Прогнозування соціальне ❤️ Економічний словник

Прогнозування соціальне – система наукових гіпотез, уявлень, передбачень і форми їхньої конкретизації щодо тенденцій і напрямів розвитку соціальних відносин, відповідних об’єктів і суб’єктів цих відносин. У вузькому значенні поняття “П. с.” – комплекс наукових передбачень щодо розвитку: а) соціальної сфери (освіти, охорони здоров’я тощо), а отже, перспектив розвитку соціальної інфраструктури, соціальних відносин, які при цьому виникають (так, в Японії, згідно з прогнозами, до 2010 бл. 90% працездатного населення матиме вищу

освіту); б) відносин між класами, соціальними верствами і групами, зокрема наукових уявлень і гіпотез про зникнення або послаблення ролі одних класів і появу та посилення ролі інших. П. с. передбачає в такому разі тенденції розподілу національного багатства між основними класами і соціальними групами (як і їхньої участі у його створенні), в доходах, у т. ч. грошових, в управлінні державою та ін. У широкому значена П. с. – прогнозування економічних, соціальних, правових, національних та інших відносин, перспектив розвитку об’єктів і суб’єктів цих відносин. Прогнозування еволюції самих економічних відносин

– з’ясування тенденцій розвитку організаційно-економічних відносин (менеджменту, маркетингу та ін.), товарно-грошових відносин (їх посилення чи поступове відмирання, зокрема визначення перспектив еволюції грошей, їхніх окремих форм, ринкових відносин тощо), відносин економічної власності (зокрема, тенденцій розвитку основних типів (приватної, колективної, державної та інтегрованої) та форм власності, найважливіших об’єктів привласнення (засобів виробництва, робочої сили, результатів наукових досліджень, послуг, інформації та ін.), а також передбачень майбутніх зрушень у межах господарського механізму (змін у співвідношенні ринкових, державних і наддержавних важелів у регулюванні економічної системи). Наближеним до прогнозування економічного є виявлення тенденцій у взаємодії людини з природою, у погіршенні чи поліпшенні стану довкілля (прогнози освоєння космічного простору, глибин Світового океану та ін.). Прогнозування національних відносин передбачає з’ясування перспектив розвитку мови, національних традицій, звичаїв та інших аспектів. П. с. передусім враховують прогнозування економічне, особливості дії законів і закономірностей окремих сфер соціальних відносин, а отже, умови їхньої дії, можливості появи якісно та сутнісно нових форм вирішення суперечностей між протилежними сторонами таких законів і закономірностей. В усіх елементах П. с. (економічному, політичному та ін.) беруть до уваги відповідні види потреб та інтересів, закони, які управляють їх розвитком. На підставі П. с. формується концепція соціального розвитку на перспективу – обгрунтовується відповідна стратегія цього розвитку, визначаються його рушійні сили, здійснюється пошук оптимальних управлінських рішень. Основні методи П. с.: 1) метод екстраполяції (трендовий) – поширення на майбутнє дії існуючих закономірностей і тенденцій; 2) генетичний, або метод аналізу причинно-наслідкових зв’язків (умов, що сприяють перетворенню причини на наслідок і навпаки) – з’ясування сукупності причин взаємозв’язку різних показників, критеріїв між цими причинами і тенденціями, на яких вони базуються. На підставі другого методу будуються різноманітні моделі (економічні, економіко-математичні тощо, які дають змогу використовувати математичні й статистичні інструменти. П. с. здійснюється на коротко -, середньо -, довго – і надтривалий (на 20-50 років) періоди, охоплює різні рівні (місцевий, регіональний, національний, міжнародний, глобальний та ін.). Наприкінці 70-х XX ст. новим напрямом розвитку П. с. стає глобалістика, засновником якої був Ауреліо Печчеї, а її змістом є передбачення глобальної катастрофи людства, та альтернативістика – спрямована на пошук шляхів до нової цивілізації і передусім до інформаційного суспільства (див. Футурологія).

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

Прогнозування соціальне - Економічний словник

Схожі записи:

Акція безголоса Акція безголоса – акція, яка надає її власникові всі права, за винятком права голосу на зборах акціонерів....
Економічна система Економічна система – комплекс підсистем та елементів і сукупність різних форм зв’язків між ними, внаслідок взаємодії яких виникають закони розвитку та функціонування даної системи, а...
Ризик майновий Ризик майновий – ризик у кредитній угоді, пов’язаний зі станом або якістю власності кредитора....
Група тиску Групи тиску – офіційно організовані групи для здійснення впливу на державних посадових осіб та окремі державні структури. Г. т. існують у багатьох розвинених країнах світу...
Структурна перебудова економіки Структурна перебудова економіки – зміна кількісно-якісних співвідношень між сферами народного господарства та всередині них. Така зміна зумовлена прогресом технологічного способу виробництва, розвитком типів і форм...
Нарахування на заробітну плату Нарахування на заробітну плату (начиления на заработную плату) – обов’язкові внески підприємств, організацій та установ усіх форм власності до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування та...
Розрахунок ціни Розрахунок ціни (расчет цены) – 1. Процес ціноутворення, в якому враховують виробничі та інші витрати. 2. Документ, в якому наводиться розрахунок, калькуляція....
Лізинг звичайний Лізинг звичайний (лизинг обыкновенный) – лізинг, який відбувається за ініціативою лізингоодержувача після наданої ним пропозиції лізинговій кампанії придбати у власність на лізингових засадах з переданням...
Безпроцентний кредит Безпроцентний кредит (беспроцентный кредит) – кредити, які надаються без утримання процента. Найчастіше такі кредити надаються за рахунок спеціальних цільових грошових фондів, створеними економічно розвиненими країнами...
Нарощування дисконту Нарощування дисконту – щорічне збільшення балансової вартості облігацій, придбаних за ціною, нижчою від номінальної....
Ефективність праці Ефективність праці – співвідношення між результативністю праці та витратами (в т. ч. ступенем раціонального використання ресурсів), що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат....
Експірація Експірація (лат. ехріrаrе – видихати) – 1) настання дати закінчення угоди; 2) настання дати закінчення терміну дії опціону; останній день для реалізації опціону....
Підряд у зовнішньоекономічній діяльності Підряд у зовнішньоекономічній діяльності – форма економічної співпраці, за якої спорудження об’єкта у країні здійснюють за контрактом іноземна фірма або компанія, що мають право володіння,...
Собівартість сільськогосподарської продукції Собівартість сільськогосподарської продукції – частина вартості, яка включає витрати на виробництво і реалізацію цієї продукції у грошовій формі. Основними складовими С. с. п. є вартість...
Оклад Оклад – розмір заробітної плати за певний період, як правило, за місяць. Розрізняють такі основні типи О.: 1) посадовий – розмір місячної заробітної плати керівних,...
Освіта вища Освіта вища – освіта, спрямована на розвиток творчого мислення у студентів, засвоєння ними систематизованих наукових знань, формування відповідних навичок і вмінь, а також виховання духовних...
Економічні зв’язки Економічні зв’язки – взаємозумовленість існування економічних явищ і процесів та властивих їм економічних законів і суперечностей, розділених у просторі й часі. У гносеологічному аспекті Е....
Інституціональні та неоінституціональні концепції ризиків у підприємницькій діяльності Інституціональні та неоінституціональні концепції ризиків у підприємницькій діяльності – спосіб пізнання представниками інституціоналізму невизначеності і ризиків підприємництва та сукупність поглядів щодо їх (ризиків) сутності в...
Показник надійності країни Показник надійності країни – інтегральна оцінка ефективності економіки та основних ризиків у сферах економіки і політики, в т. ч. пов’язаної з економічною діяльністю держави. Ефективність...
Метод впливу Метод впливу (метод взаимодействия) – метод управління дисциплінарного, розпорядчого та організаційно-стабілізуючого характеру....
Валютний виторг Валютний виторг – іноземна валюта, одержана від продажу за кордон товарів, послуг, виконаних робіт та інших операцій в інших країнах, а також всередині країни за...
Віттевена фонд Віттевена фонд – спеціальний фонд, створений МВФ 1979 за рахунок ресурсів провідних, у т. ч. нафтодобувних, країн. Використовується для надання довготермінових кредитів державам, які мають...
Хронометраж Хронометраж (хронометраж) – вимірювання кількісних показників виконання певних робіт, операцій за одиницю часу (секунду, хвилину, час, день)....
Механізм грошової трансмісії Механізм грошової трансмісії – механізм впливу змін пропозиції грошей на рішення підприємств та інших суб’єктів господарювання щодо витрат на товари і послуги....
Непомітні активи Непомітні активи – активи, які не мають фізичної і речової форми, але мають цінність (виражаються у вартісній формі) і дають підприємству, компанії, організації або установі...
Особистість соціальна Особистість соціальна – сукупність соціально значущих рис і якостей індивіда, трудового колективу, соціальної верстви або групи, які формують певну цілісність, зумовлену системою соціальних відносин, соціально-економічною...
Активи оборотні Активи оборотні – частина оборотних фондів підприємства, які використовуються у процесі виробництва і повністю споживаються впродовж одного виробничо-комерційного циклу. До них належать: виробничі запаси сировини...
Теорія Хекшера-Уліна Теорія Хекшера-Уліна – концепція, що обгрунтовує необхідність визначення порівняльних переваг у зовнішній торгівлі на підставі оцінки факторів виробництва, їх співвідношень і взаємозв’язку. Названа на честь...
Набір асортиментний Набір асортиментний – сукупність товарів та їх різновидів, згрупованих за окремими ознаками, критеріями....
Взаємозалік Взаємозалік – різновид безготівкових розрахунків між суб’єктами господарювання, які мають заборгованість, через зарахування взаємних вимог....
Ринок непродовольчий (речовий) Ринок непродовольчий (речовий) – 1) складова ринку товарів широкого вжитку як сукупність об’єктів та суб’єктів комерційних відносин щодо виготовлення, обміну і споживання непродовольчих товарів. Р....
Модель економічного зростання двофакторна Модель економічного зростання двофакторна – модель зростання економіки, яка базується на припущенні про участь у створенні ВВП, в т. ч. національного доходу, лише засобів виробництва...
Майже гроші “Майже гроші” – окремі види грошей, які виконують основні функції національної валюти й можуть використовуватися як повноцінні гроші. “М. г.” – грошові чеки, короткотермінові ощадні...
Кустарне виробництво Кустарне виробництво (кустарное производство) – індивідуальне і мало серійне виробництво з використанням великої кількості ручної праці....
Програмування нелінійне Програмування нелінійне – розділ математичного програмування, який вивчає задачі знаходження екстремуму цільової функції або показника якості рішення за умови, що область допустимих значень задана у...