МІСЦЕ ФОНЕТИКИ В СИСТЕМІ МОВИ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОНЕТИКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ

Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему

§ 13. МІСЦЕ ФОНЕТИКИ В СИСТЕМІ МОВИ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОНЕТИКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОЛОСНИХ ТА ПРИГОЛОСНИХ

Мовознавчі студії

150. Пригадайте, що вивчає фонетика. У чому полягає специфіка цього розділу мовознавства? Опрацюйте теоретичний матеріал.

Фонетика – розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови. Оскільки звуки ми вимовляємо і чуємо, то ці два їх аспекти – вимова (артикуляційний аспект) та сприйняття (акустичний аспект) і

становлять основу вивчення звуків. Фонетика описова містить відомості про звуковий склад мови на сучасному етапі. Історична фонетика вивчає звуковий склад мови протягом усього історичного періоду.

Фонологія починається там, де йдеться про функції звуків, які полягають у формуванні, розпізнаванні й розрізнюванні морфем, слів та інших одиниць мови. Для звука як знака мови у 70-х роках ХІХ століття польським мовознавці цем І. Бодуеном де Куртене було запроваджено окремий Л термін фонема (грецьк. phonema – звук, голос). Перший науковий опис фонетики української мови на загальнослов’янському фоні знаходимо

у праці Ф. Міклошича “Порівняльна граматика слов’янських мов” (1879), де подається короткий нарис української фонетики поряд із фонетиками інших слов’янських мов. Спроби проникнути в історію фонетичних явищ української мови робив О. Потебня в праці “Заметки о малорусском наречии”. П. Житецький уперше подав огляд фонетики української мови в історичному плані у дослідженні “Очерк звуковой истории малорусского наречия”. У наступні роки огляд історії фонетики української мови подавали у своїх працях О. Огоновський, О. Соболевський, А. Кримський, О. Шахматов.

151.1. Прочитайте. До якого стилю належить текст? Обгрунтуйте свою думку, наводячи приклади. Доберіть заголовок до тексту. Назвіть основні ознаки звуків мови.

Звуком називається коливальний рух тіл з наступним поширенням цих коливальних рухів у навколишньому середовищі. У природі існує необмежена кількість звуків, серед яких звуки людської мови становлять лише невелику групу. Творення мовних звуків є процесом, осмисленим людською свідомістю. Джерелом мовних звуків є коливання голосових зв’язок у гортані і тертя повітряного струменя об стінки мовних органів. Звуки поділяються на тони і шуми. Тони виникають внаслідок періодичних коливань повітряного середовища, а шуми – внаслідок неперіодичних коливань. У чистому вигляді як тони, так і шуми зустрічаються рідко. Проте мовні звуки розрізняються залежно від того, що лежить у їх основі – тон чи шум – і відповідно поділяються на дві групи: голосні і приголосні. Голосні – звуки, в основі яких лежить тон. Приголосні – звуки, в основі яких лежить шум.

Звукові одиниці, які слугують засобом передачі думки, досліджує спеціальна наука – фонетика (3 підручника).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1) Розберіть перше речення за частинами мови.

2) Виконайте фонетичний аналіз слова зв’язок.

152. Прочитайте початок тексту. Проведіть спостереження за роботою мовних органів під час вимови різних голосних і приголосних (звертайте увагу на положення губ, язика, його взаємодію з піднебінням і зубами). Свої спостереження викладіть спочатку усно, а потім письмово, продовживши текст. Сформулюйте визначення, які звуки називаються голосними, а які – приголосними.

Кожний звук нашої мови утворюється мовним апаратом людини і сприймається на слух. Утворення голосу завжди відбувається тоді, коли видихаємо повітря. Коли струмінь повітря з легенів потрапляє в гортань, першою перепоною на його шляху стають голосові зв’язки. Якщо вони не напружені, між ними є щілина і повітря крізь неї проходить вільно, то тони при цьому не утворюються. Коли зв’язки напружені, утворюються голосні звуки (3 посібника).

153. Знайдіть у підручнику з біології схематичне зображення мовного апарату людини. Розкажіть за малюнком, як утворюються мовні звуки. Які органи діють під час творення голосних? А які – під час творення приголосних? Від чого це залежить?

154. І. Прочитайте. Визначте стиль уривків. Прокоментуйте друге висловлювання. Чим відрізняються звуки мови від звуків природи?

1. Говорячи словами одного з найвидатніших лінгвістів нашого століття А. Мейє, першими “розклали мову на приголосні й голосні звуки” давні греки (А. Кондратов).

2. Голосні – це жінки, приголосні – чоловіки. Голосні – це самий наш голос, матері, що нас родили, сестри, що нас цілували, першоджерело, звідки ми витекли в словеснім своїм лику. Отже, коли б у мовленні нашім були тільки голосні, ми не вміли б розмовляти – лише голосили б ними у плинній вільготності без форми, як плюскочуть води розливу. А приголосні мужньо своєю твердою вдачею впорядкували розкіш розливу, стали дамбою, греблею, довгим молом, ясним річищем, що спрямовує води до свідомої праці. Однак, хоч і керують усім за справжніх господарів слова,- не на приголосні, а на голосні падає наголос у кожнім слові… (К. Бальмонт).

II. Виконайте завдання до текстів.

1) Зробіть розбір першого речення за частинами мови.

2) Розберіть виділені слова за будовою, поділіть їх на склади.

3) Прочитайте вголос останнє речення, правильно наголошуючи.

Практикум

155. В уривку з поезії проаналізуйте всі наголошені голосні за місцем творення, ступенем підняття язика, за участю губ у їх творенні. Користуйтеся таблицею і лінгвістичною довідкою. Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі,

А у тебе знов та ж доріжка в клас,

Той же явір наш під вікном у школі (А. Малишко).

Класифікаційна таблиця голосних звуків

Принципи класифікації	Ряд
Передній	Середній	Задній
Ступінь Підняття Спинки Язика	Високий	[i]		[<у>]
Високо-середній	[и]
Середній	[е]		[<о>]
Низький			[а]

Увага! Утворені за участю губ голосні називаються огубленими (або лабіалізованими, від лат. labium – губа): [<о>], [<у>], решта голосних – неогублені (або нелабіалізовані): [і], [и], [е], [а]. За ступенем підняття спинки язика розрізняють голосні високого, високо-середнього, середнього і низького підняття. За місцем підняття язика виділяють три ряди: передній, середній і задній.

156. Об’єднайтесь у пари і відгадайте загадки: визначте звук за його характеристикою.

1. Голосний заднього ряду, середнього підняття язика, лабіалізований. 2. Голосний переднього ряду, високого підняття язика, нелабіалізований. 3. Голосний переднього ряду, високо-середнього підняття язика, нелабіалізований. 4. Голосний заднього ряду, низького підняття язика, нелабіалізований. 5. Голосний переднього ряду, середнього підняття язика, нелабіалізований.

157. І. Вимовте подані звуки, затиснувши ніс пальцями. Які звуки не можна вимовити в такий спосіб? Які з цих звуків можна назвати носовими, а які – ротовими?

[б] – [м], [н] – [д], [н’] – [д’], [м] – [п].

II. Які звуки з наведених можна вимовити протяжно, а які є наслідком раптового прориву перепони, утвореної мовними органами?

[б] – [в], [т] – [с], [з] – [д], [х] – [к], [г] – [г].

158. З’ясуйте, у яких випадках сполучення літер означають [дж],

[дз], а в яких – сполучення двох звуків [д] і [ж], [д] і [з].

Підживити, ходжу, переджнивний, дзвоник, підзолити, джерело, піджак, надзелень, дріжджі, Аджарія, надзвичайний, піджарка, джаз, підзаголовок, дзижчати, передзвін, бджоли, дзеркало.

159. І. Користуючись таблицями, дайте характеристику приголосних за такими ознаками: а) за активним мовним органом або місцем творення (губні, язикові, глоткові); б) за способом творення шуму (зімкнені, щілинні, дрижачі); в) за звучністю (сонорні, шумні); г) за акустичним враженням (свистячі, шиплячі).

Класифікаційна таблиця приголосних звуків за місцем творення (за активним мовним органом)

Групи	Приголосні звуки
Губні (лабіальні)	Губно-губні	Б, п, м
Губно-зубні	В, ф
Язикові	Передньоязикові	Д, т, з, дж, дз, с, ц, р, л, н, ж, ч, ш, д’, т’, з’, с’, ц’, дз’, р’, л’, н’
Середньоязикові	Й
Задньоязикові	Г, х, к
Глотковий (фарингальний)	Г

Класифікаційна таблиця приголосних звуків за способом творення шуму

Групи	Приголосні звуки
Зімкнені (проривні)	Носові	М, н, н’
Чисті (неносові)	Б, п, д, т, к, г
Зімкнено-щілинні (африкати)	Дз, ц, дж, ч, дз’, ц’
Щілинні (фрикативні)	В, ф, з, с, ж, ш, й, г, х, л, з’, с’, л’
Дрижачі	Р, р’

Класифікаційна таблиця приголосних звуків за звучністю та співвідношенням голосу і шуму

Групи	Приголосні звуки
Сонорні	Р, л, м, н, в, р’, л’, н’, й
Шумні	Дзвінкі	Б, д, з, ж, дз, дж, г, г, д’, з’, дз’
Глухі	П, ф, т, с, ш, ч, ц, к, х, т’, с’, ц’

ІІ. Самостійно накресліть таблицю поділу приголосних звуків на тверді/м’які, користуючись поданими таблицями.

160. Об’єднайтесь у пари і відгадайте загадки: назвіть приголосний звук за його характеристикою.

1. Губний, глухий, щілинний. 2. Глотковий, дзвінкий, щілинний.

3. Передньоязиковий, сонорний, дрижачий. 4. Передньоязиковий, шумний, глухий, зімкнено-щілинний, шиплячий. 5. Задньоязиковий, шумний, глухий, щілинний.

Спілкування

161. Проведіть лінгвістичне дослідження. Працюючи в парах, перевірте тезу, замінивши один звук на інший у поданих словах.

Теза. Завдяки тому, що звуки мови протиставляються один одному за цілою низкою ознак, ми легко сприймаємо на слух будь-які слова. Замініть хоча б один звук у слові – і воно “зруйнується” або перетвориться на інше (І. Постнікова, І. Підгаєцька).

Мох, сум, коти, гол, тупати, ховати, рублений, трубка, вухо, Люда, кора, палка, калач, катати, голова, морок, сіють, Рая, зелень.