СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО”
ТЕМА 2 СВІТОВИЙ РОЗВИТОК І ЕКОЛОГІЯ
§ 9. Основні етапи розвитку світового господарства
Прагнення людей до матеріального збагачення і безмежного споживання ресурсів є природною рисою людини нашої цивілізації. Такі самі цілі й орієнтири характерні не тільки для людей, а й для держав. Упродовж історичного розвитку суспільства змінювалися способи збагачення, однак не змінювалися сутнісні прагнення людей. Тим часом, з екологічних позицій, постійне
Епоха рабовласницьких держав. У цю епоху, коли рівень життя основної маси населення був надзвичайно низький, використовувались переважно відновлювальні природні ресурси. Економічне зростання було дуже повільним, а тому основним джерелом збагачення були пограбування слабких груп населення і держав сильнішими державами. Істотних порушень навколишнього середовища не відбувалося, хоча відомі приклади вирубки середземноморських лісів з ліванського кедру, масове перевипасання ділянок в районах Балканського,
Епоха феодалізму. В епоху феодалізму істотно розширилось використання земельних, лісових, водних ресурсів. Зростання чисельності населення і потреби у продуктах харчування спричиняли освоєння все нових земельних угідь. Поява крупних землевласників і концентрація капіталу в їхніх руках сприяли запровадженню нових технологій обробітку грунту, заготовки деревини, використання води і надр. Зароджувалися та розвивались міські поселення, основу яких складали ремісники, що виготовляли знаряддя праці, одяг, зброю, прикраси тощо. В цей час в основному використовувались відновлювальні ресурси. Так, велику кількість деревини використовували у будівництві та переробляли на деревне вугілля. Для будівництва фортець, замків, міських поселень використовували надійний будівельний матеріал – камінь, що спричинило повсюдний його видобуток. Зародження нових технологій і виробництв істотно не змінили повільні темпи економічного зростання людства.
Епоха індустріального виробництва. З появою мануфактур і машинного виробництва, з їхнім розвитком і вдосконаленням відбувається значний стрибок у технологіях, що спричинило істотне зростання використання природних ресурсів. У цей період розширюється споживання невідновних енергетичних ресурсів – вугілля і нафти. Істотно зростає антропогенний вплив на природне середовище (мал. 19). До початку ХХ ст. індустріально розвинуті країни світу опинились перед фактом руйнування природи своєї території.
Постіндустріальна фаза розвитку. До середини ХХ ст. у світі різко зросли обсяги енерго – і ресурсоспоживання. Країни поділилися на дві групи: індустріально розвинуті, що володіли сучасними технологіями виробництва і переробки природних ресурсів, і відсталі країни, які були сировинною базою індустріально розвинутих країн. У 80-х роках ХХ ст. ситуація істотно змінюється внаслідок входження високорозвинутих країн у постіндустріальну фазу розвитку. Індустріально розвинуті країни поступово переносять “брудні” виробництва важкої індустрії у слаборозвинуті країни, а натомість запроваджують нові безвідходні технології і сучасні наукомісткі і високотехнологічні галузі виробництва. Приуроченість високорозвинутих держав до північноамериканського та євразійського материків сприяла появі так званого індустріального поясу цивілізації, країни якого роблять основний внесок у споживання природних ресурсів і загальне забруднення навколишнього середовища. Масштаби впливу людини на природні процеси мають глобальний характер, оскільки їх можна поставити в один ряд з масштабами провідних природних процесів.
Мал. 19. Зростання чисельності населення на Землі за останні 400 років
Показники оцінки антропогенного впливу на природне середовище. Такими показниками можна вважати: густоту населення, споживання енергії, валове виробництво продукції, частку збережених природних територій тощо. Однак кожен із цих показників не може дати повну оцінку масштабам антропогенних навантажень. Тому, оцінюючи антропогенне навантаження на природу, використовують низку взаємопов’язаних показників, або комбіновані показники. До таких належить коефіцієнт антропогенного тиску, який розраховується як відношення величини енергетичної потужності господарства країни до її площі і віднесений до середньоглобальної енергетичної потужності.
Аргументи і факти
Таблиця 1
Викиди в атмосферу електростанцій потужністю 1 млн кВт, що працюють на різних видах викопного палива
Викопне Паливо | Викиди, т в рік | ||||
Пил | Чадний газ | Оксиди Нітрогену | Двоокис Сульфуру | Вуглеводні | |
Вугілля | 3000 | 2000 | 27 000 | 110 000 | 400 |
Нафта | 1200 | 700 | 25 000 | 37 000 | 470 |
Газ | 500 | – | 20 000 | 20 | 34 |
Коефіцієнт антропогенного тиску1 в деяких країнах
Таблиця 2
Країни | Споживання Енергії2 | Споживання енергії на 1 млн га | Коефіцієнт Антропогенного Тиску | Відсоток Непорушених Територій | Густота Населення, Осіб/км2 |
Росія | 22 000 | 19 | 0,9 | 65 | 8,7 |
Фінляндія | 824 | 27,5 | 1,25 | 9 | 16,3 |
Велика Британія | 8500 | 351 | 16,0 | 0 | 235,4 |
Нідерланди | 3100 | 912 | 41,0 | 0 | 339,2 |
Австрія | 883 | 106 | 4,8 | 0 | 90,6 |
Франція | 6064 | 110 | 5,0 | 0 | 101,8 |
Китай | 23 500 | 25,2 | 1,1 | 20 | 120,1 |
Японія | 13 400 | 356 | 16,0 | 0 | 326,5 |
Світ загалом | 290 000 | 22 | 1,0 | 39 | 39,8 |
1Коефіцієнт антропогенного тиску являє собою величину енергетичної потужності господарства країни поділену на її площу і віднесену до середньоглобальної потужності.
2Петаджоулів у рік за станом на кінець 80-х років ХХ ст.
ВИСНОВКИ
1. У процесі розвитку світового господарства зростають темпи використання природних ресурсів, що зменшує запаси вичерпних природних ресурсів.
2. Внаслідок масштабного впливу на природне середовище деградується і погіршується якість середовища існування живих організмів і життєдіяльності людини.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)