ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА
Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах
3.3. Числівник
Особливості відмінювання числівників
Числівник характеризується великою системою відмінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові – за відмінками, родами і числами.
У системі кількісних числівників можна виділити групу числівників, що мають особливі форми тільки називного – знахідного відмінків: збірні, деякі неозначено-кількісні (багато, небагато, мало, чимало, немало) та
Власне кількісні і дробові числівники виступають у формах усіх відмінків. Виділяють кілька типів їх відмінювання.
1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються, як займенники той, та, те.
Н. | Один, одно (одне) | Одна | Одні |
Р. | Одного | Однієї | Одних |
Д. | Одному | Дній | Дним |
3. | Як Н. або Р. | Одну | Як Н. або Р |
О. | Одним | Однією, одною | Одними |
М. | На одному (на однім) | На одній | На одних |
2. Числівники два, три, чотири у непрямих відмінках мають однакові закінчення (крім знахідного й орудного відмінків):
Н. | Два, дві | Три | Чотири |
Р. | Двох | Трьох | Чотирьох |
Д. | Двом | Трьом | Чотирьом |
3. | Як Н. або Р. | Як Н. або Р. | Як Н. або Р. |
О. | Двома | Трьома | Чотирма |
М. | (на) двох | (на) трьох | (на) чотирьох |
3. Числівники від п’яти до тридцяти, а також від п’ятдесяти до вісімдесяти становлять один тип відмінювання, причому в складних числівниках змінюється тільки друга частина:
Н. п’ять | Сім | Одинадцять |
Р. п’яти | Семи | Одинадцяти |
(п’ятьох) | (сімох) | (одинадцятьох) |
Д. п’яти | Семи | Одинадцяти |
(п’ятьом) | (сімом) | (однинадцятьом) |
3. п’ять | Сім | Одинадцять |
(п’ятьох) | (сімох) | (одинадцятьох) |
О. п’ятьма | Сьома | Одинадцятьма |
(п’ятьома) | (сімома) | (одинадцятьома) |
М. (на) п’яти | (на) семи | (на) одинадцяти |
(п’ятьох) | (сімох) | (одинадцятьох) |
Н. вісімдесят
Р. вісімдесяти (вісімдесятьох)
Д. вісімдесяти (вісімдесятьом)
3. вісімдесят (вісімдесятьох)
О. вісімдесятьма (вісімдесятьома)
М. (на) вісімдесяти (вісімдесятьох)
4. Числівники сорок, дев’яносто, сто у непрямих відмінках мають флексію (закінчення) – а:
Н. | Сорок | Дев’яносто | Сто |
Р. | Сорока | Дев’яноста | Ста |
Д. | Сорока | Дев’яноста | Ста |
3. | Як Н. або Р. | Як Н. або Р. | Як Н. або Р |
О. | Сорока | Дев’яноста | Ста |
М. | (на) сорока | (на) дев’яноста | (на) ста |
5. Складні назви сотень двісті, триста… дев’ятсот змінюються в обох частинах:
Н. | Двісті |
Р. | Двохсот |
Д. | Двомстам |
3. | Як Н. або Р. |
О. | Двомастами |
М. | (на) двохстах |
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники в однині.
7. Дробові числівники відмінюються в обох частинах: чисельникове слово змінюється як кількісний числівник, а знаменникове – як порядковий номер: одна друга, одної другої одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій.
8. З усіх збірних числівників повну систему відмінкових форма має слово обоє, що змінюється як числівник два: обоє, обох, обом, обох і обоє, обома, (на) обох.
За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, багато, небагато, якщо вони поєднуються з іменниками, які означають конкретні предмети, що підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, багатьом дням, багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях.
У складених кількісних числівників відмінюється кожне слово: сто п’ятдесят вісім, ста п’ятдесяти восьми (вісьмох), ста п’ятдесяти восьми (вісьмом) і т. д.
Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами і числами. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово.
Н. третій (третє) третя
Р. третього третьої
Д. третьому третій
3. як Н. або Р.
О. третім третьою
М. (на) третьому третій
У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родовому відмінку: вісімнадцятого січня, перед двадцять четвертим лютого.
У діловій сфері не використовуються паралельні й розмовні форми на позначення часу, тому не вживається для цього прийменник у (в).
Розмовні форми | Нормативні форми |
Засідання відбудеться пів на шосту (до шостої вечора) | Засідання відбудеться о 17.30 (о 17 год. 30 хв.) |
За чверть до 9 ранку всі зібралися | О 8.45 (о 8 год. 45 хв.) усі зібралися |
Переговори завершилися в 14 дня | Переговори завершилися о 14.00 (о 14 год.) |
Початок роботи конференції у 5 годин | Початок роботи конференції о 17.00 (о 17 год.) |
Називаючи точний час, треба пам’ятати, що вживається прийменник о (об) (Прийду о 10 годині або Прийду об 11 годині); до 30 хвилин – двадцять на десяту (годину); після 30 хвилин – за десять чотирнадцята (година). У певному контексті прийменник на вказує на приблизність (Прийду на 10 годину).
Розмовний варіант | Нормативний варіант |
Пів дев’ятої години | Пів на дев’яту (годину) |
Двадцять (хвилин) п’яту (години) | Двадцять (хвилин) на п’яту (годину) |
Без п’ятнадцяти (хвилин) дві (години) | За п’ятнадцять (хвилин) друга (година) |
Зараз дванадцять (12) годин | Зараз дванадцята година (або 12.00) |
Буду відсутній до п’ятнадцяти (годин) | Буду відсутній до п’ятнадцятої (години) |
Зателефонуйте після дванадцяти (годин) | Зателефонуйте після дванадцятої (години) |
(1 votes, average: 5,00 out of 5)