МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ
ЗАЙМЕННИК
§42. Присвійні, вказівні й означальні займенники
Присвійні (рос. притяжательные) займенники вказують на належність якогось предмета певній особі. Вони, як і прикметники, змінюються за відмінками, числами і родами (в однині).
389. Попрацюйте в парах. Прочитайте речення. Знайдіть присвійні займенники. Скажіть, які з них указують на належність предмета першій особі, які – другій, а які – третій. Який займенник може вказувати на належність предмета будь-якій особі?
1. Пропливають зорі України
390. І. Розгляньте таблицю. Розкажіть за нею, як відмінюються присвійні займенники.
Н. | Мій моє | Моя | Мої |
Р. | Мого | Моєї | Моїх |
Д. | Моєму | Моїй | Моїм |
Зн. | Яку Н. в. або | Мою | Яку Н. в. або Р. в. |
Ор. | Моїм | Моєю | Моїми |
М. | (на)моєму, моїм | (на) моїй | (на)моїх |
II. Дайте відповіді на запитання.
1. На який склад падає наголос у присвійних займенниках у називному відмінку? Чи переходить він на інші склади в непрямих відмінках?
2. В яких складах спостерігається чергування [о] з [і] ?
391. Письмово провідміняйте словосполучення наш новий будинок, їхній синій папуга. Порівняйте особливості відмінювання цих займенників з прикметниками. Зробіть висновок.
Займенники наш у ваш відмінюються за зразком прикметників твердої групи, а займенник їхній – за зразком прикметників м’якої групи.
392. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібному відмінку.
1. Всім серцем любіть Україну (своя) – і вічні ми будемо з нею (В. Сосюра). 2. Малого сліду не покину на (наша) славній Україні, на (наша) – не (своя) землі (Т. Шевченко). 3. Хай (їхній) роду не буде переводу (М. Рильський). 4. Прямо над (наша) хатою пролітають лебеді (М. Стельмах). 5. Кожен у (своє) ремеслі мусить досягти вершини (Г. Сковорода). 6. У (їхній) плачі – печаль осіння (Леся Українка).
При іменнику особові займенники його, її, їх (у формі родового відмінка) набувають присвійного значення: Люблю дивитись на Дніпро я з його (ч и ї х?) високих круч (В. Сосюра).
393. Складіть із займенниками її, їх пари речень так, щоб в одному реченні був ужитий особовий займенник, а в другому – присвійний.
Вказівні (рос. указательные) займенники вживаються для виділення якогось одного предмета з ряду інших. Вказівні займенники цей, той, такий змінюються за відмінками, числами і родами (в однині), а займенник стільки – тільки за відмінками.
394. Розгляньте таблиці. Розкажіть за ними, як відмінюються вказівні займенники.
Н. | Той, те | Та | Ті |
Р. | Того | Тієї, тої | Тих |
Д. | Тому | Тій | Тим |
Зн. | Яку Н. в. або Р. в. | Ту | Як у Н. в. або Р. в. |
Ор. | Тим | Тією | Тими |
М. | (на)тому, тім | (на) тій | (на) тих |
Н. | Цей, це | Ця | Ці |
Р. | Цього | Цієї | Цих |
Д. | Цьому | Цій | Цим |
Зн. | Яку Н. в. або Р. в. | Цю | Як у Н. в. або Р. в. |
Ор. | Цим | Цією, тою | Цими |
М. | (на)цьому, цім | (на) цій | (на)цих |
395. Письмово провідміняйте словосполучення стільки учнів, два береги. Зробіть висновок, як відмінюється займенник СТІЛЬКИ.
396. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках займенники в потрібному відмінку.
1. Весна (цей) року надовго забарилася (О. Донченко). 2. Один із (ті) островів був увесь укритий лісом та червоною лозою (А. Кащенко). 3. (Ця) звісткою Люба мене спантеличила (М. Стельмах). 4. А в (та) кузні коваль клепле, а в коваля серце тепле (І. Франко). 5. Малуша ще не бачила (стільки) чужинців (С. Скляренко). 6. Не раз дзвеніли козацькі шаблі в (ці) степах (Ю. Яновський).
397. Провідміняйте письмово словосполучення весь учорашній день, кожна розумна людина. Порівняйте особливості відмінювання означальних займенників з прикметниками, зробіть висновок.
Означальні займенники сам, самий, усякий, кожний, інший відмінюються так, як прикметники твердої групи, а займенник весь в однині – як займенник цей, а в множині – як прикметник м’якої групи.
398. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені букви. Поставте подані в лужках займенники в потрібному відмінку.
Рідна мова – то бе..цінне духовне багатство, у (який) народ живе, передає з покоління в покоління (свій) мудрість і славу, культуру і традиції. Рідне слово – то нев..черпне ж..вотворне і невм..руще джер..ло. З нього (кожний) д..тина ч..рпає уявлення про навколишній світ, про (свій) родину, про (свій) село і місто, про (весь) (свій) край. Віками укран..c..кий народ творив це багатство, відкладаючи в скарбницю рідної мови найдорогоцін..іші п..рлини думки, почуття, фантазії (За В. Сухомлинським).
399. Запишіть словосполучення у два стовпчики: а) зі вставленою буквою и; б) зі вставленою буквою і.
Інш..х завдань, як..х автомобілів, о так..й порі, наш..ми вулицями, їхн..ми обов’язками, інш.. маршрути, так..х островів, ваш.. обличчя, наш., вчинки, з ваіп..х висновків, з так..ми краєвидами, в інш..й казці, у кожн..й аптеці, з сам..ми артистами.
Якщо ви правильно виконали завдання, то з перших букв записаних іменників складеться початок прислів’я: ” …, а заєць кобилу з’їв”.
400. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.
Удивительное это дело – книга! Думается мне, что за всю свою историю человечество не придумало ничего более поразительного, более волшебного, чем книга. То она переносит тебя куда-то в тени давно прошедших времен, то вдруг ты с ней перелетаешь в даль будущего. Умная, хорошая книга – это верный, добрый, мудрый друг и советчик. Она заставляет тебя проверить свои мысли, представления о людях, твои чувства к ним (Л. Кассіль).
Удивительный-дивовижний
Волшебный-чарівний
Поразительный-вражаючий
прошедший – минулий
Советчик- порадник
Чувства – почуття
Заставлять – примушувати
представления – уявлення
МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ
ВІННИЦЯ
Місто Вінниця лежить на берегах Південного Бугу при впадінні в нього приток – ріки Віннички й річки Вишні. Уперше
Вінниця згадується літописцями чотирнадцятого століття як литовська фортеця.
Місто вабить архітектурними пам’ятками минулих століть. Деякі дослідники вважають, що це місто мало б зватися Винниця, бо походить від слів винниця, винокурня.
Але є інша версія щодо виникнення назви міста: від старослов’янського слова віно, що означає “посаг, придане, дарована земля”. У чотирнадцятому столітті литовський князь Ольгерд захопив цю землю й подарував своїм племінникам. Відтоді, можливо, це подароване поселення і зветься Вінницею (За І. Вихованцем).
1. Про які дві версії походження назви міста ви дізналися?
2. Зробіть словотвірний розбір слів винокурня, подарував.
Вінниця. Старовинна вежа у сквері Козицького
АЗБУКА ВВІЧЛИВОСТІ
401. І. Прочитайте текст мовчки і перекажіть його.
ЯК ВИБИРАТИ ПОДАРУНОК?
Збираючись у гості, кожен розмірковує про те, який вибрати подарунок. Можна обмежитися букетом квітів або коробкою цукерок чи тортом.
Головне у подарунку – вияв доброзичливості, щирої симпатії, поваги до того, кому його вручають. Вибираючи квіти, пам’ятайте, що вони мають бути свіжими; краще подарувати одну гарну квітку, ніж величезний прив’ялий букет. Якщо обгортка, на вигляд не дуже приваблива, краще її зняти.
Вибирати подарунок треба так, щоб він відповідав смакам і потребам того, кому призначений. Не дарують предмети, що стосуються лікування чи натякають на фізичні вади людини. Не слід вибирати того, що не потрібно тобі самому. Не прийнято також говорити про вартість подарунка. У рідних, близьких друзів можна спитати, який подарунок вони хотіли б отримати.
Треба вміти не тільки вибрати подарунок, ай вручити його. Для того, хто отримує подарунок, дуже важливо почути від вас теплі привітання й найкращі побажання, що йдуть від серця (Із календаря).
II. Прочитайте народні побажання і скажіть, як ви їх розумієте.
Будь здоровий, як вода. Будь багатий, як земля. Будь веселий, як риба в морі. Хай щастя не обминає. Хай щастить у всьому. З роси із води вам.
РОЗБІР ЗАЙМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ
1. Частина мови.
2. Початкова форма (називний відмінок однини).
3. Постійні ознаки: а) розряд за значенням; б) особа (в особових займенниках).
4. Змінні ознаки: а) число (якщо є); б) рід (якщо є); в) відмінок.
5. Синтаксична роль.
Сонечко встає, і в росі трава, біля школи в нас зацвітають віти (А. Малишко).
Зразок усного розбору
(В) нас – займенник, початкова форма – я; особовий, перша особа множини; родовий відмінок; обставина.
Зразок письмового розбору
(В) нас – займ., п. ф. – я; особов., 1 ос. множ.; Р. в.; обставина.
402. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Розберіть займенники як частину мови.
Это было рал ней весной. Мы шли в лесу по нашей тропинке. Вдруг послышались тихие, незнакомые и очень приятные звуки. Музыкантами оказались сойки, которые пели и щебетали на ветках деревьев. Раньше мы не знали и ни от кого не слышали, чтобы эти птицы устраивали концерты. Обычно их можно видеть на лесных дорогах и опушках. Заметят сойки собаку или человека – сразу улетают, издают резкий, тревожный и неприятный крик. А тут поют (За В. Біанкі).
Сойка-музикант
Тропинка – стежинка
Устраивать – влаштовувати
Опушка – узлісся
Издавать – видавати
II. Розгляньте фотоілюстрацію. Складіть кілька речень про сойку, використовуючи займенники.
403. Розв’яжіть мовні задачі-жарти.
1. Який іменник утвориться, якщо займенник той поставити у множині й додати до нього сотню?
2. Яке дієслово доконаного виду складеться з трьох різних особових займенників?
3. Який особовий займенник звучить так само, як суфікс дієслова?
4. Який іменник утвориться, якщо поєднати особові займенники 1 особи?
5. Який іменник отримаємо, якщо повторимо сім разів особовий займенник 1 особи однини?
Відгадки. Ти. Тісто. Сім’я. Вимити. Ями.
404. Попрацюйте в парах. Прочитайте вірш Юрія Павленка. Складіть казку проте, як займенники різних розрядів розповідають про себе.
Сімейка у займенника
Вродилась чималенька!
Хоч менша, ніж в іменника,
Та все ж і не маленька!
Ось особові: я, ти, ми…
Зворотний зве до себе.
Питальні шепчуть: Хто? Що?
Який? Чий? Скільки в тебе?
Ну а відносні їм услід:
Який… чий… котрий… скільки…
І вказівні аж торохтять:
Той, цей, такий і стільки!
Он неозначені біжать,
Кричать: Будь-хто, хто-небудь!
Не смійте нам ви заважать –
Нам щось сказати треба!
А заперечні: Ні, ніхто,
Нічого нам не скаже.
Присвійні: Мій і твій, а то
Свій, ваш і наш розкаже!
А означальні: Не дрімай!
Тут всякий, кожний знає
(Не віриш – у людей спитай) –
Займенник проживає.
Ю. Павленко
405. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Розберіть виділені займенники як частину мови.
Голуб-листоноша, привчений за всяких умов і завжди повертатися додому. Ці голуби не відзначаються ані особливим кольором, ані чудернацькими пр..красами, які б вирізняли їх з-поміж інших голубів. їх ро..водять не заради краси, а тому що вони шви..кокрилі й кмітливі. Вони вірні своєму голубникові і здатні ві..шукати його бе..помилково. Немає іншого..творіння, що вміло б так швидко зорієнтуватися і вибрати потрібний напрямок, як добрий поштовий голуб (Е. Сетон-Томпсон).
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Розкажіть про займенник як частину мови.
2. Назвіть розряди займенників.
3. Які займенники мають приставний н – і за яких умов?
4. Які особливості має зворотний займенник?
5. Чим відрізняються відносні займенники від питальних?
6. Як творяться заперечні займенники? Розкажіть про правопис заперечних займенників.
7. Як творяться неозначені займенники? Коли неозначені займенники пишуться разом, а коли – через дефіс?
8. Запишіть подані сполучення слів утри стовпчики: а) ті, що пишуться через дефіс; б) ті, що пишуться разом; в) ті, що пишуться окремо.
(Хтозна)що одягнув, (ні)яких стовпів, хтозна(про)яких їжаків, (бозна)яке повідомлення, (казка)чим обв’язав, не(аби) яких подарунків, ні(в)кого не питав, хто(сь) змайстрував, де(в)чому стримували, (де)що купив, (будь)які проблеми, хтозна(про)які вимоги, що(небудь) перекаже.
Ключ. Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв останніх записаних слів складеться початок прислів’я: “…, хто не має за чим тужити”.
9. Якими членами речення можуть виступати займенники? Наведіть приклади.
10. Зробіть морфологічний розбір займенників.
Як довго ждали ми…
Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг.
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг.
Олександр Олесь
(1 votes, average: 5,00 out of 5)