МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ПРИСЛІВНИК
Прислівник – незмінна частина мови. Він завжди вживається при словах, що називають дію, стан або ознаку, тому й називається прислівником. Прислівники виражають різні значення: спосіб дії, ступінь вияву ознаки, обставини, за яких відбувається дія.
Вправи до цього розділу об’єднано темою “Я і мої друзі”.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ПРИСЛІВНИК”
– Якісно-означальні (повільно, весело)
– Кількісно-означальні (досить, особливо)
– Способу дії (верхи, по-різному)
–
Причини (спросоння, зопалу)
Мети (ненавмисне, на щастя)
– Ступені порівняння
Вищий (вище, більш/менш зручно)
Найвищий (найтихіше, найбільш/найменш якісно)
& 24 Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Способи творення прислівників
! Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку дії або стану, ступінь або міру вияву іншої ознаки й відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? скільки? навіщо?
202
Спишіть речення. Визначте
1. Надворі холоднішає, і зима вже зовсім скоро. 2. Сіроманець уже не котився – його котив вітер. Вночі подув такий степовий надлиманський вітер, що захилиталися навіть скирти (М. Вінграновський). 3. Без радісних співів і викриків, сумно, повагом ішли тухольці – старі й молоді, повні важких дум (І. Франко). 4. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра). 5. Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем. Котрий вовік ні в празники, ні в будні не піде на збіговиська облудні (Л. Костенко). 6. Сухомлин, спокійно чистячи рибину, починає повагом розповідати про своє життя (О. Гончар).
У прислівниках, утворених від прикметників, наголос часто переноситься на перший склад: гіркий – гі́рко, смачний – смачно, холо́дний – холо́дно, соло́дкий – со́лодко, боязкий – бо́язко, чепурний – че́пурно, дорогий – до́рого, голосний – го́лосно, глибо́кий – глибоко, висо́кий – високо, широ́кий – широко, зеле́ний – зе́лено, поро́жній – по́рожньо, хоро́ший – хо́роше.
У прислівниках на – ома наголошується кінцевий голосний: крадькома, тайкома.
У прислівниках на – ма наголос може припадати або на останній склад (дарма), або на перший (ницьма, сидьма).
Подвійний наголос мають такі прислівники: байдуже́, водно́час, гаря́че, спо́вна, надвоє́, наголо́.
У складних прислівниках здебільшого наголошуються середні склади: босо́ніж, ліво́руч, право́руч, нато́мість, позаторі́к, позаочі.
203
Прочитайте слова. Випишіть прислівники, позначаючи наголос. Напишіть питання, на яке відповідають прислівники.
Солодко, тричі, вночі, пурпурний, треба, поспішати, сіно, навшпиньки, вже, горілиць, вперше, кричи, тебе, нагадує, по-твоєму, туди, закурликати, по-чесному, чесно, дуже, подужав, завтра, завтрашній, спросоння, соня, сонний, дивитися, дивно, мовчки, оси, там, курликати, неодмінно, заодно, морозно, вітряно, вітерець, вочевидь, морозиво, мережка, мереживо.
Прислівники утворюються | |
Від іменників | Зима узимку, день – щодня, круг – кругом |
Від прикметників | Останній – востаннє, братський – по-братськи, високий – звисока |
Від числівників | Троє – утроє, друге – по-друге, один – поодинці |
Від займенників | Твій – по-твоєму, наш – по-нашому, що – нащо |
Від дієслів | Не хотіти – нехотя, лежати – лежма |
Від прислівників | Коли – відколи, завтра – післязавтра, багато – забагато |
Складанням основ повнозначних слів | Права рука – праворуч, сила і міць – силоміць |
204
1. Утворіть і запишіть від поданих слів прислівники. Поставте в них наголос.
Осінь, весна, коло, слизький, малий, четверо, стояти, інший, синій, сонячний, тихий, швидкий.
2. Складіть і запишіть речення з утвореними прислівниками (п’ять – сім прислівників на вибір).
Під час перерви Сергійко каже Лесі:
– Давай гратися в зоопарк!
– А як це буде?
– Ну, наприклад, я буду мавпою, а ти годуватимеш мене бананами.
205
Прочитайте текст. Випишіть словосполучення з прислівниками. Яку частину мови найчастіше характеризують прислівники в цьому тексті?
Толі зробилося страшно. В руки стало якось дуже холодно, ноги ослабли і сковзнули по льоду. Хотілось упасти на лід, притулитись до нього всім тілом і кричати. Але він і те боявся зробити. Тільки стояв і тихенько став плакати. А ззаду на нього сунула величезна скеля льоду.
Федько продерся крізь юрбу, вибрав крижину і стрибнув.
– Держись, Только! Я зараз буду коло тебе! (За В. Винниченком).
Є група прислівників, які утворилися давно і спосіб творення яких пояснити неможливо. їх називають первинними: тут, там, тоді, як, де, сюди, куди, досі, доки, поки, скрізь.
206
Утворіть і запишіть питальні речення з первинними прислівниками, готуючись до твору на тему “Мої справжні друзі”.
207
1. Спишіть речення. Зверніть увагу нате, яку синтаксичну роль у них виконують прислівники, яку частину мови вони пояснюють.
1. Праворуч стоять мовчки зелені Карпати. | Обставина (пояснює дієслово) |
2. Шлях праворуч був найкоротший. | Означення (пояснює іменник) |
3. Зовсім зелене листя виблискувало на сонці. | Обставина (пояснює прикметник) |
4. На серці легко і спокійно. | Виконує роль присудка |
2. Складіть і запишіть речення, у яких прислівник виконує роль означення або присудка.
Мудре слово
– Друг – це єдиний, перед ким я можу думати вголос (Р. Емерсон).
– Дружба має різні прояви, але закон у неї один – вірність (М. Коцюбинський).
208
Порівняйте словосполучення. Якими частинами мови є в них виділені слова? Складіть і запишіть речення з прислівниками.
Одягнений по-літньому
Дивитися по-вовчому
Жити по-сусідському
Повернув убік
Іти назустріч
Гуляти по літньому саду
По вовчому сліду
По сусідському звичаю
Кольнуло в бік
На зустріч із друзями
209
Прочитайте текст. Складіть і запишіть речення зі словами вірно, правильно.
Помилково вживають слово ві́рно в значенні “правильно”: вірно сказав, вірно розв’язав, вірно пояснив. Українською літературною мовою треба говорити: правильно сказав, правильно розв’язав, правильно пояснив. Так само й підтвердження, згоду з висловленим передаємо словом правильно.
Слово вірно вживається в сполученні з дієсловом кохати: вірно кохати, порівняйте: вірне кохання.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)