Прибутку теорії та концепції ❤️ Економічний словник

Прибутку теорії та концепції – сукупність поглядів, ідей західних економістів на економічний зміст прибутку та його джерело. А. Тюрго стверджував, що прибуток на капітал (надлишок над витратами виробництва розпадається на підприємницький дохід, оплату праці, ризику й уміння капіталіста, земельну ренту). Вперше науковий підхід до з’ясування сутності прибутку застосували класики політичної економії – А. Сміт і Д. Рікардо. Сміт стверджував, що одна частина створеної робітниками вартості спрямовується на оплату їхньої праці, інша –

є прибутком підприємця. Водночас Сміт розглядав прибуток як дохід, винагороду капіталістові за послуги капіталу (засобів виробництва). Він не зміг узгодити цих суперечливих поглядів, об’єднати їх у цілісну концепцію прибутку. Такий синтез полягає в тому, що джерелом прибутку є передусім праця найманих працівників, а також праця підприємця (управлінська, організаторська). Засоби праці як такі прибутку не створюють, однак у процесі їх поєднання з найманою працею виникає нова продуктивна сила – синергічний ефект. Д. Рікардо не з’ясовував проблеми джерел прибутку, ототожнював додаткову вартість

і середній прибуток, не помітив суперечності між визначенням її величини залежно від обсягу капіталу (згідно із законом середньої норми прибутку) і рівнем продуктивності праці (згідно із законом вартості). Водночас він дійшов висновку, що зі зростанням продуктивності праці знижується вартість засобів існування, що призводить до зменшення заробітної плати і зростання прибутків. К. Маркс вважав, що джерелом прибутку є лише праця найманих працівників. Французький економіст Ж.-Б. Сей на початку XIX ст. стверджував, що засоби виробництва (ототожнював їх із капіталом) мають самостійну продуктивність, що не залежить від продуктивності праці, яку й привласнюють капіталісти у формі прибутку (див. Продуктивності теорії та концепції). У другій половині XIX ст. американський економіст Дж.-Б. Кларк обгрунтував концепцію граничної продуктивності. На його думку, кожний фактор, у т. ч. капітал (засоби виробництва), має специфічну продуктивність, що вимірюється його граничним продуктом, під яким він розумів приріст останньої, найменш продуктивної продукції цього фактора. Помилковість цієї концепції полягає у твердженні про наявність специфічної продуктивності капіталу, про встановлення розміру заробітної плати залежно від вартості граничного продукту працівника. Позитивний аспект концепції Дж.- Б. Кларка – положення про те, що одним із джерел прибутку є виконання підприємцем своїх функцій з координування праці й капіталу, сприяння вдосконаленню процесу виробництва, розвитку техніки. Цю концепцію підтримують сучасні американські економісти, зокрема Е. Денісон, який кількісно обгрунтовує участь найважливіших факторів (у т. ч. освіти, науки) у створенні національного доходу та привласненні відповідної його частки (див. Виробнича функція Кобба – Дугласа). Значного поширення серед західних учених набула неокласична концепція прибутків. Вирізняючи бухгалтерський (різниця між валовими доходами і бухгалтерськими витратами виробництва) та економічний (різниця між валовими доходами та економічними витратами) прибутки, вони вважають економічний прибуток предметом економічної теорії. Ще один варіант – концепція ризикового прибутку, висунута американським економістом ф. Найтом. Джерелом цього прибутку називається діяльність підприємців за умов ризику і невизначеності, властивих недосконалій конкуренції. Його привласнення розглядається як винагорода кмітливим капіталістам за подолання невизначеності. При цьому розрізняють два види ризику: передбачуваний (збитки від нього визначаються витратами страхування) і не передбачуваний. Концепція ризикового прибутку не є обгрунтованою, оскільки ризик – не самостійний фактор виникнення прибутків, а такий, що виявляється через інші реальні фактори. Зокрема, чистий прибуток може бути платою за здійснення підприємцем нововведень, упровадження в компанії досягнень науково-технічного прогресу, що відповідає концепції функціонального прибутку Й. Шумпетера. Цей вид прибутку справедливо вважають тимчасовим, оскільки він зникає у разі впровадження нововведень конкурентами. Однак його джерело пов’язується з працею підприємця, що відповідає критеріям науковості. В розподілі функціонального прибутку можуть брати участь підприємці, менеджери, інженери, частина висококваліфікованих працівників, які мають певну кількість акцій і стосунок до нововв
едень. Найвидатніші українські економісти єдиним джерелом багатства, а отже, прибутку, називали працю.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Прибутку теорії та концепції - Економічний словник

Схожі записи:

Приріст Приріст – збільшення (зменшення) економічного потенціалу щодо вихідної величини, базового рівня....
Котирування іноземних валют Котирування іноземних валют – визначення офіційними державними органами (переважно національними банками) ціни іноземної валюти, пропорцій її обміну на валюту певної країни. Здійснюється уповноваженими державними установами...
Квота Квота – доля участі у виробництві, збуті, експорті, імпорті товару. У спільних національних і міжнародних організаціях К. визначає долю учасника у капіталі, ліміти можливих кредитів....
Арбітраж фондовий Арбітраж фондовий – спекулятивна операція на фондовій біржі, що передбачає купівлю цінних паперів на одному ринку і продаж їх на іншому з метою отримання прибутку...
Державні субсидії Державні субсидії – грошові засоби, підмога, фінансова допомога, які виділяються з державного бюджету місцевим органам влади, підприємствам, населенню з чітко визначеною метою. В Україні набули...
Ресипросити Ресипросити – зустрічні угоди перестрахування; при розміщенні таких угод звичайна вимога перестрахувальника – адекватна взаємність....
Інтереси економічні Інтереси економічні (интересы экономические) – категорія, що відображає об’єктивно зумовлені матеріальні потреби людей. Втілюється в життя через активну діяльність, є спонукальними мотивом цієї діяльності, рушійною...
Інфляція прихована Інфляція прихована – інфляція, яка виникає внаслідок наявності товарного дефіциту, погіршення якості товарів і послуг та ін....
Період кредиту пільговий Період кредиту пільговий – відтермінування початку погашення кредиту після його повного використання....
Особистий дохід Особистий дохід – один з найважливіших показників життєвого рівня громадян, що відображає їх фінансові та натуральні (в грошовій оцінці) надходження від усіх видів діяльності. Якщо...
Єдиний економічний простір Єдиний економічний простір (единое экономическое пространство) – економічна зона, утворена кількома об’єднаними в економічне співтовариство державами....
Ремаркетинг Ремаркетинг – 1) маркетингові заходи, яких вживає фірма за зниження попиту на товари; 2) практика продажу речей, що вже були у вжитку, перепродаж....
Показник ринкової концентрації агрегатний Показник ринкової концентрації агрегатний – частка наймогутніших монополій, у т. ч. олігополій, у таких макроекономічних показниках, як ВВП, національний дохід, загальний обсяг активів промисловості та...
Трансфер Трансфер (трансфер) – 1. Перенесення оплати торговельної операції за контрактом з одного рахунку на інший. 2. Передання однією особою (фізичною чи юридичною) іншій права на...
Вартість мінімального споживчого кошика Вартість мінімального споживчого кошика – показник, що характеризує мінімальний рівень задоволення фізіологічних і соціальних потреб. В. м. с. к визначає допустимий рівень бідності у суспільстві...
Мерітократія Мерітократія – соціальна структура суспільства, яка базується на особистих заслугах, тобто видах економічної діяльності (професіях) і якості виконуваних робіт. Така структура певною мірою існувала у...
Адміністративно-управлінські витрати Адміністративно-управлінські витрати (административно-управленческие расходы) – витрати на утримання апарату управління та його обслуговування. Складаються з витрат на утримання органів державної влади і державного управління й...
Рівень безробіття економічно активного населення Рівень безробіття економічно активного населення – співвідношення у відсотках кількості безробітних і економічно активного населення. До економічно активного населення, за методологією ООН, належать наймані працівники...
Баран Пол Баран Пол (1910-1964) – американський економіст, представник радикальної школи політичної економії. У своїх працях “Політична економія зростання”, “Монополістичний капітал” (у співавторстві з П. Суїзі), “В...
Домінування Домінування (доминирование) – головне, пріоритетне положення (становище) одного з економічних суб’єктів (або його майна, товарів на ринку) порівняно з іншими суб’єктами підприємницької діяльності....
П’ять фундаментальних економічних запитань П’ять фундаментальних економічних запитань – основні запитання, на які покликана дати відповідь економічна наука: 1) “що виробляти?”; 2) “як виробляти?”; 3) “як розробляти загальний обсяг...
Фінанси військові Фінанси військові – система відносин економічної власності між державою та керівництвом збройних сил, а також різними підрозділами останніх щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів...
Стокіст Стокіст (англ. stock – капітал, майно) – фірма в країні-імпортері, яка здійснює експортно-імпортні операції за спеціальним договором консигнації, має власні склади, купує і продає товари...
Зайнятість нерегламентована Зайнятість нерегламентована – трудова діяльність, яка не зареєстрована органами державної влади і не оподатковується ними (без укладання трудових угод, комерційний туризм та ін.)....
Захист інтелектуальної власності Захист інтелектуальної власності – юридичний захист права авторства вчених, дослідників і винахідників шляхом надання їм на певний термін (переважно на 20 років) виняткового права розпорядження...
Свінг Свінг (англ. swing – коливання) – 1) встановлення фірмами, які здійснюють клірингові взаєморозрахунки за двосторонніми угодами, верхньої межі клірингового кредитування таких розрахунків, що визначається у...
Маркетинг внутрішній Маркетинг внутрішній (маркетинг внутренний) – організаційна система, що здійснює реалізацію товарів і послуг у межах однієї країни. Передує міжнародному маркетингу, оскільки на зарубіжні ринки фірми...
Абсолютна рента Абсолютна рента – форма земельної ренти при капіталізмі, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця розташування. Таким чином,...
Фінансово-кредитні інститути Фінансово-кредитні інститути – державні, наддержавні, колективні і приватні комерційні організації, уповноважені здійснювати фінансові операції з кредитування, депонування вкладів, вести розрахункові рахунки, купувати і продавати валюту,...
Міжнародна торгова палата Міжнародна торгова палата – міжнародна неурядова організація, яка об’єднує ділові копа та окремі фірми. Заснована у 1920 p., місце перебування – Париж. Її основні завдання...
Регіональне природокористування Регіональне природокористування – економічна діяльність суспільства на рівні окремих регіонів, спрямована на використання багатств і природних умов для задоволення потреб населення певного регіону і країни...
Операційний валютний ризик Операційний валютний ризик – ризик реальних втрат або неотримання вигоди за конкретною операцією або угодою. Пов’язаний з торговими операціями, грошовими угодами з фінансового інвестування та...
Купці Купці – особлива соціальна група людей, яка займалася торгівлею за простого товарного виробництва. К. з’явилися під час розпаду первіснообщинного ладу і формування рабовласницького способу виробництва....
Нетто-баланс Нетто-баланс – торговий баланс, у якому вартість експорту товарів і послуг дорівнює вартості їх імпорту....
Право трудове Право трудове – сукупність правових норм, які регулюють відносини між підприємцями та найманими працівниками, а також трудові відносини у межах не капіталістичних підприємств та організацій....