Словосполучення
Просте речення
Односкладні речення
Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена – присудка або підмета, а відсутність другого головного члена на розуміння змісту речення не впливає.
Односкладні речення можуть бути як самостійними, так і в складі складного речення.
Односкладні речення поділяються на дві групи: з головним членом – присудком та головним членом – підметом.
Речення з головним членом – присудком поділяються на означено-особові,
Означено-особове речення – односкладне речення з головним членом – присудком, який означає дію, що стосується певної особи чи осіб і виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи однини і множини дійсного чи наказового способу:
В означено-особовому реченні особа (я, ти, ми, ви) легко встановлюється за допомогою закінчень дієслів-присудків: ми посіємо, ми запалимо, ми запряжем, ти сідаєш.
Неозначено-особове речення – односкладне
Головна увага в реченні акцентується не на особі, а на дії:
Узагальнено-особове речення – односкладне речення, в якому присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей, характерна для будь-якої особи. Присудок у таких реченнях найчастіше виражається формою 2-ї особи однини чи множини, інколи – формою 3-ї особи множини. Найчастіше узагальнено-особові речення – це прислів’я, крилаті вислови:
Безособове речення – односкладне речення, в якому присудок означає дію або стан, що відбуваються самі по собі, стихійно, без активної участі особи. Підмета в таких реченнях немає і не може бути.
Присудок у безособовому реченні може бути виражений безособовим дієсловом; особовим дієсловом у безособовому значенні; дієслівними формами на – но, – то; неозначеною формою дієслова, найчастіше в поєднанні з прислівниками або присудковими словами жаль, треба, можна, слід, час, шкода; словами нема, немає, не було, не буде:
Вже поночіло. Надворі стихло й потеплішало. Василині було чогось соромно (І. Нечуй-Левицький). Пахне плодами, листям, медом соняшників (О. Довженко). На городах уже зібрано гарбузи, викопано картоплю, зрубано капусту на грядках (І. Цюпа).
Односкладні безособові речення слід відрізняти від схожих на них двоскладних.
Порівняйте:
Називними називаються такі односкладні речення, в яких головний член підмет стверджує наявність предметів або явищ.
Підмет у таких реченнях, як правило, виражений іменником у називному відмінку. Іноді при підметі можуть уживатися означення, додатки, частки ось, он, що за, ось так:
Високі сосни. Серпень. Спека. Синь ріки (І. Муратов).
Зима. Холоднеча. Засніжений ліс (М. Стельмах).
При підметі називного речення можуть бути тільки означення або додатки, а не обставини, хоча у мовознавців із цього питання існують деякі розбіжності.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)