ТЕМА 2. ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ
УРОК 15
ТЕМА. ПОЛЕ. РОСЛИНИ ТА ТВАРИНИ ПОЛЯ. ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №4 “ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ДО ПОСІВУ”
Мета уроку: навчальна – розпочати розмову з учнями про штучні екосистеми на прикладі поля, ознайомити їх із рослинами й тваринами поля, приділивши увагу і рослинам, і тваринам – шкідникам полів, навчити готувати насіння до посіву; розвиваюча – формування самостійності й толерантного ставлення до всіх представників живого світу; виховна – прищеплювати
Основні поняття: поле, город, культурні рослини (зернові й овочеві), сорти, бур’яни, свійські тварини, породи, підгортання, розсада, шкідники культурних рослин, отрутохімікати.
Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в підручнику й таблицями), практичний (навчання підготовки насіння до посіву).
Обладнання: підручник,
Тип уроку: комбінований.
Міжпредметні зв’язки: біологія (7 клас), економічна й соціальна географія України (9 клас).
Структура уроку
І. Перевірка домашнього завдання
II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду
IV. Викладення основного матеріалу
1. Основні культурні рослини на полях України.
2. Як і для чого створюються нові сорти рослин.
3. Шкідники культурних рослин, два способи боротьби з ними.
4. Як і для чого виводять нові породи свійських тварин.
5. Практична робота № 4 “Підготовка насіння до посіву”.
V. Підбиття підсумків уроку
VI. Домашнє завдання
Хід уроку
I. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
– Запитання до учнів
1. Дайте визначення родючості грунту. Що означає вислів “доглядати за грунтом”?
Додаткове запитання: Яку роль у процесі грунтоутворення відіграють дощові черв’яки?
2. Навіщо потрібні добрива та які види добрив існують? Додаткове запитання: Про які ділянки землі кажуть, що вони перебувають “під паром”?
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ЇХНЬОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ
– Бесіда
– Які рослини називають культурними? (Ті, які людина спеціально сіє й вирощує для одержання певних продуктів.)
– Як називають ділянки землі, засаджені культурними рослинами? (Поле або город.)
– Чим поле відрізняється від городу? (Город – це відносно невелика ділянка, на якій вирощують різні овочеві культури, а поле – це велика ділянка, засаджена зерновими або якимись іншими культурами.)
– До якого виду екосистем належать поле та город? (До штучних екосистем.)
– Завдання у робочому зошиті
IV. ВИКЛАДЕННЯ ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Основні культурні рослини на полях України
У процесі бесіди вчителя з класом учні заповнюють у зошитах таку таблицю.
Назва | Приклади | Використання |
Зернові | Пшениця, жито, овес, кукурудза, ячмінь, рис | – Для одержання круп і борошна; – для виготовлення макаронних виробів; – на корм худобі; – з кукурудзи одержують крохмаль |
Овочеві | Картопля, цибуля, петрушка, капуста, огірки, кабачки, помідори, морква, буряк | – 3 картоплі одержують крохмаль; – з помідорів і моркви одержують сік; – їдять у сирому й приготованому вигляді; – на корм худобі |
Технічні | Цукровий буряк, льон, соняшник | – Одержують цукор; – одержують олію; – виготовляють волокна й тканини |
– Завдання у робочому зошиті
– Слово вчителя
Усі культурні рослини мають “родичів” у дикій природі й дають великий урожай корисних і смачних плодів, тому що люди, а пізніше вчені-фахівці сотні років відбирали найкраще насіння від найкращих рослин.
2. Як і для чого створюються нові сорти рослин
– Запитання до учнів
– Як називають створені види рослин, що мають необхідні людині ознаки: смак, урожайність, скоростиглість, стійкість до заморозків тощо? (Сортами.)
Процес створення нових сортів культурних рослин із наявних називають селекцією (від латин, selectio – вибір, добір).
– Завдання у робочому зошиті
3. Шкідники культурних рослин, два способи боротьби з ними
– Як називають рослини, які люди спеціально не вирощують, але які завжди з’являються серед посівів культурних рослин? (Бур’яни.)
– Слово вчителя
Бур’яни – це те, що непотрібне, чого необхідно позбутися.
Насправді бур’яни мають таке саме право рости на полях, як і рослини, спеціально посаджені людиною. Інша справа, що бур’яни, поглинаючи воду з поживними речовинами, затінюючи грунт, зменшують урожайність культурних рослин, заважають їх обробляти й збирати врожай. Інакше кажучи, бур’яни – це непотрібні людині рослини, які не дають їй користі. Окрім того, з ними дуже важко боротися. Багато які з цих рослин розмножуються вегетативно, тобто після прополювання з кореня, від якого відрізали стебло, виростає нова рослина. Насіння бур’янів може проростати й сходити впродовж тривалого часу. Наприклад, насіння грициків та осоту зберігають здатність до проростання від 40 до 90 років!
Зменшення врожаю певних рослин спричинюють ті істоти, які живляться їхніми плодами, насінням та листям. Зокрема, ними є численні комахи: попелиця, кліщ, сарана, гусениці та жуки, а також гризуни – миші, хом’яки, ховрашки.
У випадку активного розмноження цих шкідників культурних рослин може загинути не тільки врожай (плоди), але й усі посіви цілком, наприклад, від нашестя сарани.
– Завдання у робочому зошиті
Для боротьби зі шкідниками існує два способи:
1) хімічний – за допомогою отрутохімікатів:
– отрута накопичується в грунті, підземних водах та водоймах і може потрапляти в організм людини з водою та плодами рослин;
– отрута знищує не тільки шкідників, .але й корисних тварин і рослини, мікроорганізми;
2) біологічний – за допомогою інших тварин і рослин – наприклад, сонечка (знищують попелицю), птахів, червив.
– Завдання у робочому зошиті
4. Як і для чого виводять нові породи свійських тварин
Подібно до сортів культурних рослин учені впродовж тривалих експериментів створюють нові породи свійських тварин. Приміром, на сьогодні виведені породи, які мають такі корисні для людини ознаки, як швидкий ріст, високі надої молока, різної якості вовну (серед овець і кіз) тощо.
– Завдання у робочому зошиті
5. Практична робота №4 “Підготовка насіння до посіву”
– Завдання у робочому зошиті
Учитель розповідає про порядок підготовки насіння до посіву, а учні виконують практичну роботу вдома самостійно за даним алгоритмом.
1. Перед підготовкою проводять огляд насіння. Відбраковують і викидають ушкоджене, нерозвинене, плоске, тобто без зародка всередині.
– Запитання до учнів
– Чому таке насіння не варто використовувати при посіві?
(Воно все одно не зійде, його краще згодувати птахам.)
2. Насіння більшості рослин перед посадкою слід вивести зі стану спокою, тобто проростити. Для цього насіння одних рослин витримують у вологому піску (насіння яблунь, груш, вишень та слив), інше просто намочують у воді (насіння томатів, баклажанів, огірків, гарбуза, кукурудзи й квасолі).
3. Усе насіння потрібно близько 10 хвилин потримати в рожевому розчині калій перманганату.
– Запитання до учнів
– Навіщо? (Для знищення хвороботворних бактерій і грибів.)
4. Висаджувати насіння необхідно на певну глибину – не на поверхню грунту й не дуже глибоко.
– Запитання до учнів
– Чому? (При неглибокій посадці насіння склюють птахи, а при глибокій – насіння буде довго проростати.)
Деякі рослини (томати, перець, капуста, баклажани) не встигають за літній відрізок часу вирости з насіння й дати врожай. Тому ранньої весни в теплиці або в будинку вирощують розсаду цих рослин, а з настанням стійких теплих днів її висаджують у грунт.
– Запитання до учнів
– Що таке розсада? (Маленькі рослини, що нещодавно проросли з насіння.)
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
На полях і городах люди здавна вирощують культурні рослини. Сорти культурних рослин і породи свійських тварин учені-селекціонери виводять спеціально експериментальним шляхом. Бур’яни й шкідники культурних рослин зменшують урожаї. Для боротьби з ними використовують хімічний та біологічний методи.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дати відповіді на запитання після параграфів.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Альтернативні рішення
У багатьох країнах світу вчені намагаються знайти біологічні, природні, або, як їх іще називають, альтернативні, методи підвищення врожайності. їхня головна мета – не відмовляючись від високих урожаїв, зберегти й відновити природну родючість грунтів, у дуже малих кількостях використовувати мінеральні добрива та отрутохімікати. Інакше кажучи, розвивати сільське господарство так, щоб воно забезпечувало все населення Землі достатньою кількістю продовольства, але при цьому не завдавало шкоди природі.
Людство вже має досвід такого господарювання. Упродовж століть селяни на острові Ява (у групі Малайського архіпелагу) створювали так звані агроліси. Спочатку на ділянці висаджували світлолюбні дерева, потім, коли вони підростуть,- тіньовитривалі, після цього, у міру їхнього росту,- тіньолюбні. Під ними висаджували чагарники й ліани, потому робили грядки для зернових рослин та овочів. Під деревами росли дикі трави – ними живилися кози та домашня птиця. Між рядами дерев були викопані невеликі ставки, у яких розводили рибу. Мулом із дна ставків удобрювали грядки. Як добрива використовували опале листя, гній та компост (перегній) з побутових відходів. Старі дерева зрубували, а замість них висаджували нові. Деревину так само пускали в діло. У результаті такого досить ощадливого способу ведення господарства маленька ділянка розміром усього 25×40 метрів годувала цілу родину, забезпечувала її різноманітною їжею, технічними матеріалами й навіть лікарськими рослинами. Окрім того, у цих агролісах завдяки невеликій концентрації рослин одного виду шкідники ніколи не поширювалися в небезпечних кількостях.
Поєднання землеробства з аквакультурами (штучними водними екосистемами) і сьогодні успішно застосовується в Китаї. На залитих водою рисових полях (чеках) вирощують рослини, які “ловлять” розчинені поживні речовини й самі слугують кормом для риб та птахів. Перед збиранням рису воду спускають у відстійники – ставки, де вона відстоюється, а мул, що залишився на полях, і рослини заорюють у землю як добриво.
Звісно, давні системи землекористування були засновані на ручній праці. Крім того, на острові Ява й у Китаї багато світла та вологи. А що робити там, де немає таких кліматичних умов? Слід уподібнити агросистеми природним системам даної місцевості. Ось кілька таких способів.
У США багато фермерів восени висаджують на кукурудзяних полях озиму вику (трав’яниста рослина із родини бобових). До весни, до часу посіву кукурудзи, вика накопичує в грунті азот – до 200 кг цього хімічного елемента на 1 гектар. Кукурудзу висаджують, не збираючи вику: вона не заважає сходам і надійно захищає грунт від вивітрювання навесні.
Позбутися шкідливих комах допомагають так звані репелентні (такі, що відлякують комах) рослини – петрушка, помідори, часник, полин та шавлія. У тропічних країнах плантації акації (їх використовують як кормові рослини для свійських тварин) чергують із луками й посівами злаків.
Можна висаджувати разом і рослини одного виду, але різних сортів, що відрізняються швидкістю росту, потребою у волозі та живленні. При спільному посіві рослини розташовуються густіше, ніж зазвичай, але не заважають одна одній, а навпаки, стають більш стійкими до шкідників та хвороб, кількість бур’янів при цьому знижується, тому що їм також не залишається вільного місця. Збільшення врожаю при таких щільних посівах може досягати 30-40 % . Щоб досягти різних строків у сходженні одного й того самого виду, одне насіння можна висаджувати вже пророщеним, а інше – непророщеним.
Окрім того, до складу здорової агросистеми мають входити різні елементи: лісові масиви й лісосмуги, живоплоти й зелені межі (смуги багаторічних високих трав). У такій агросистемі зменшується руйнування грунту, особливо небезпечне навесні й восени, коли він залишається незакріпленим рослинами. Подібні “вкраплення” відіграють роль мікрозаповідників для корисних комах і птахів. Звісно, обробляти такі поля набагато важче, зате врожаї при цьому вищі. Головне – такі агросистеми стійкі й зберігають родючість грунту.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)