Мета: поглибити уявлення учнів про зображальність як властивість музики та її роль у музичному мистецтві.
Для дітей зображальні можливості музики пов’язані, насамперед, з відтворенням певних звуків природи й навколишнього світу. Такі твори вже відомі учням з програми першого (“Дощик” В. Косенка, “Пташка” Е. Гріга, “Сурмачі луна” Д. Кабалевського, “Весняні голоси” Й. Штрауса), другого класів (“Волинка” Й. С. Баха, “Комарики” М. Сільванського, “Дощик” Г. Свиридова та ін.).
Розпочинаємо тему з актуалізації
Ознайомлення з піснею можна побудувати на уявленні цих звуків, а потім – опрацюванні їх пісенної “версії”. Для посилення ефекту руху можна виконувати пісню, ставши ланцюжком і рухаючись як потяг. Надалі використовуємо твір для розспівування та проведення рухливих хвилинок.
Блискучим зразком зображальності є “Політ джмеля”
…Вітер в морі повіває
І кораблик підганяє,
Він біжить по бурунах
На роздутих парусах…
Пристають до міста гості;
Князь Гвідон їх кличе в гості,
Їх годує, напува
Й каже їм такі слова:
“Чим ви, гості, торгували?
І куди ви прямували?”
Корабельники в одвіт:
“Ми об’їздили весь світ:
Торгували ми булатом,
І сріблом, і щирим златом,
І тепер лежить нам шлях
В окіянах та морях
Мимо острова Буяна
В царство славного Салтана”.
Відмовляє князь купцям:
“Добра путь, панове, вам
По морях, по окіяну.
Та скажіть царю Салтану:
Свій поклін йому, мовляв,
Князь Гвідон переказав”.
Гості князеві вклонились
І в дорогу відрядились.
Князь до моря йде і знов
Лебедицю там знайшов…
І вона ізнов його
Вмить оббризкала всього.
Князь тут зменшився, стулився, –
І джмелем умить зробився.
Полетів щодуху джміль
І кораблик серед хвиль
Наздогнав в одну хвилинку
Та й забився у щілинку.
Ось на берег вийшли гості;
Цар Салтан їх кличе в гості,
А за ними навпростець
Полетів наш молодець…
Цар Салтан гостей вітає,
І частує, і питає:
“Звідки, гості, припливли?
У яких краях були?
Чи за морем все щасливо?
І яке на світі диво?”
Корабельники в одвіт:
“Ми об’їздили весь світ;
За морями все щасливо;
В світі ж ось яке є диво:
Острів серед хвиль лежить,
Місто там нове стоїть,
І щодня там дивне диво:
Море збуриться бурхливо,
Закипить, та зареве,
Та на берег напливе,
Розіллється в шумовинні –
І лишаться на камінні
В панцирах, як жар зорі,
Тридцять три богатирі…
Князь Гвідон там княжить. Він
Передав тобі поклін”.
Повариха та ткачиха –
Ні мур-мур! А Бабариха,
Посміхнувшися на те,
Вимовляє: “Це пусте!
З моря лицарі виходять
І собі дозором бродять!
Чи це правда, чи брехня –
Дива тут не бачу я…”
Гості слухають, мовчать,
Сперечатись не хотять.
Цар повірив небилиці,
А царевич, хоч і злиться,
Та не хоче зло вчинить,
Бабку рідну осліпить.
Він над бабою кружляє,
Просто їй на ніс сідає,
Та як вжалить богатир –
Так і вискочив пухир!
Тут ізнов пішла тривога:
“Ой, рятуйте, ради Бога!
Пробі! Гвалті Лови, лови!
Та дави його, дави!..
Ми ж тебе… Зажди хоч трішки!
Стій!..”
А джміль – в віконце нишком
Та над морем загудів
І додому полетів.
(Переклад Наталі Забіли)
Ознайомлюючи учнів з твором М. Римського-Корсакова, радимо вчителю також скористатися оповіданням Д. Кабалевського “Щасливий політ”.
Наступне завдання сприяє узагальненню уявлень школярів про зображальні можливості музики. Діти пригадують музичні твори за малюнками (можна використати попурі) і визначають їхній зображальний зміст: картини і звуки природи, “музичні портрети” і рухи тварин, звучання волинки тощо. Разом з учителем доходять висновку про роль зображальності у музичному мистецтві (див. правило на с. 55 підручника). Принагідно актуалізуємо знання про виражальні можливості музики.
Для розучування запропоновано пісню Т. Попатенко “Щеня і кошеня”.- твір новорічного змісту, що потребує різнохарактерного виконання куплетів. Характер співу учні визначають за допомогою табличок на с. 57.
Ще один твір “святкової” тематики – п’єсу Д. Кабалевського “Клоуни” – можна запропонувати дітям для самостійного аналізу виражального та зображального змісту з наступним виконанням творчих завдань (на вибір).
Щасливий політ
У дуже різному виконанні, на найрізноманітніших інструментах доводилося мені слухати “Політ джмеля” Римського-Корсакова. Насамперед, звичайно, чув я його в оперному театрі як один з епізодів опери “Казка про царя Салтана” в тому вигляді, як композитор створив його, тобто для оркестру й голосу. Слухав у симфонічних концертах – вже без голосу, тільки в одному оркестрі. Слухав на фортепіано – у чудовому перекладенні Рахманінова. Чув у виконанні ансамбля скрипалів і у виконанні скрипалів-солістів. Чув у виконанні на кларнеті, на флейті, на баяні, на трубі і навіть на ксилофоні!..
Не так вже й багато музичних п’єс можна назвати, які мали б таку саму популярність і в слухачів, і у виконавців, як цей гідний подиву “Джміль”! У чому ж секрет такої популярності?..
Здавалося б, просто кумедна дрібничка. Відтворив композитор гудіння джмеля, тільки й усього. Ніби навіть і мелодії там ніякої немає – самі гами то вгору, то вниз бігають, дзижчать, справді на гудіння джмеля схоже. Але згадаймо, в якому епізоді опери з’являється цей з легкої руки Римського-Корсакова знаменитий джміль і що в музиці його польоту композитор хотів висловити.
Коли царевич Гвідон після всіх поневірянь опинився зі своєю матінкою-царицею на незаселеному острові, охопила його туга за рідним батечком-царем. І зглянулася тоді на нього чарівна царівна-лебідь, покропила з ніг до голови морською водою, обернула на джмеля і звеліла летіти слідом за кораблем із заморськими гостями, що плив повз острів Буян, в царство славного Салтана…
Полетів щасливий царевич-джміль до рідної своєї землі, а царів – на-лебідь співає йому навздогін:
Ти тепер, мій джміль, гуляй
І кораблик доганяй.
Потихеньку опускайся
І в щілину забивайся,
Будь здоров, Гвідон, лети!
І зазвучало в музиці цього казкового польоту стільки справжньої людської радості, стільки щасливих надій, стільки молодої, вільної спрямованості вперед, що залишитися байдужим слухачем тут вже просто неможливо.
Ось і вийшло, що зобразивши в своїй музиці джмеля, Римський – Корсаков виразив у ній захоплюючі людські почуття. І найшвидший рух цієї музики, навіть коли мине знаємо, в якому епізоді опери і з якого приводу вона звучить, ми вже сприймаємо через її надзвичайну людяність. Ось у чому полягає секрет знаменитого джмеля!
Дмитро Кабалевський
(1 votes, average: 5,00 out of 5)