Права народів – можливість брати участь у міжнародних відносинах з метою реалізації своїх життєвих потреб, закріплена у міжнародному праві. Регламентація П. н. відбувається у рамках співробітництва держав головним чином у сфері захисту прав людини. Загального визнання набули П. н. на рівноправність і самовизначення (п. 2 ст. 1 Статуту ООН, ст. 1 загальна для Міжнародних пактів з прав людини 1966 р.). В Африканській хартії прав людини і народів (1981) закріплені права народів на рівність (ст. 19), існування і самовизначення (ст. 20), вільне розпорядження
Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію про право народів на мир (1984), яка проголошує, що “народи нашої планети мають священне право на мир”. Декларація закликає сприяти забезпеченню цього права вжиттям необхідних заходів на національному і міжнародному рівнях. У доктрині міжнародного права до цього переліку додаються права народів на розвиток, захист національних меншин та ін. На