Сад і город (енциклопедія)
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОКРЕМИХ
ГОРОДНІХ КУЛЬТУР
ОГІРКИ
Це городня рослина родини гарбузових. Культивуються огірки вже 6 тис. років. У дикорослому вигляді вони дотепер збереглися в Індії, були відомі в Південно-Східній Азії, Ірані, Афганістані, Малій Азії, Єгипті. У середні віки потрапили до Європи. На Русі огірки з’явилися в XV столітті. Через 100 років цей овоч, привезений із Візантії, поширився в державі. І зараз більшість городників люблять цю культуру, вирощуючи її нарізні з картоплею та помідорами.
У їжу вживають недоспілі плоди огірків: пікулі (дводенна-триденна зав’язь), корнішон (п’ятиденна-семиденна зав’язь), зеленці (семиденна-десятиденна зав’язь). Виведені салатні й засолювальні сорти огірків. Салатні, з яких найбільш відомими є ніжинські, використовуються в їжу тільки свіжими, а засолювальні – як свіжими, так і для консервування.
Огірки – однодомні різностатеві рослини з перехресним запиленням. Чоловічі квітки (пустоцвіт) і жіночі зазвичай розташовуються на одній
Щоб підтримувати потрібне співвідношення жіночих і чоловічих квіток на огірках, застосовують ряд агротехнічних заходів: рослини висаджуються порівняно негусто, 4-6 рослин на 1 м2, у період утворення квіток грунт підсушують, насіння перед садінням прогрівають. Нормальне запліднення квіток огірка відбувається при температурі +18…+24 °С, але найбільш придатною температурою, яка сприяє підвищенню врожайності, є +20…+25 °С. Якщо в період цвітіння огірків погода холодна й дощова, комахи літають неохоче, зав’язі утворюється значно менше, і вона часто опадає. У заплідненій зав’язі запліднюється лише частина насінного зачатку, у результаті виростають скривлені плоди.
За складних погодних умов, коли природне запилення відбувається погано, слід проводити штучне запліднення. Удень, коли квітки огірка розкриті, збирають чоловічі квітки, обережно обривають віночок і вкладають тичинки в жіночу квітку. Потрібно пам’ятати, що життєздатність пилка залежить від часу цвітіння й температури. Найбільш якісний пилок утворюється в перші години цвітіння при температурі +20…+25 °С. Якщо температура нижче +12 °С, квітки огірка відкриваються погано або не розкриваються 30всім (с. 324).
Сьогодні виведені самозапильні плоди, які не потребують запилення, і навіть безнасінні плоди.
Насіння огірка зберігає схожість протягом 8-10 років. Насіння першого року менш урожайне, ніж насіння, яке правильно зберігалося протягом 2-3 років.
Огірки з усіх культур родини гарбузових найбільш вимогливі до тепла, вологості та якості грунту. Вони чутливі до високої концентрації мінеральних добрив. Огірки мають слабку кореневу систему з низькою сисною силою, надземна частина порівняно з коренем дуже велика, насичена вологою, швидко випаровує воду. Тому, якщо вологість повітря й грунту не підтримувати на рівні 95-98 %, огірки ростуть погано, зав’язь розвивається повільно, утворюється мало плодів, до того ж дрібних, твердих і гірких.
Огірок є світлолюбною культурою. Щоб рослини розвивалися краще й утворювали більше жіночих квіток, світловий день у період розсади повинен становити 10-12 годин.
Огірки дуже вимогливі до тепла. Висаджуючи насіння на розсаду й у відкритий грунт, слід дотримуватися температури +25…+28 °С. Хоча насіння починає проростати вже при +18… +20 °С, сходи з’являються тільки через 6-7 днів, а при температурі +25 °С сходи з’являються через 3 дні. Вегетаційний період повинен проходити при температурі не нижче +18 °С. Якщо очікуються холоди зі зниженням температури грунту до +6…+7 °С, огірки потрібно накривати, а в холодне літо з температурою близько+14 °С вони навіть не утворюють плодів. При температурі +1… +5 °С рослини огірків гинуть.
Огірки ростуть на незасоленому некислому грунті, збагаченому органічними добривами, особливо свіжим гноєм. Тому при підготовці грунту під огірки з осені вносять органічні добрива з розрахунку 8-10 кг на 1м2. 3 мінеральних добрив використовують малокислі форми, що не містять хлору та натрію: сечовину, аміачну селітру, сірчанокислий амоній, гранульований суперфосфат, калійну селітру, сірчанокислий калій, калімагнезію. Суміш мінеральних добрив можна вносити замість гною під осіннє перекопування (40 г суперфосфату, 25 г калійної солі, 15-20 г сульфату амонію на 1 м2). Огірки добре реагують на внесення свіжого гною, тому при висаджуванні в лунки можна додати 0,5 кг свіжого або перепрілого гною. Щоб забезпечити швидкий ріст листя до цвітіння та одержати високий урожай, навесні вносять азотні добрива й проводять позакореневі підживлювання, використовуючи сечовину.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)