Соціологія короткий енциклопедичний словник
ОФІЦІЙНІ І НЕОФІЦІЙНІ ВІДНОСИНИ В КОЛЕКТИВІ – система відносин між членами трудового колективу, обумовлених інструкціями, статутами, директивами, вимогами, кодексами, правилами спільної діяльності (офіційні відносини), а також індивідуальними потребами, інтересами, рисами характеру людей (неофіційні відносини). О. в. сприяють підвищенню ефективності організації, виступають важливим чинником заг. координації діяльності людей, коли вони утворюють певну цілісність, єдиний виробничий організм.
Водночас у колективі працівники виступають не лише у функціональній ролі, а і як особистості, що реалізують свої потреби і в межах неофіційної структури відносин. Останні грунтуються на симпатіях, спільності захоплень, взаєморозумінні тощо. Неофіційні стосунки можуть виникати також на основі спільності інтересів як службових, так і позавиробничих. Виробничі відносини сприяють органічному поєднанню функціональної та особистої мети індивіда у колективі, не протиставляючи досягнення одних цілей іншим. Від стану Н. в. значною мірою залежить те, чи складеться оптимальна система О. в., що сприяє упорядкуванню всієї системи відносин у колективі. Неповнота й недостатність Н. в. може негативно впливати на колективну діяльність людей. Досить часто така ситуація спостерігається в реорганізованих або щойно утворених колективах. Тут виникає чимало труднощів саме з тієї причини, що працівники мало знайомі один з одним, ще не звикли до колективної співпраці, не знають професійних можливостей своїх колег. У Н. в. сконцентровано вагомі соціальні резерви підвищення ефективності праці.
Проте можуть виникнути й такі неофіційні структури, коли інтереси і діяльність окремих індивідів протистоятимуть меті колективу. Люди, об’єднані у певні угруповання, можуть прагнути ослабити позиції того чи іншого керівника, виступати проти його рішень, якщо навіть вони цілком слушні, відповідають інтересам колективу. Адміністративні заходи у цьому випадку не завжди будуть ефективними. Нейтралізувати дію таких неофіційних груп керівник може, вдаючись до психолого-пед. методів управління.
Н. в. людей (зокрема спілкування робітників на за водах і фабриках) нерідко є формою протесту проти існуючої організації праці, способу привласнення сусп. продукту. Деякі Н. в. можуть бути формалізовані, напр., неофіційний лідер колективу призначається офіційним керівником.
За умов формування ринкових відносин у суспільстві значно зростає роль неформальних стосунків, зокрема у справі соціального захисту безробітних.
Останній нерідко здійснюється в межах Н. в., коли включення особи до їх системи дає змогу більш ефективно долати різні життєві негаразди. Значення і роль Н. в. за умов становлення ринку, як свідчить практика сьогодення, актуалізується. Водночас О. в. внаслідок руйнації усталених соціальних (виробничих) стосунків значною мірою послаблюються. На цьому грунті часто виникає суперечність між формальними і неформальними відносинами, що в кінцевому результаті знижує ефективність діяльності всього колективу.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)