СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
& 35. ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
493. Прочитайте подані у двох колонках прислів’я. Якими частинами мови є виділені слова?
Біда помучить, зате розуму научить. | Не за те кобилу б’ють, що сіра, а за те, що вона побила |
Щоб біди не мати, треба працювати. | Що б улітку не вродило, зимою не зашкодить. |
Якби не зима, то б літо було довше. | Як би руки не працювали, а розум над ними пан. |
Сполучники зате, проте, щоб, якби треба відрізняти від
Самостійні частини мови з прийменниками за, про та часткою би (б) пишуть окремо.
СПОЛУЧНИКИ Проте, за те | ЗАЙМЕННИКИ 3 ПРИЙМЕННИКАМИ Про те, за те |
Не мають лексичного значення; Не відповідають на питання; Не є членами речення; Можуть бути замінені сполучниками але, однак | Мають лексичне значення; Відповідають на питання; Є членами речення; Не можуть бути замінені сполучниками |
494. Прочитайте прислів’я. Користуючись таблицею,
1. Хоч важка була дорога, зате наша перемога. 2. Ворон висміює свиню за те, що вона чорна. 3. Говори не про те, що прочитав, а про те, що зрозумів. 4. Розумний хоч і знає, проте завжди спитає. 5. Робота мучить, зате годує й учить. 6. За що купив – за те й продаю. 7. Про те зозуля кує, що свого гнізда не має. 8. Не рада морква тертушці, проте на кожній танцює.
495. Перепишіть, знімаючи риски.
1. Батьківщину люблять не за/те, що вона велика, а за/те, що своя (Сенека). 2. При боці шабля, різьблена бандура, немолодий, за/те яка статура) (В. Раєвський). 3. Звичайно, вишиванка не одцвіте ніколи, про/ те справжня візитівка кожного українця – його чиста, відкрита, чесна душа (3 газети “Вільне життя”). 4. Не хочу думати про/те, що слід мій снігом замете, а хочу вірити, й любить, і цінувати кожну мить (М. Луків).
– Що б ви зобразили на візитівці вашого класу? У відповіді використайте сполучник проте і займенник із прийменником про те.
496. Прочитайте прислів’я. Звіряючись із таблицею, поясніть написання виділених у реченнях слів.
СПОЛУЧНИКИ Якби, якщо | ПРИСЛІВНИК як ІЗ ЧАСТКОЮ би (б) ТА ЗАЙМЕННИКОМ що |
Не мають лексичного значення; Не є членами речення; Мають наголос на другому складі; Можуть бути замінені на коли б | Має лексичне значення; Є членом речення; Має наголос на слові як |
1. Якби не було хмар, ми б не знали ціни сонцю. 2. Як би високо ворона не літала, завжди на гній сяде. 3. Якщо віз перестане возити дрова, то сам піде в піч. 4. Як що розумного скажете, то й ми послухаєм. 5. Якби не зима, то й літо було б довше. 6. Як би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш. 7. Якщо не впевнений – не говори; якщо зайве сказав – перепроси.
Поясніть написання виділених слів.
497. Перепишіть прислів’я, розкриваючи дужки.
1. І як (би) я людство усе не любив, повторюю з гордістю сина: “Для мене лишається дивом із див моя Україна” (М. Луків). 2. Загинув (би) напевно, люд нещасний, якби погасла та маленька іскра любові братньої (Леся Українка). 3. Як (би) твої очі не манили зваби, не чини ніколи Батьківщині зради (Л. Диркавець). 4. Як (що) розум час від часу тебе залишає, це означає, що він не твій. 5. Як (що) й трапиться, то загоїться, поки весілля скоїться.
– Поясніть розділові знаки в реченні з прямою мовою.
– Укажіть речення, ускладнене вставним словом, поясніть у ньому розділові знаки.
Пригадайте зі свого життя випадок, до якого пасувало би прислів’я Якби знав, де впаду, то соломки б підстелив. Розкажіть про нього. У відповіді вживайте сполучники якби, якщо.
– Розкрийте зміст прислів’я Якщо любиш життя, дорожи хвилиною. У відповіді вживайте сполучник якщо та прислівник із займенником як що.
498. Прочитайте прислів’я. Знімаючи риски, перепишіть лише ті речення, що містять сполучник щоб. Звіртеся із таблицею.
СПОЛУЧНИКИ Щоб | ПРИСЛІВНИК що 3 ЧАСТКОЮ би (б) |
Не має лексичного значення; Не є членом речення; Може бути замінений на аби | Має лексичне значення; Є членом речення |
1. Дай нам, Боже, воювати, що (б) шабель не виймати. 2. Що (б) ти не робив, роби добре! 3. Що (б) дати пораду, кажи до ладу. 3. Що (б) ти не казав, а кожне слово наперед обміркуй. 4. На те голова, що (б) у ній розум був. 5. Що (б) не трапилось, усе мине. 6. Що (б) інших учити, треба самому вміти. 7. Що (б) не стояло в печі – на стіл волочи. 8. Що (б) там люди не казали, про все май власну думку.
– Поясніть, як сполучник щоб відрізнити від однозвучного з ним займенника з прийменником.
499. Перепишіть, знімаючи риски.
1. Заговори, що/б я тебе побачив (Сократ). 2. Для того, що/б бути вільними, ми повинні стати рабами закону (Цицерон). 3. Що/б не говорили скептики про ІТ-технології, але обійтися без них сучасній людині вже не під силу (3 журналу “Інформатика та інформаційні технології”). 4. Не може ж буть, що/б якось не було (Л. Костенко). 5. Що/б не спалахнуло, горітиме довго (Народна творчість).
500. Перепишіть, на місці крапок уставляючи сполучник щоб або займенник із часткою що б.
1. … вода не принесла, вона ж і забере. 2. … руки вміли, треба працювати головою. 3. … у серці не таїлось, на лиці усе б відбилось. 4. Для того коваль обценьки бере, … рук не пекло. 5. … то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив?
Народна творчість
501. Перепишіть, знімаючи риски.
1. Що може бути солодшим за/те, коли любить і прагне до тебе добра душа? (Г. Сковорода). 2. Вибачайте, як/що казка буде не/вродлива, може бути й не/цікава, та за/те правдива (М. Тарновський). 3. Дівча стояло і співало про/те, що радості за/мало (М. Рильський). 4. Як/що є печаль, є й радість (Японське прислів’я). 5. Як/би знав я чари, що спиняють хмари! (І. Франко). 6. Як/би я тепер хотіла у мале човенце сісти! (Леся Українка). 7. Хочеш ти, що/б пісню я для тебе склав? (Олександр Олесь). 8. Слово дала – не/порушу, що/б там в житті не було (О. Лозова).
Позначте у словах вивчені орфограми.
ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ
ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО
ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПОВІДАННЯ ЗА ПОДАНИМ СЮЖЕТОМ
502. Роздивіться репродукцію картини Василя Тропініна “Український селянин”. Існує легенда, що художникові позував український національний герой Устим Кармелюк. Складіть за картиною опис зовнішності народного месника (усно).
– Ознайомтеся з історичною довідкою.
Устим КАРМЕЛЮК (1787-1835) – український національний герой, керівник повстанського руху на Поділлі (1813-1835) проти панського гніту. Народився в кріпацькій родині. Був письменний, володів польською мовою. За непокору панові відданий у царське військо, звідки втік та очолив загін селян-повстанців. Кілька разів був заарештований, щоразу рятувався втечею. Протягом 23 років боротьби повстанські загони Кармелюка здійснювали напади на поміщицькі маєтки. Захоплені в поміщиків гроші та майно роздавали селянській бідноті. Сміливість Кармелюка оспівана у фольклорі.
Василь Тропінін. Український селянин
– Чи міг би Устим Кармелюк стати героєм оповідання? Які риси його вдачі варто було б розкрити?
ОПОВІДАННЯ – невеликий розповідних художній твір про одну чи кілька подій у житті персонажа, що відіграють важливу роль у його у його долі.
Для творів цього жанру характерні: проста будова (композиція), однолінійний сюжет, невелика кількість персонажів (дійових осіб).
Події, про які йдеться в оповіданні, зазвичай відбуваються протягом невеликого відрізку часу.
У ланцюгу зображених в оповіданні подій виділяють такі частини:
503. Назвіть вивчене на уроках літератури оповідання, яке запам’яталося вам найбільше. Визначте в ньому зав’язку, кульмінацію та розв’язку. З’ясуйте тему та головну думку оповідання. Який тип мовлення в тексті оповідання є основним? У якому стилі складено текст?
504. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! На основі поданого сюжету складіть оповідання. Попередньо обміркуйте головну думку оповідання. Дотримуйте художнього стилю.
Зав’язка -> До в’язниці каретою приїхав пан, щоб забрати своїх заарештованих за непокору кріпаків, буцімто вони працюватимуть у полі, щоб дарма не їли хліб. Давши начальнику тюрми хабара, пан розписався за десятьох тимчасово звільнених кріпаків у тюремній книзі й пішов собі геть.
Кульмінація -> До начальника прибіг переляканий тюремний писар із книгою, у якій стояв підпис “Кармелюк”. Начальник зомлів з переляку. За Кармелюком спорядили погоню.
Розв’язка -> Кармелюка зі звільненими арештантами тільки й бачили…
– Складені в групах оповідання прослухайте й обговоріть у класі.
– Доберіть до оповідання кілька варіантів заголовка. Виберіть із них найкращий.
– Оповідання запишіть. Дотримуйте вимог художнього стилю.
505. Складіть фантастичне оповідання про вашу зустріч із героєм вашої улюбленої книжки (цікавою вам історичною особою, персонажем кінофільму). Працюйте в такій послідовності.
– Сформулюйте тему майбутнього оповідання. Обміркуйте його головну думку.
– Подумайте, де й коли відбуватимуться події, про які йтиметься в оповіданні, хто стане його персонажами.
– Обміркуйте зав’язку, кульмінацію та розв’язку оповідання. Накресліть таблицю за зразком.
– “Проговоріть” оповідання в думках, потім запишіть його на чернетці.
– Уявіть героя (героїв) свого оповідання. Складіть опис зовнішності одного з персонажів, запишіть його. Подумайте, яким чином (повністю чи окремими деталями) такий опис буде введено до тексту оповідання. На чернетці зробіть відповідні помітки.
– Відредагуйте записане на чернетці оповідання.
– Доберіть до оповідання цікавий заголовок.
– Перепишіть оповідання до зошита, увівши до його тексту опис зовнішності.
– Складіть фантастичне оповідання за картиною сучасної української художниці Каті Дудник.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)