Нотаріальна угода

Нотаріальна угода – дія громадян і організацій, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав чи обов’язків, яка посвідчується в нотаріальному порядку. Н. у. може бути односторонньою, тобто волевиявленням лише однієї сторони (заповіт, доручення), і дво – або багатосторонньою (договори). Н. у. має право укладати тільки дієздатна особа, її зміст повинен відповідати вимогам закону, а волевиявлення сторін – їхнім справжнім намірам. Законом передбачено угоди, які підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню,

наприклад посвідчення заповітів, договору відчуження чи застави нерухомого майна тощо. Недотримання нотаріальної форми посвідчення тягне за собою недійсність угоди. За бажанням сторін в нотаріальному порядку можуть бути посвідчені будь-які інші письмові угоди, щоб забезпечити їхню законність та достовірність. Нотаріальне посвідчення угоди має свої переваги: перевіряється законність угоди, учасникам роз’яснюють усі правові наслідки, пов’язані з укладанням її; полегшується судовий захист прав, що випливають з угоди, у разі виникнення спору; забезпечується ясність та визначеність у питаннях
факту здійснення угоди та її змісту; у разі втрати екземпляра угоди можна одержати дублікат або є змога посилатися на екземпляр, який знаходиться в нотаріальному архіві. У тому разі, коли угода потребує нотаріального посвідчення, а одна із сторін від такої дії ухиляється, в той час як інша повністю або частково виконала угоду, суд має право визнати таку угоду дійсною. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення угоди не вимагається.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


Нотаріальна угода - Довідник з правознавства


Нотаріальна угода