Написання і відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові

МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ

ІМЕННИК

§22. Написання і відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові

193. Прочитайте. Зробіть висновок, за допомогою яких суфіксів утворюються чоловічі та жіночі імена по батькові.

Василь – Васильович, Василівна; Андрій – Андрійович, Андріївна; Юрій – Юрійович, Юріївна; Степан – Степанович, Степанівна.

Чоловічі імена по батькові творяться за допомогою суфікса – ович: Петрович, Гордійович.

Жіночі імена по батькові творяться за допомогою суфікса – івна (після голосного на письмі

– ївна): Петрівна, Гордіївна.

Деякі чоловічі імена по батькові творяться за допомогою суфікса – ич(-іч): Лука – Лукич, Сава – Савич (і Савович), Хома – Хомич (і Хомович), Кузьма – Кузьмич (і Кузьмович), Ілля – Ілліч (й Ількович).

Змінюється твірна основа і при творенні таких імен по батькові: Микола – Миколайович, Миколаївна; Григорій – Григоровичу Григорівна; Яків – Якович, Яківна.

194. Утворіть і запишіть чоловічі та жіночі імена по батькові.

Михайло, Ігор, Валерій, Трохим, Геннадій, Лук’ян, Анатолій, Прокіп, Архип, Ярослав, Роман, Олег, Денис, Дмитро, Костянтин, Аркадій,

Олексій, Олександр, Микола.

195. Запишіть прізвища видатних українських письменників, замінюючи ініціали іменами й по батькові.

Г. С. Сковорода, Т. Г. Шевченко, І. Я. Франко, М. М. Коцюбинський, П. Г. Тичина, М. Т. Рильський, В. М. Сосюра.

Чоловічі та жіночі імена по батькові відмінюються як іменники відповідної відміни.

196. Спишіть речення, ставлячи у потрібному відмінку подані в дужках імена та імена по батькові.

1. Учні так люблять ці подорожі із (Степан Васильович) у ліс, у поле (Б. Антоненко-Давидович). 2. Чого це Ви, (Михайло Якович), так посмутніли? (О. Гончар). 3. Доля простелила для (Пантелеймон Олександрович) довгий життєвий шлях. 4. Пам’ятаю слова, сказані тоді (Василь Семенович): “Поет – це людина. Насамперед!” (Із тв. М. Жулинського). 5. Починається оповідання словами весільної пісні, яку я почув того вечора від (Марія Костянтинівна). 6. Я з радістю допоможу Вам, (Софія Миколаївно)! (Із тв. Г. Косинки).

197. Перекладіть речення українською мовою і запишіть.

1. Сергей Николаевич вспомнил, как Леонид Тимофеевич познакомил его с новыми учениками. 2. У Николая Григорьевича к старости разболелись ноги. 3. Павел Васильевич мечтал, что его сын станет инженером-строителем или архитектором. 4. Степан Ильич поднял руку: “Стойте!” 5. Екатерина Алексеевна никогда не жаловалась на усталость (Із те. В. Овсєєвої).

Жаловаться – скаржитися

Усталость – втома

МОВНИЙ РОЗБІР

РОЗБІР ІМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ

1. Частина мови.

2. Початкова форма, іменника (називний відмінок однини).

3. Постійні ознаки: а) власна чи загальна назва; б) назва істоти чи неістоти; в) рід; г) відміна і група (якщо є).

4. Змінні ознаки: а) відмінок; б) число.

5. Синтаксична роль.

Вгору туман, піднімається срібний, хмарками-смужками в’ється (Грицько Чупринка).

Зразок усного розбору

Туман – іменник, ужитий у початковій формі; загальна назва, неістота, чоловічий рід, друга відміна, тверда група; називний відмінок однини; у реченні виступає підметом.

Зразок письмового розбору

Туман – імен., п. ф. – туман; заг. назва, неістота, ч. р., II від м., тв. гр.; Н. в., одн.; підмет.

198. 1. Прочитайте, доберіть до тексту заголовок. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Розберіть виділені іменники як частину мови.

Якщо дружити із стежиною, вона багато цікавого розповість. Тетянка вийшла на ганок, а ст..жина неначе взяла її за руку і пов..ла за собою.

Довкола картопля цвіте біло-рожево, соняхи в золоті бубни в..гупують. 3..лений огірочок виповз із грядки на стежку: а що тут робиться? Квасоля-повитиця пишається на в..соких тичках. А гарбуз та гарбузиха з гарбузенятами сховалися в тінь під лапатим листям, щоб сонце не напекло (За Б. Чухлібом).

II. Розгляньте репродукцію картини Юрія Камишного “Очима серця, або поки баба в хаті”. Складіть продовження розповіді, поєднавши реальність з елементами фантастики.

Ю. Камишний. Очима серця, або поки баба в хаті

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

СУМИ

Це місто – ровесник. Харкова. Його заснували 1652 року. Пізніше тут було збудовано фортецю для захисту від нападів кримських татар.

Походження назви міста досі чітко не з’ясовано. Висувають декілька версій. Історики вважають вірогідною таку: назва міста походить від давньої назви річки, на берегах якої заснували поселення.

Народні легенди по-своєму пояснюють назву цього населеного пункту. Колись при спорудженні фортеці знайшли три закопані суми (сумки). Ці три суми зображено на старовинному гербі міста вісімнадцятого століття.

Оскільки Суми, як і Харків, заснували переселенці, одна з версій походження назви пов’язана зі словом сумі люди, що прийшли сюди, сумували за рідним краєм (За І. Вихованцем).

Суми сучасні

1. Що спільного в історії виникнення міст Харкова і Сум?

2. Яка з версій заснування міста здається вам більш вірогідною?

3. Підрахуйте кількість букв і звуків у словах пов’язана, походження, колишньому.

4. Підготуйте невелику усну розповідь на тему “Місто Суми – історія і сучасність”. Скористайтеся текстом та фотоілюстрацією.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Чим відрізняються самостійні частини мови від службових?

2. Яка частина мови називається іменником?

3. Розкажіть про іменники, що означають назви істот і неістот.

4. Які іменники належать до власних назв, а які – до загальних?

5. Сформулюйте правила вживання великої букви у власних назвах. Які власні назви беруть у лапки?

6. Розкажіть про рід іменників. Як визначається рід незмінюваних іменників?

7. Наведіть приклади іменників, що мають форму однини і множини; лише однини; тільки множини. Які іменники за родами не розпізнаються?

8. За якими ознаками іменники поділяються на відміни? Скільки відмін в українській мові? Іменники яких відмін поділяються на групи?

9. Сформулюйте орфограму “Букви о, е в закінченнях орудного відмінка однини іменників першої і другої відміни”.

10. Поставте подалі іменники в родовому відмінку і запишіть у два стовпчики : а) із закінченням – у(-ю); б) із закінченням – а (-я).

Напрямок, експеримент, стовбур, мороз, віз, Ірпінь, авторитет, трактор, Єгипет, іменник, віск.

Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записал их слів складеться початок вислову О. Довженка: “…нічого радіснішого і приємнішого, ніж людська праця”.

11. Сформулюйте орфограму “Подовження приголосних, апостроф перед закінченням орудного відмінка однини іменників третьої відміни”.

12. Коли не з іменниками пишеться разом, а коли – окремо?

13. Розкажіть про правопис голосних в іменникових суфіксах.

14. Як творяться чоловічі й жіночі імена по батькові?

15. Із поданого речення випишіть іменники і розберіть їх як частину мови.

Хвиля човника легкого і цілує, і гойда, ширше моря голубого наша юність молода (Ж. Сом).