Мета: перевірити рівень аудіативних умінь учнів; розвивати уважність, самостійність; виховувати пізнавальний інтерес.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
III. ПЕРЕВІРНА РОБОТА
Орієнтовні тексти для аудіювання
ПРО КОРОЛЯ І МУДРОГО ШЕВЦЯ
(Казка)
Жив колись принц-нероба. Учитися керувати державою лінувався, а коли став королем, то нічого іншого не вмів, як веселитися й розважатися. Від пустого королівського життя швидко спорожніла державна скарбниця. Тільки тоді й замислився юний король,
Брати мої! В наш босий вік
Швець – незвичайний чоловік!
Не було б мене – ой люлі!
В чім тоді ходили б королі?!
Не стерпів одного разу роздратований король і звелів своїм слугам привести невідомого до замку. Це був молодий ремісник. Блідий від недосипання король прокаркав:
– Як смієш ти, простолюдине, порушувати мій спокій?!
Ремісник сміливо відповів:
– О, владико! Я співаю, бо я щасливий! Більше того: я щасливіший за тебе!
–
– Як бачиш, володарю! Ти великий – і нещасний, а я смерд – і щасливий! Вся справа в тім, що проста людина трудиться, а знатна від неробства нудиться. Навіть якби ти був багатим, то всі твої скарби не змогли б заповнити бездонну прірву нудьги. Тільки праця може заповнити цю безодню!
– О, друже! – вигукнув король.- То ти вчений дуже! Може, навчиш, як стати щасливим і заповнити скарбницю?
Ремісник несміло присів поруч із королем і спитав його:
– Чи є в тебе руки, володарю мій?
– Так ось же вони! – прояснів король, витягуючи їх перед собою.
– І що ти ними робиш?
– Ну…- замислився владика,- тримаю скіпетра…
– Краще б ти взяв якийсь інструмент. Ну хоча б шевську голку. Хочеш, я навчу тебе чоботи шити? Ось такі, як у мене.
Король, глянувши на добрі чоботи шевця, на хвильку було похнюпився, та ремісник підбадьорив:
– Не сумнівайся, владико. Це не так уже и важко.
– Тоді,- сказав король,- завтра же приходь до замку.
Наступного дня ремісник з’явився до королівського замку, в якому одразу ж знайшлося приміщення для майстерні. Серед учнів, окрім короля, були також усі міністри та вельможі, які спочатку нудьгували, а потім виявили неабиякі здібності у шевській справі.
Минав час. Королівська шевська майстерня поступово розширювалась. Королівство почало багатіти, кількість замовників – зростати, а робітників – не вистачати…
– Чого сумуєш владико? – звернувся ремісник до короля.
– Як же мені не сумувати? – відповів той.- Робітників не вистачає… Цехи розширити можна, а де взяти людей?
– Твій обов’язок, володарю, зробити людей щасливими! Сам ти, бачу, завдяки нашому ремеслу став багатим і щасливим. Ти дав щастя і своїм придворним… Але чому ж лишаєшся байдужим до нещасних підданих, які від неробства і нудьги знемагають, як ти колись? Оглянь свої володіння, і ти побачиш, скільки таких людей! Ними ти поповниш ряди своїх шевців і зробиш їх щасливими.
– Геніально,- радісно вихопилось у короля.- Твоя порада допоможе мені ощасливити і збагатити все наше королівство!
За А. Закревським
Тестування
1. Чому спорожніла державна скарбниця?
А) Бо на королівство напали загарбники;
Б) бо в країні був голод;
В) бо король жив пустим життям.
2. Що допомогло королеві зустрітися із шевцем?
А) Король хотів замовити нові чоботи;
Б) короля дратувала весела пісня шевця;
В) король випадково зустрівся із шевцем на базарі.
3. Як король поставився до простого майстра?
А) Прогнав його геть;
Б) наказав покарати його за зухвальство;
В) попросив мудрої поради.
4. Чому король удруге засумував?
А) Бо праця не принесла йому щастя;
Б) бо працювати набридло;
В) бо не вистачало робітників.
5. Що вдруге порадив королеві швець?
А) Зайнятися корисною справою – шити чоботи;
Б) дати роботу простим людям;
В) шукати скарби.
6. Яка головна думка твору?
А) Щаслива людина, яка вміє гарно співати.
Б) Проста людина трудиться, а знатна від неробства нудиться.
В) Слід дослухатися до мудрих порад.
ЧОМУ ПЛАКАЛА ПТАШКА
Хлопчик і дівчинка збирали суниці. Між соснами пробивалося сонце, щебетали пташки, стукав дятел. Весело перестрибуючи з гілки на гілку, гралася білочка. Що далі діти заходили в ліс, то більше знаходили суниць. Швидко їхні кошики наповнилися. Раптом хлопчик помітив білочку і побіг подивитися на неї. Тільки розсунув малинник, як звідти випурхнула Пташка. Він ойкнув – у гнізді лежало чотири сіреньких маленьких грудочки з великими очима.
– Пташенятка! – радісно вигукнула дівчинка за спиною у хлопчика.- Давай візьмемо їх додому і будемо доглядати.
Неподалік на гілку сіла сіра з жовтою грудкою пташка. У дзьобі вона тримала черв’яка.
– Маленькі ще,- невпевнено відповів хлопчик. – Ледве вкриті пір’ям.
– Дай я їх погладжу.
Дівчинка простягнула руку. Чотири сіреньких грудочки заворушилися і, розкривши жовті дзьобики запищали.
– Бідненькі! Голодні! Ми дамо їм булки і крупи…
Пташка сіла ближче. Коли б вона вміла говорити, вона сказала б: “Діти. Не чіпайте пташенят, моїх дітей. Вони ситі. Я сама турбуюся про них, годую м’якими смачними черв’яками. Хліб і крупи для них не годяться…”
– Біднесенькі, мабуть, їм холодно вночі,- дівчинка взяла з гнізда одне з пташенят, поцілувала жовтий дзьобик, поклала у кошик.
– Я зігрію їх уночі своїми крилами! – зацвірінькала пташка.
Дівчинка взяла друге.
– Я покладу його в ліжечко ляльки, тепло вкрию.
– Ви нічого не знаєте! У кімнаті вони задихнуться.
– Ми їх погойдаємо,- раділи дівчинка і хлопчик.
– Хто їх може погойдати краще, ніж вітер? – заплакала пташка.
Гніздо залишилось порожнім.
Перестали щебетати птахи, замовк дятел. Опустила пухнастий хвіст білочка – від горя мало не розірвалося її серце… “Які нерозумні діти,- на верхівці дерева похитав головою крук.- Пташенята і справді задихнуться!”.
Пташка з жовтою грудкою довго стежила за хлопчиком і дівчинкою. Залітаючи наперед, сідала на стежку.
– Піні, піні-і, – гірко посвистувала вона, тріпочучи крильцями, ніби щось просила.
– Подивись на цю пташку. Всю дорогу вона супроводжує нас,- сказав хлопчик.
– Я давно її помітила,- відповіла дівчинка.- Що вона від нас хоче?
– Прислухайся! Як жалібно пищить! Може, плаче?
Дівчинка поклала до рота суницю, знизила плечима.
– Чого цій пташці плакати?
А як вам здається, діти?
Тестування
1. Що збирали діти у лісі?
А) Суниці:
Б) гриби;
В) ожину.
2. На кого пішов подивитися хлопчик?
А) На танчика;
Б) на пташку;
В) на білочку.
3. Що побачив хлопчик, коли розсунув малинник?
А) Гніздо з пташенятами;
Б) стару шпаківню;
В) поранену косулю.
4. Що дівчинка запропонувала зробити з пташенятами?
А) Забрати додому;
Б) залишити у гнізді;
В) віддати лісникові.
5. Що дівчинка збиралася зробити з пташенятами вдома?
А) Покласти в ліжечко ляльки, годувати зерном;
Б) подарувати друзям;
В) вилікувати їх.
6. Чому плакала пташка?
А) Тому, що не могла знайти дороги до свого гнізда;
Б) тому, що діти забрали її пташенят;
В) тому, що була знесиленою.
IV. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ
– Чого вас навчив опрацьований на уроці твір?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)