Мета: дати уявлення про темп як елемент музичної мови і засіб музичної виразності; формувати уявлення про темповий розвиток музики.
Ознайомлення з темпом розпочинаємо із “зустрічі” з уже відомими дітям творами, які подають зразки повільного, помірного та швидкого рухів (один з них – на вибір учителя – можна використати для входу до класу). Учні пригадують музичні п’єси за малюнками на с. 110, аналізують і порівнюють швидкість руху музики у різних творах.
Виражальне та зображальне значення темпу демонструємо на прикладі твору
Тематично близькою до твору М. Глинки є запропонована пісенька-поспівка Г. Ернесакса “Їде потяг…”. Учні розучують її, користуючись графічним записом, максимально наближеним
Згодом пісеньку “Їде потяг” доцільно застосовувати для розспівування, виконуючи її від різних звуків (до, до-дієз, ре, ре-дієз, мі, фа тощо).
У контексті поточної теми під час виконання твору пропонуємо дітям уявити, ніби потяг наближається до станції, зупиняється, а потім їде далі. Як має змінюватися відповідна музика? Спочатку поступово уповільнюватися, а потім прискорюватися. Так робота над пісенькою дає змогу ознайомити учнів з рухомими темповими (і принагідно динамічними) нюансами.
Надати уявлення про темповий розвиток музики покликана пісня для розучування “Сійся, сійся, дощику” (муз. М. Катрички, сл. В. Кленца). Складаючи виконавський план, діти обирають найбільш прийнятний темп, і продумують, чи може він змінюватися протягом твору.
Як домашнє завдання пропонуємо учням спостерігати за швидкістю руху: як у музиці, так і в навколишньому світі.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)