Розділ 3. Трикутники. Ознаки рівності трикутників
§ 13. Перша та друга ознаки рівності трикутників
301. На рис. 227 трикутники рівні за першою ознакою (за двома сторонами і кутом між ними).
На рис. 228 трикутники рівні за другою ознакою (за стороною і прилеглими двома кутами).
302. У? ABC і? CDA спільний елемент – сторона AВ.
У? KML і? KNP спільний елемент – кут ∠K.
303. За умовою ВС = CD, ∠ACB = ∠ACD, АС – спільна сторона. Отже, ?ABC = ?ADC за двома сторонами і кутом між ними.
304. За умовою AB = ВС. Оскільки ВК ⊥ АС, то ∠ABK
305. Оскільки PL ⊥ MN, то ∠PKM = ∠LKN = 90°. За умовою МК = KN, ∠M = ∠N. Отже, ?MKP = ?NKP за стороною і прилеглими до неї кутами.
306. За умовою KB = КС, ∠ABK = ∠DCK. ∠AKB = ∠DKC – як вертикальні кути. Отже, ?АВК = ?DCK за стороною і прилеглими до неї кутами.
307. За умовою АВ = СН, ∠ABC = ∠BCD. СВ – спільна сторона. Отже, ?ABC = ?DCB за двома сторонами і кутом між ними.
308. Скільки ОС – бісектриса кута АОВ, то ∠AOC = ∠NOC. За умовою ∠OCM = ∠OCN, ОС – спільна сторона. Отже, ?ОМС = ?ONC за стороною і прилеглими до неї кутами.
309.
310.
Розглянемо? ВОС і? DOC: ОС = ОА, OB = OD, ∠BOC = ∠DOA, як вертикальні кути. Отже, ?ВОС = ?DOC за двома сторонами і кутом між ними. Отже, ВС = AD, оскільки у рівних трикутників відповідні сторони рівні.
Розглянемо? ВОА і ДDOC: АО = ОС, OB = OD, ∠BOA = ∠DOC – як вертикальні кути. Отже, ?BOA = ?DOC за двома сторонами і кутом між ними. Отже, AB = CD, оскільки у рівних трикутників відповідні сторони рівні.
311. За умовою АВ = CD, ∠BAC = ∠DCA. АС – спільна сторона. Отже, ?ABC = ?CDA за двома сторонами і кутом між ними.
312. За умовою ∠LMK = ∠PKM і ∠LKM = ∠PMK. МК – спільна сторона. Отже, ?MKL = ?КМР за стороною і прилеглими кутами.
313. Оскільки за умовою? ABC = ?A1B1C1, то у них відповідні сторони і кути рівні. Отже, A1С1 = АС, ∠C1 = ∠C. Тоді? ALC = ?A1L1C1 за стороною і двома прилеглими кутами.
314. Оскільки за умовою? ABC = ?A1B1C1, то у них відповідні сторони і кути рівні. Отже, AB = А1В1, ∠ВАМ = ∠B1A1M1. Отже, ?ABM = ?A1B1M1 за двома сторонами і кутом між ними.
315. Ні. Трикутники рівні, якщо дві сторони і кут між ними одного трикутника дорівнюють двом сторонам і куту між ними другого трикутника.
316. Не можна стверджувати, що коли сторона і два кути одного трикутника дорівнюють стороні і двом кутам другого трикутника, то трикутники рівні.
На рис. в? ABC AB = 2 CM, ∠CAB = 30°, ∠CBA = 60°, а в? ACD: AB = 2 CM, ∠BAD = 60°, ∠ADB = 30°. Проте? ABC ≠ ?ABD.
317.
Оскільки? ABK = ?CBL, то у них відповідні сторони і кути рівні. Отже, ∠A = ∠C, AB = CB, AK = CL. AL = AK + KL, CK = CL + KL, отже, KL – спільний відрізок для AL і CK і AL = CK. Тоді? ABL = ?CBK за двома сторонами і кутом між ними.
318.
Оскільки? АКС = ?ALC, то у них відповідні сторони і кути рівні. Отже, КС = LC, ∠KCA = ∠LCA. Оскільки ∠KCA = ∠LCA, то рівні і суміжні з ними кути ∠KCB = ∠LCB. СВ – спільна сторона трикутників ВКС і BLC. Отже, ?ВКС = ?BLC за двома сторонами і кутом між ними.
319.
Оскільки AB – бісектриса кута А, то ∠MAB = ∠NAB, AB – спільна сторона трикутників AMВ і ANВ. AB – спільна сторона. Отже, ?AMВ = ?ANВ за стороною і прилеглими кутами. У рівних трикутників відповідні сторони рівні. Отже, AM = AN.
Розглянемо? АМР і? ANP. АР – спільна сторона. ?АМР = ?ANP за двома сторонами і кутом між ними (∠MAP = ∠NAP, AM = AN). У рівних трикутників відповідні кути рівні, отже, ∠MPA = ∠NPA. Оскільки ці кути суміжні і рівні, то маємо ∠MPA + ∠NPA =180°, ∠MPA = ∠NPA = 90°. Тож MN ⊥ AB.
320. 13 см + 4 дм = 1,3 дм + 4 дм = 5,3 дм – друга сторона трикутника. 4 дм: 2 = 2 дм – третя сторона трикутника. Р? = 4 + 5,3 + 2 = 11,3 (дм).
Відповідь: 11,3 дм.
321.
Якщо ці три кути 1, 3, 5, то ∠1 + ∠3 + ∠5 = 270°, то всі ці кути по 90°, тоді і решта кутів по 90°. Звідси a ⊥ с, b ⊥ с. Якщо ці три кути 1, 2, 3, тоді ∠1 + ∠2 = 180° (як суміжні), звідси ∠3 = 90°. Отже, і інші кути по 90°. Звідси a ⊥ с, b ⊥ с.
322. Можна скласти прямокутник 101 x 50. Кожна сторона прямокутника буде складатися з двох прямокутників 1 x 1 і 1 x 100; 1 x 2 і 1 x 99; 1 x 50 і 1 x 51.