Право підприємницьке в Україні ❤️ Економічний словник

Право підприємницьке в Україні – комплекс базових законів і нормативно-правових актів, які гарантують підприємницьку діяльність. У ст. 6 Закону України “Про власність” задекларовано право власника використовувати належне йому майно для підприємницької діяльності, а власник засобів виробництва та іншого майна має право створити у встановленому порядку підприємство чи організацію, які є юридичними особами. В ній також зазначається, що результати господарського використання майна (виробленої продукції, державних доходів) належать

власникові нього майна. Здійснюючи право власності (ст. 4 цього Закону), власник має право використовувати майно в господарській та іншій не забороненій законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Важливий пункт цієї статті – невтручання (безпосереднє) держави в господарську діяльність суб’єктів права власності. Власник зобов’язаний не заподіювати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати прав та інтересів інших громадян, юридичних осіб і держави, дотримуватися моральних засад суспільства. Використовуючи працю інших громадян

на договірній основі, згідно зі ст. 5 Закону України “Про власність”, “власник зобов’язаний забезпечити громадянину, праця якого використовується, соціальні, економічні гарантії та права, передбачені законом”. Закон України “Про власність” визначає об’єкти права приватної, колективної, загальнодержавної та комунальної власності, а також суб’єктів цих форм власності. Зокрема, у колективній формі власності зафіксовано об’єкти права власності колективу орендарів, колективного підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, господарського товариства, господарського об’єднання, професійних спілок, політичних партій та ін. Важливе місце в цьому Законі відведено захисту права власності, класифікації випадків позбавлення права власності, відповідальності державних органів за втручання у здійснення власником його правомочностей тощо. У ст. 4 Закону “Про підприємництво” наведено перелік обмежень у здійсненні підприємницької діяльності, принципи такої діяльності (ст. 5); вільний вибір діяльності, залучення на добровільних засадах до цієї діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян, самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до законодавства, вільний найм працівників, залучення й використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, не заборонених або не обмежених законодавством; вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством; самостійне здійснення підприємцем – юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на власний розсуд. У ст. 9 зазначається, що “при укладанні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов’язаний забезпечити умови та охорону праці, її оплату не нижче встановленого в країні мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування відповідно до чинного законодавства”. Держава гарантує рівні права усім організаційним формам підприємницької діяльності, створює “рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів”. Вилучення державою у підприємця його основних і оборотних фондів та іншого використаного ним майна не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України. Збитки, заподіяні підприємцю внаслідок порушення громадянами, юридичними особами і державними органами його майнових прав, що охороняються законом, відшкодовуються йому відповідно до чинного законодавства. Закон України “Про підприємництво” зобов’язує державу надавати для здійснення підприємницької діяльності земельні ділянки, різні види державного майна, сприяти матеріально-технічному забезпеченню та інформаційному обслуговуванню підприємців, підготовці й перепідготовці кадрів, здійснювати первісне облаштування не освоєних територій об’єктами виробничої та соціальної інфраструктури з продажем або наданням їх у кредит, стимулювати за допомогою економічних важелів модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння нових видів продукції та послуг, надавати цільові кредити та ін. Держава також законодавчо забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від несумлінної конкуренції та монополізму. Окремий розділ Закону “Про підприємництво” присвячений визначенню загальних принципів управління підприємством, ролі трудового колективу та його самоврядуванню, правам і обов’язкам керівництва підприємства, змісту колективного договору. В розділі VI Закону “Про підприємництво” описані порядок використання прибутку, отримання й розмірів трудових доходів найманих працівників, механізм планування діяльності підприємства, економічні відносини між підприємствами, порядок забезпечення засобами виробництва та реалізації продукції, встановлення цін і механізмів ціноутворення, фінансово-кредитні відносини між підприємствами, з одного боку, банківськими установами та бюджетом – з іншого, а також зовнішньоекономічна та соціальна діяльність підприємства тощо. У заключному розділі Закону описано механізм ліквідації та організації підприємства (див. Механізм банкрутства підприємства (фірми)). В Законі України “Про господарські товариства” дано всебічну правову регламентацію різних сторін діяльності господарських товариств (установчих документів, реєстрації, прав і обов’язків учасників, власності на майно підприємства тощо), характеризуються особливості такої діяльності окремих видів товариств (акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повного товариства, командитного товариства). Крім того, підприємець повинен стежити за доповненнями до цих та інших законів щодо підприємницької діяльності, законів про оподаткування та -. Проте значна кількість цих прав, передусім щодо малого підприємства і прав найманих працівників, не забезпечується.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Право підприємницьке в Україні - Економічний словник

Схожі записи:

Постійні витрати Постійні витрати (постоянные расходы) – витрати підприємства, що не залежать безпосередньо від обсягів виготовленої продукції (на утримання будівель, оренду, комунальні послуги тощо)....
Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі...
Дохід емісійний Дохід емісійний – дохід акціонерного товариства, отриманий від первинної емісії власних акцій та інших паперів, є різницею між їх курсовою і номінальною вартістю за винятком...
Нетарифні обмеження Нетарифні обмеження – комплекс нетарифних заходів держави (економічних, адміністративних та ін.) щодо регулювання (обмеження) зовнішньої торгівлі. До Н. о. належать, по-перше, заходи, спрямовані на безпосереднє...
Компанія змішана Компанія змішана – 1) компанія з приватним і державним або колективним і державним капіталом; 2) компанія, капітал якої належить підприємцям чи державним організаціям і підприємствам...
Профілактика конфліктів в організації Профілактика конфліктів в організації – комплекс заходів, спрямованих на попередження й унеможливлення глибоких конфліктів. До таких належать: 1) оптимальний розподіл прав, обов’язків і відповідальності між...
Право господарське Право господарське – система юридичних норм і правил, що регулюють господарські відносини між різними суб’єктами господарювання в усіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі...
Біологічна безпека людини Біологічна безпека людини – стан захищеності біологічної складової людини та комплекс заходів, необхідних для захисту такої безпеки. Основними загрозами Б. б. л. є погіршення стану...
Планування соціальне Планування соціальне – науково обгрунтоване визначення цілей і забезпечення відповідності й структури соціальних відносин потребам розвитку технологічного способу виробництва, передусім системі продуктивних сил (а в...
Торгове посередництво Торгове посередництво – посередництво у здійсненні торговельних операцій з боку юридичних та фізичних осіб, до яких не переходить право власності. Торговими посередниками виступають біржі, лізингові...
Аллонж Аллонж (аллонж) – додатковий лист, який прикріпляється до векселя і на якому робиться передатний гарантійний запис, якщо на зворотній стороні векселя він не вміщується. Перший...
Офшор Офшор (оффшор) – залучення іноземного капіталу з метою пожвавлення економічного розвитку країни шляхом податкових та інших пільг іноземним резидентам....
Розрахунки платіжними дорученнями Розрахунки платіжними дорученнями – форма безготівкових розрахунків, за якої платник надає банку розрахунковий документ, що містить доручення про переказ певної суми з його рахунка на...
Картель закупівельний Картель закупівельний – монопольна угода між великими підприємствами, фірмами та компаніями про закупівлю сировини й товарів певного виду з метою зниження закупівельних цін та привласнення...
Система страхування розкладкова Система страхування розкладкова – первинна форма страхування, яка здійснюється за принципом взаємодопомоги у разі стихійного лиха та нещасних випадків і обмежена вузьким колом учасників. За...
Фіскальний федералізм Фіскальний федералізм – принцип розподілу повноважень між федеральною і регіональною владою у фінансовій сфері, що базується на домінуванні федерації....
Ринок двосторонній Ринок двосторонній – міжбанківський депозитний ринок, на якому курси покупця і продавця ідентичні....
Територіальні води Територіальні води – морська акваторія, що прилягає до узбережжя або внутрішніх вод країни і є частиною державної території, яка підпадає під суверенітет прибережної держави. Відлік...
Реверс Реверс (англ. reverse – повертаюсь) – 1) письмове зобов’язання однієї особи перед іншою, в якому містяться гарантії щодо прийняття на себе відповідальності, ризику (наприклад, гарантійний...
Економіка міжнародна Економіка міжнародна – наука, яка вивчає економічні відносини між країнами в межах світового господарства, закони і закономірності розвитку основних форм міжнародних економічних відносин, пов’язаних з...
Маркетингова інформаційна система Маркетингова інформаційна система (маркетинговая информационная система) – маркетингова структура, що об’єднує фахівців-професіоналів, забезпеченим обладнанням, сучасною технікою, методологією, здатною зібрати, узагальнити, оцінити, проаналізувати і розподілити для...
Військове замовлення Військове замовлення – замовлення держави на виробництво і постачання зброї, військової техніки....
Асигновка Асигновка (ассигновка) – документ, на підставі якого проводиться одержання і видача кредитів, позичок позичальникам – юридичним або фізичним особам....
Мальтузіанство Мальтузіанство – концепція народонаселення Т. Мальтуса, згідно з якою злиденність населення спричинена надто швидким його зростанням (“природними законами”), що значно випереджає збільшення засобів до існування...
Виплати соціальні Виплати соціальні – компенсації та соціальні пільги, які надають працівникам; виплати на лікування, відпочинок, проїзд, працевлаштування (без соціальної допомоги у разі безробіття); страхові внески на...
Клас у страховій справі Клас у страховій справі – поліс страхової компанії, яка передала всі свої ризики чи їх частину перестраховикові....
Банк-гарант Банк-гарант – банк, що спеціалізується на наданні гарантій за свого клієнта за його дорученням і за його рахунок, а також за рахунок банків – кореспондентів....
Розробка товару Розробка товару – перетворення замислу товару на взірець у розрахунку на те, що споживачі оцінять його корисність і цінність як прототипа майбутнього реального товару, а...
Відсоток міжбанківський Відсоток міжбанківський – середня ставка відсотка за короткотермінові банківські кредити, яка формується на міжбанківському грошовому ринку. Типовим В. м. є використання ставки ЛІБОР....
Базис економічний Базис економічний – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко – економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), які становлять економічну структуру суспільства у взаємодії з розвитком...
Модель проникнення Модель проникнення – 1) модель прогнозування рівня проникнення нового виробу за певний період часу; 2) продаж, що грунтується на попередніх результатах....
Аналіз витрат і результатів Аналіз витрат і результатів – система оцінки інвестиційних проектів, за якої розглядаються співвідношення всіх результатів і витрат незалежно від того, якими економічними суб’єктами вони здійснені....
Затоварювання Затоварювання – стан ринку одного або кількох товарів, за якого пропозиція цих товарів значно перевищує попит....
Закон відносної рідкісності ресурсів Закон відносної рідкісності ресурсів – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростаючими потребами людини та відносною обмеженістю більшості ресурсів для їх...
Статистична сукупність Статистична сукупність – множина об’єктів, явищ, процесів, які мають спільні істотні ознаки і властивості, але водночас відрізняються окремими якісними ознаками і властивостями, які підлягають статистичному...