Політика щодо організації бухгалтерського обліку

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ

Розділ ХІІІ

ПОЛІТИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ПОДАТКОВИХ

ВІДНОСИН

13.6. Політика щодо організації бухгалтерського обліку

Згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського

обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

– введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

– користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

– ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

– самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником

підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких підлягає оприлюдненню (АТ, фінансові установи тощо).

Організація бухгалтерського обліку включає також такі питання як:

– форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології обробки облікових даних;

– розробку системи і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій, включаючи форми самостійно створених підприємством облікових документів, необхідних для накопичення та обробки управлінської інформації;

– визначення права працівників на підписання бухгалтерських документів;

– правила документообігу і технологію обробки облікової інформації;

– виділення на окремий баланс філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Одним з важливих моментів організації бухгалтерського обліку є визначення системи рахунків, задіяних у обліку. Так, Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачена система рахунків для обліку господарських операцій, яка може деталізуватись, залежно від потреб отримання інформації.

Необхідність такої деталізації викликається потребами отримання інформації для складання фінансової, статистичної та адміністративної звітності, звітності для управління, податкових розрахунків.

Найбільш повну інформацію для складання фінансової звітності можна отримати лише із застосуванням 8-го класу рахунків. Застосування цього класу рахунків в значній мірі полегшує також складання податкових розрахунків та статистичної звітності.

Виходячи з концепції управлінського обліку – обліку за центрами відповідальності, необхідно деталізувати рахунок виробництва та рахунки доходів. Додаткова система рахунків і регістрів аналітичного обліку дає змогу отримувати необхідну інформацію для управління на внутрішньому і зовнішньому рівнях.

Отримання інформації для складання податкової звітності та розрахунків з бюджетом і фондами, вимагає деталізації рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами”, рахунків розрахунків із фондами.

Важливе визначення системи рахунків за розрахунками з дебіторами і кредиторами для отримання інформації для податкової звітності. Наприклад, проводка Д-т 361 – К-т 701 може означати виникнення валових доходів за виключенням непрямих податків і зборів, а проводка Д-т 301 – К-т 361 не відображає виникнення валового доходу. Водночас, проводка Д-т 311 – К-т 681 означає виникнення валового доходу, а проводка Д-т 681 – К-т 701 – ні.

Є можливість отримання більшої частини інформації для податкових розрахунків виключно з даних бухгалтерського обліку, за винятком господарських операцій з основними фондами, що пов’язане з різними підходами до їх оцінки та при нарахуванні амортизації.

В обліковій політиці підприємства бажано також вказати, на якому рахунку і субрахунку 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”, 37 “Розрахунки з іншими дебіторами”, 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 64 “Розрахунки за податками й платежами”, 65 “Розрахунки за страхуванням”, 68 “Розрахунки за іншими операціями”, тощо) здійснюються розрахунки за ті чи інші цінності з тими чи іншими постачальниками, покупцями, іншими дебіторами та кредиторами.

Визначення системи цих рахунків дає змогу однаково відображати подібні операції, в тому числі при зміні керівництва чи відповідальних виконавців за відображення конкретних господарських операцій. Крім того, належний детальний облік розрахунків сприяє точному відображенню стану підприємства у звітності, у тому числі взаємовідносин з державою та фондами за податками і зборами, зменшенню витрат на ведення податкового обліку.

Виходячи з викладеного, в політиці повинен бути оговорений статус кожного рахунку. Тут же, або у додатку до наказу про облікову політику бажано навести алгоритми проводок із відображення операцій, пов’язаних з виникненням валових доходів і валових витрат, а також операцій, що не ведуть до їх виникнення, які будуть обов’язковими для відображення в обліку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Політика щодо організації бухгалтерського обліку - Бухгалтерський облік


Політика щодо організації бухгалтерського обліку