Самостійні частини мови
Прислівник
Написання прислівників разом, окремо та через дефіс
Разом пишуться:
– складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником, з іменником, коротким прикметником, числівником, займенником:
Віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще;
Безвісти, безперестанку, вбік,
Віддавна, востаннє, вручну, догола, допізна, завидна, змолоду, заново, звисока, згарячу, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, помалу, потихеньку, сповна, спроста;
Вдвоє, втроє, вперше, втретє, надвоє, начетверо, удвох, утрьох, заодно, поодинці, спершу;
Внічию, втім, навіщо, передусім, почому;
– складні прислівники з кількома прийменниками, складені з кількох основ: босоніж, водносталь, ліворуч, мимоволі, повсякчас, насамперед, привселюдно, тимчасово, чимдуж;
– з частками аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-: абияк, анітрохи, дедалі, чимало, щодня, якраз та ін.
Окремо пишуться:
– прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, між якими можливе означення до іменника, який зберігає своє лексичне та граматичне значення:
Без відома, без жалю, без кінця, без краю, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву, без упину, без черги, в затишку, в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в обріз, в позику, в цілості, до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиця, до останку, до пари, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до решти, до смаку, до сьогодні, за кордон, за кордоном, за рахунок, з краю в край, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на вибір, на видноті, на відчай, на відмінно, на віку, на голову, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на ніщо, на око, на прощання, на радість, на руку, на самоті, на світанку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, на силу, не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по змозі, по можливості, по правді, по совісті, по силі, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості, уві сні, у поміч, у стократ, через силу, як слід, як треба та ін.;
– прислівники, що складаються з двох іменників та прийменників із прислівниковим значенням: від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу;
– словосполуки типу другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом, які в реченні виконують функцію прислівників;
– прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо і т. ін.
ЗАПАМ’ЯТАЙ
Прислівники, які пишуться разом, не слід плутати з однозвучними іншими частинами мови. Порівняйте: повернув убік – кольнуло у бік;
Прочитав напам’ять – подарував на пам’ять; всередині акваріума щось забулькало – в середині книжки.
Через дефіс пишуться:
– складні прислівники, утворені від прикметників та займенників за допомогою прийменника по та закінчення – ому, – ему, -(к)и, – і: по-християнському, по-материнському, по-українськи, по-людськи, по – сусідськи, по-латині, по-твоєму, по-своєму, по-моєму;
– складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-перше, по-друге, по-четверте;
– неозначені складні прислівники з частками будь-, – небудь, – будь, казна-, – то, хтозна-: аби-то, будь-де, будь-як, де-небудь, десь-то, казна – де, хтозна-коли, куди-будь, так-то;
– складні прислівники, утворені з двох прислівників: тишком – нишком, туди-сюди, сяк-так, вряди-годи, десь-інде, десь-інколи;
– складні прислівники, утворені повторенням слова або основи із службовими словами між ними або без них: далеко-далеко, будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, де-не-де, пліч-о-пліч, коли-не-коли, хоч-не-хоч, як-не-як, ось-ось.
Прислівники можуть вживатися у реченні як похідні прийменники. Порівняйте:
Довкола все кипіло – довкола міста;
Вирує всередині – всередині класу;
Знаходиться ліворуч – ліворуч вежі;
Стоїть осторонь – осторонь лісу;
Крокують попереду – попереду паровоза;
Зупинитися поруч – поруч тебе;
Святкують навкруги – навкруги стадіону;
Стали неподалік – неподалік озера;
Краяли уздовж – уздовж шосе.
Інколи прислівники набувають значення часток:
Місяць вже (прислівник) зійшов (За М. Коцюбинським).
Не такий вже (частка) Чіпка вдався, щоб його можна було бійкою спинити (П. Мирний).
Ану, голубчику, ще, ще (прислівник) дихни (Л. Глібов).
Лукаш: Ото ще (частка) нетерплячка (Леся Українка).
Омонімічними з частками є прислівники якраз, уже (вже), ще (іще).
(2 votes, average: 3,00 out of 5)