керує електронною торгово-інформаційною системою, мережею або іншою системою засобів, що надає можливість обміну пропозиціями з купівлі – продажу цінних паперів. Статус юридичної особи надається торгово-інформаційній системі після її реєстрації у відповідних органах виконавчої влади і у Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку. TIC можуть створюватися у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, при цьому діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку можуть здійснювати торгово-інформаційні системи, створені не менш 20 торговцями цінними паперами, а частка статутного фонду, що належить одному засновнику, не повинна перевищувати 5 % .

Фондові біржі і TIC у процесі здійснення своєї діяльності зобов’язані дотримуватись визначених правил, розроблених відповідно до законодавства й установчих документів. Ці правила покликані підвищити надійність угод на організованому ринку.

Фондова біржа виконує три основні функції:

1) посередницьку. Суть полягає в тому, що фондова біржа створює достатні й всебічні умови для торгівлі цінними паперами емітентам, інвесторам та фінансовим посередникам. Торгові угоди на біржі укладають брокери. Вони діють від імені своїх клієнтів – інвесторів, емітентів або фінансових посередників, купуючи або продаючи цінні папери. При цьому права власності на куплені цінні папери або отримані від реалізації гроші належать клієнтам. Дохід брокера формується за рахунок комісійних від укладених угод. Крім того, в торгівлі на біржі беруть участь дилери. Вони купують через брокерів цінні папери з метою їх наступного перепродажу. їх дохід формується за рахунок різниці в цінах купівлі й продажу цінних паперів;

2) індикативну. Полягає в оцінці вартості та привабливості цінних паперів. Саме на біржі проводиться котирування цінних паперів, яке дає інформацію інвесторам про вартісну і якісну оцінку цінних паперів та динаміку розвитку ринку НДП. Це створює передумови для надійного і прозорового механізму торгівлі, хоча не виключає можливостей цілеспрямованих махінацій з метою спекуляції цінними паперами. Водночас це важливий чинник стимулювання ефективної діяльності емітентів. Будь-які їх промахи відразу ведуть до зниження вартості емітованих ними цінних паперів або попиту на них, що веде до зменшення притоку фінансових ресурсів. Тому для емітента так важливо забезпечувати стабільний фінансовий стан та високі фінансові результати;

3) регулятивну. Встановлює: порядок взаємин біржі і її членів; види послуг, що надаються фондовою біржею, і умови їх оплати; статус і функції брокерських контор; правила допуску і виключення цінних паперів; види й умови котирування цінних паперів; порядок проведення операцій з цінними паперами; механізм проведення відкритих торгів; обмеження з придбання контрольних пакетів акцій; умови і вимоги укладання біржових угод; обов’язки членів біржі й ін. Правилами, що діють на фондовій біржі, також регулюються питання контролю за діяльністю членів біржі, порядок ведення розрахунків і санкції за порушення правил.

Правила фондової біржі визначають порядок:

– організації та проведення біржових торгів;

– лістингу та делістингу цінних паперів;

– допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;

– котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;

– розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;

– розв’язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;

– здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі;

– накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.

Таким чином, біржа забезпечує прискорення централізації капіталу і розширює межі використання тимчасово вільних коштів. Крім того, біржа підвищує мобільність акціонерного капіталу, створює умови для прискорення його кругообігу. В результаті постійного обігу капіталів і змін у складі інвесторів біржа забезпечує перерозподіл капіталу між різними галузями і сферами економіки.

Вищий біржовий комітет, як структура фондової біржі, визначає основні напрямки її діяльності і приймає рішення щодо ринку цінних паперів і його учасників.

Брокерські контори фондової біржі – торговці цінними паперами, зареєстровані на біржі, що мають повноваження здійснювати передачу і виконання замовлень на купівлю – продаж цінних паперів за свій рахунок і за дорученням клієнтів за їхній рахунок. їхня діяльність повинна відповідати вимогам оперативності, точності, сумлінності і здійснюватися в інтересах клієнтів. Кожна особа, що діє від імені брокерської контори, зобов’язана зберігати конфіденційну інформацію і комерційну таємницю. При цьому посадові особи брокерських контор, в обов’язок яких входить проведення операцій з цінними паперами, не мають права проводити за свій рахунок операції з фондовими інструментами, якими вони володіють.

Цінні папери на фондову біржу потрапляють не автоматично, і далеко не всі з них можуть бути допущені на біржу. Практично в усіх країнах відповідно до нормативних актів питання щодо допуску цінних паперів на біржу вирішує сама біржа. Однією з важливих функцій фондової біржі є інформування її членів – юридичних і фізичних осіб щодо курсу цінних паперів, прийнятих до котирування.

Котирування означає механізм визначення та фіксації ціни цінного папера в процесі біржових торгів упродовж кожного дня роботи біржі та опублікування цін у біржовому бюлетені котирувального листа. А сама процедура внесення цінних паперів до списку цінних паперів, які котируються на фондовій біржі, називається лістингом. Одним словом, котирування – це оголошення цін продавця і покупця на цінний папір.

В останній час вітчизняні підприємства дедалі частіше застосовують у своїй практиці процедуру виводу власних цінних паперів на фондову біржу. Оскільки розвиток національної економіки потребує суттєвих змін інфраструктури фінансових інструментів, природно і закономірно проходить процес визначення і підтримки високої ліквідності фінансових активів і зобов’язань.

Переваги підприємств, що котирують свої акції па фондовій біржі:

А) доступ до ринку капіталів;

Б) більш широка і міцна база акціонерів підприємства;

В) розширення обсягів торгівлі його цінними паперами;

Г) ефективна та прозора система регулювання;

Д) своєчасне поширення необхідної інформації серед інвесторів;

Е) підтримка корпоративних стратегічних планів;

Ж) постійний фаховий сервіс.

Кожна фондова біржа, яка функціонує в нашій державі, при проведенні лістингу та котируванні цінних паперів повинна дотримуватися законодавчих і нормативних актів, а також власних правил і положень з цих питань.

До офіційного котирування на фондовій біржі допускаються цінні папери, зареєстровані в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку або Міністерстві фінансів України, які задовольняють вимогам чинного законодавства України і внесені до біржового реєстру.

Це такі цінні папери:

– облігації внутрішніх і зовнішніх позик, казначейські зобов’язання України й облігації місцевих позик, обсяг випуску яких перевищує 1 млн. євро;

– акції відкритих акціонерних товариств, що пропонуються для обігу після їх первинного розміщення;

– облігації підприємств усіх форм власності;ощадні та депозитні сертифікати на пред’явника; похідні цінні папери, види та особливості біржової торгівлі якими визначаються правилами фондової біржі;

– цінні папери іноземних емітентів, за умови їх реєстрації ДКЦПФР;

– інші цінні папери, випуск та обіг яких може здійснюватися згідно з чинним законодавством України.

Включення цінних паперів до біржового реєстру здійснюється рішенням котирувальної комісії на підставі експертної оцінки відділу лістингу фондової біржі. Державні цінні папери заносяться до біржового реєстру без проведення експертної оцінки на підставі офіційних умов випуску.

Мінімальний рівень розповсюдження пакетів цінних паперів у відділенні офіційного котирування повинен становити не менше 5 відсотків від розміру статутного фонду емітента. Після включення цінних паперів до біржового реєстру вони приймаються до котирування і вносяться до біржового бюлетеня.

Після прийняття котирувальною комісією фондової біржі рішення про допуск цінних паперів емітента до офіційного котирування та включення їх до біржового реєстру біржа протягом одного робочого дня письмово повідомляє про це ДКЦПФР і протягом 10 робочих днів публікує оголошення про це в офіційному виданні біржі. Котирування в офіційному режимі паперів емітента починається з дати публікації біржею оголошення про їх внесення до біржового реєстру в офіційному виданні фондової біржі.

Для підтримання лістингу цінних паперів Українська фондова біржа (УКФ) здійснює постійний контроль за фінансовим станом емітента.

Цінний папір може бути вилучений з офіційного котирування за вимогою емітента, поданням відповідних державних органів, державного представника на біржі або за ініціативою біржі, яка має бути належним чином обгрунтована. Фондова біржа може прийняти рішення про вилучення цінного паперу з офіційного котирування у разі:

– незначного співвідношення щоденного обсягу операцій щодо даного цінного паперу до загальної кількості цих цінних паперів, які перебувають в обігу, та до кількості котирувань за рік;

– відсутності виплат відсотків, дивідендів чи погашень протягом останніх трьох років;

– незначного співвідношення кількості цінних паперів, які перебувають у власників невеликих пакетів, до їхньої загальної кількості;

– закінчення терміну обігу цінних паперів емітента, що котируються на УФБ;

– порушення емітентом своїх зобов’язань щодо інформування власників цінних паперів і фондової біржі про свою діяльність;

– порушення правил фондової біржі;

– порушення умов договору про підтримання лістингу;

– ліквідації емітента.

Фондова біржа має право прийняти рішення про вилучення з офіційного котирування одного виду цінного папера емітента з одночасним вилученням інших видів цінних паперів того самого емітента. Котирувальна комісія фондової біржі письмово повідомляє емітента про вилучення його цінного папера з офіційного котирування за один місяць до дати вилучення з викладенням причин вилучення. Рішення котирувальної комісії про вилучення цінного паперу з офіційного котирування затверджується правлінням фондової біржі. Дата фактичного вилучення цінного папера публікується в офіційному виданні фондової біржі.

До неофіційного котирування допускаються:

– цінні папери, що викликають зацікавленість в учасників торгівлі, але емітенти яких не задовольняють критеріям допуску до офіційного котирування, або не вимагають внесення їхніх цінних паперів в офіційне котирування;

– акції відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації державних підприємств, що належать державі або відповідним державним органам або органам місцевої влади і пропонуються цими органами для продажу на фондовій біржі в процесі приватизації.

З 2002 р. векселя в Україні не допускаються до торгів на організованому ринку.

Біржовими вважаються угоди, укладені на фондовій біржі між учасниками біржових торгів з цінних паперів, внесених до біржового реєстру, і зафіксовані на біржових торгах та зареєстровані відповідно до правил біржової торгівлі.

Підставою для торгівлі є заявка. У заявці на біржову операцію вказується точне найменування пінного паперу, вид угоди (купівля, продаж), кількість запропонованих для укладення угоди цінних паперів, ціна, за якою повинна бути проведена операція, термін виконання угоди, вид угоди.

Угода вважається зафіксованою:

– при проведенні торгів “з голосу” – з моменту оголошення ліцитатором “Продано” з одночасним ударом молотка в гонг, що підтверджується відповідним записом;

– при проведенні торгів в електронних торгово-інформаційних системах фондової біржі – з моменту фіксації такої угоди торговою системою за підсумками котирування запитів, допущених у систему, що підтверджується внесенням угоди до протоколу торгів.

Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на фондовій біржі.

Зміст біржової угоди (біржового контракту), за винятком найменування цінного папера, інформації про емітента, кількості, ціни та суми угоди, не підлягає розголошенню. Інша інформація може бути розкрита для третіх сторін у випадках, передбачених чинним законодавством, за рішенням суду або на вимогу слідчих органів.

На фондовій біржі можуть укладатись касові і термінові договори.

Під касовими розуміють угоди, що передбачають поставку цінних паперів і одночасну їх оплату безпосередньо в день укладання угоди або протягом трьох робочих днів, починаючи з дня укладання угоди (розрахунковий період).

Під угодами на термін розуміють такі угоди, що передбачають фіксований термін виконання сторонами своїх зобов’язань, який визначається в угоді.

Різниця між курсом угод на термін і курсом касових угод класифікується як: депорт (курс угод на термін, менший за курс касових угод); репорт (курс угод на термін, більший за курс касових угод).