Розділ 1. РОСЛИНИ
Тема 2. РОЗМНОЖЕННЯ Й РОЗВИТОК РОСЛИН
§ 21. НАСІНИНА
Насінина. Насінина – це утвір у насінних рослин, що містить зародок, за допомогою якого ці рослини поширюються.
Утворюється насінина з насінного зачатка після запліднення.
Насіння квіткових рослин різноманітне за розмірами і формою. Ви, мабуть, звертали увагу, що найчастіше зустрічаються насінини кулясті, видовженокулясті – такі, щоб за певного об’єму вони мали якнайменшу площу поверхні. Контакт насінини з навколишнім середовищем при цьому зводиться
Покладіть перед собою насіння квасолі, жита, пшениці, гарбуза, соняшника. Уважно роздивіться його. Кожна насінина зовні вкрита насінною шкіркою (мал. 56).
За будовою насіння квіткові рослини поділяють на дві групи: односім’ядольні і двосім’ядольні (мал. 56). Головною відмінністю у їх будові є кількість сім’ядолей у зародку, що відбито і в їх назвах. Прикладами рослин, у насінні яких дві сім’ядолі, є квасоля, горох, гарбуз, соняшник та багато інших. Одну сім’ядолю має насіння жита, пшениці, конвалії. Цю ознаку використовують
Насінини квасолі, яблуні, моркви, соняшника, маку, грициків на вигляд зовсім різні. Але у їх будові є спільне: насінина цих рослин має дві сім’ядолі, між якими розміщені зародкові корінець, стебельце і брунечка (мал. 56, 2). У сім’ядолях знаходяться запасні поживні речовини, які необхідні для розвитку зародка під час проростання насінини.
Зародок насіння однодольних рослин, наприклад, пшениці, жита, цибулі, конвалії має одну сім’ядолю, яка не містить запасних поживних речовин. Вони в насінинах однодольних накопичуються в ендоспермі.
Умови проростання насіння. Розгляньте мал. 56 та замисліться над будовою зародка насінини: у ньому є всі елементи системи рослина. Що ж треба, аби з насінини утворилася рослина?
Потрібна взаємодія насінини з навколишнім середовищем: водою, повітрям тощо. Створимо умови для такої взаємодії – і зародок перетвориться на рослину. Прорости і дати початок новій рослині може насіння з живим зародком. Таке насіння називають схожим.
Мал. 56. Будова насінини однодольних і дводольних рослин:
1 – пшениці; 2 – квасолі (а – насінна шкірка; б – ендосперм; в – зародок; г – сім’ядоля; д – зародкова брунечка; е – зародкове стебельце; є – зародковий корінець)
Проростання насіння починається із видовження зародкового корінця та перетворення його на головний корінь рослини. Потім витягується зародкове стебельце разом із сім’ядолями, і, нарешті, з’являється листок. Спочатку зародок використовує поживні речовини насінини: білки, крохмаль, жири, які відклала в ній про запас материнська рослина, створивши необхідні умови для виживання рослини в несприятливих умовах на початку її життя. Потім із насінини утворюється молода рослина – проросток. Він має зміцніти, перш ніж зможе одержувати необхідні поживні речовини з навколишнього середовища. З проростка формуються наземні органи молодої рослини.
Насінина без води не може прорости. Довго буде лежати насіння огірків, гарбузів чи кавунів у паперовому пакетику, поки ви не покладете його зволоженим на блюдце, а зверху ще й вологою серветкою прикриєте. Через 3-4 доби потому насіння проросте. Отже, йому для проростання необхідна вода (чому?). Проте заливати водою проростки не можна, бо до них має бути доступ повітря.
Але на холоді, навіть якщо буде достатньо вологи і повітря, насіння не проросте, бо дихання і живлення проростка базуються на явищі дифузії. А швидкість дифузії залежить від швидкості руху молекул речовини, яка, своєю чергою, залежить від температури. Отже, для проростання насіння необхідні вода, повітря, тепло.
Насіння – це утвір рослин, що містить зародок, за допомогою якого ці рослини поширюються. За будовою насіння рослини поділяються на однодольні і дводольні. Для проростання насінню необхідні вода, повітря, тепло.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)