ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ❤️ Культурологічний словник

Культурологічний словник

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА – система науково обгрунтованих організаційних видів діяльності по впровадженню здобутків психологічної науки в народне господарство. Діагностична та прогностична діяльність охоплює проблеми соціальної, професійної, особистісної, індивідуальної діагностики і прогностики; психогігієнічна та консультаційна діяльність охоплює медико-психологічну, соціально-психологічну профілактику і консультацію, виробничу гігієну, професійну орієнтацію і профдобір, реабілітацію відхилень, адаптацію

до діяльності; нормативно-стандартизуюча діяльність спрямована на стандартизацію методів і дослідницьких процедур, розробку регламентуючих документів – галузевих і державних стандартів, рекомендацій, норм; експертна діяльність включає в себе психологічну експертизу в різних галузях народного господарства; проектуюча діяльність пов’язана з розвитком складних та понадскладних соціотехнічних систем, проектуванням нових та перспективних видів діяльності людини; дослідницька діяльність включає в себе визначення проблем, структури перспектив і найважливіших напрямків дослідження, що

виникають у зв’язку із діяльністю психологічної служби в різних галузях народного господарства і перспективами розвитку цих галузей. Сюди належать і спеціально науково-методична робота з добору, перевірки, адаптації, переносу наукових результатів із лабораторної практики в реальну практику.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА - Культурологічний словник

Схожі записи:

ПЕРЕДІСТОРІЯ Культурологічний словник ПЕРЕДІСТОРІЯ – період, коли історія явища ще не почалась, але складаються передумови до його виникнення....
ІЛЮЗОРНІСТЬ Культурологічний словник ІЛЮЗОРНІСТЬ (від лат. illusio – обман, насмішка) – в образотворчому мистецтві – оманливе відчуття вірогідності зображення....
РОКОКО Культурологічний словник РОКОКО (фр. гососо – черепашка неправильної форми) – мистецький стиль, що розвинувся в добу пізнього бароко (перша пол. XVIH ст.) з характерним орнаментом...
ЄРЕСЬ Культурологічний словник ЄРЕСЬ (від грец. – особливе віровчення) – 1) Релігійне вчення, що заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви. 2) Переносно – відступ від...
ШАРЖ Культурологічний словник ШАРЖ – 1) Надмірне перебільшення при описі або відображенні деяких найхарактерніших рис кого-або чого-небудь. 2) Твір літератури або образотворчого мистецтва (здебільшого графіки), що...
ГЕНДЕР Культурологічний словник ГЕНДЕР (від грец. genos – рід) – соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої дається визначення понять “чоловік” та “жінка”....
ПІЄТЕТ Культурологічний словник ПІЄТЕТ – глибока повага, шанобливе ставлення до когось, до чогось....
РАЦІОНАЛЬНЕ Культурологічний словник РАЦІОНАЛЬНЕ (від лат. ratio – розум) – розумне, доцільне, обгрунтоване розумом, випливає з нього, досяжне для його розуміння....
АГРЕСІЯ Культурологічний словник АГРЕСІЯ (від лат. aggredior – нападаю) – фізична або вербальна форма поведінки, метою якої є заподіяння комусь шкоди, силовий спосіб розв’язання конфліктів....
ФІЛОСОФІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФІЯ (грец. – любов до мудрості) – система знань про світ як ціле, універсальну основу світу, місце людини у світі та сенс її...
ІМАНЕНТНИЙ Культурологічний словник ІМАНЕНТНИЙ (від лат. immanens – властивий, притаманний) – внутрішньо властивий будь-якому явищу, такий, що випливає із самої природи явища....
ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ Культурологічний словник ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ – 1) У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався “відьомський шабаш”. Від імені святої...
ФУНКЦІЯ Культурологічний словник ФУНКЦІЯ (від лат. functio – виконання, звершення) – діяльність, обов’язок, робота, призначення....
КОНТРИБУЦІЯ Культурологічний словник КОНТРИБУЦІЯ (лат. contributio – збираю, стягую) – 1) Під час війни примусові грошові або натуральні стягнення з населення окупованої території, які провадять ворожі...
ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД Культурологічний словник ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД – сукупність уявлень, поглядів, навичок мислення, вироблених і зафіксованих людиною на основі її повсякденного життя. Це свого роду робоча концепція явищ...
ШОВІНІЗМ Культурологічний словник ШОВІНІЗМ (франц. – найодіозніша форма націоналізму, проголошення національної зверхності, протиставлення інтересів одного етносу інтересам усіх інших. Назва походить від прізвища затятого прибічника завойовницької...
МИТРОПОЛИТ Культурологічний словник МИТРОПОЛИТ – спершу у Візантії єпископ митрополії, тобто головного міста області чи провінції. На Русі М. до запровадження патріархату (1589) були главами Української...
ПОЛІТИКА Культурологічний словник ПОЛІТИКА (від грец. – державна діяльність) – цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби...
СЕНСОПАТІЇ Культурологічний словник СЕНСОПАТІЇ (від лат. sensus – відчуття і грец. palhos – біль, страждання) – порушення сприйняття....
МАГИ Культурологічний словник МАГИ – у Стародавньому Ірані жерці зороастризму і деяких інших вірувань. В VWV ст. до н. е. становили окреме плем’я і брали ендогамні...
АДЕКВАТНИЙ Культурологічний словник АДЕКВАТНИЙ (від лат. adaequatus – співвимірний, еквівалентний, відповідний, узгоджений) – відповідний до чогось; рівний, відповідний, тотожний....
СПІЛКУВАННЯ Культурологічний словник СПІЛКУВАННЯ – один з універсальних способів вияву групової форми буття людей. За обсягом С. є дуже широким поняттям і разом з поняттям діяльності...
ГОГОЛЬ Микола Васильович Культурологічний словник ГОГОЛЬ Микола Васильович (1809-1852) – видатний російський і український прозаїк і драматург, син В. Гоголя-Яновського, автора українських водевілів. Жив і творив у Петербурзі...
ІДІОМА Культурологічний словник ІДІОМА (з грец.) – стале словосполучення, що виконує функцію окремого слова, значення якого не виводиться із значень компонентів, з яких воно складається (наприклад,...
КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА – форма культури, що являє собою нагромаджений досвід людства у матеріальному виробництві, в окремих його сферах. Культура праці і...
АВТОПОРТРЕТ Культурологічний словник АВТОПОРТРЕТ – портрет художника, виконаний ним самим; різновид жанру портрета. Окремі зразки А. трапляються в античному та середньовічному мистецтві. Як самостійна галузь художньої...
ЧАС МІФІЧНИЙ Культурологічний словник ЧАС МІФІЧНИЙ – сакральний час, непідкорений законам історичного часу, локалізований у міфах....
СВІТОВЕ ДЕРЕВО Культурологічний словник СВІТОВЕ ДЕРЕВО (гора) – сутнісний компонент міфологічного космічного устрою, який об’єднує світ небесний (горній), земний (дольній), Підземний (хтонічний)....
СИНТЕЗ Культурологічний словник СИНТЕЗ (від грец. з’єднання, складання) – мислене або практичне сполучення розчленованих у ході аналізу частин предмета, встановлення їх взаємодії і зв’язків для пізнання...
РАСИЗМ Культурологічний словник РАСИЗМ (від італ. razza – порода) – індивідуальні чи інституційні упереджені установки та дискримінаційне поводження у стосунках з людьми іншої раси або національності....
ПРАКСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ПРАКСЕОЛОГІЯ (від грец. pragma – справа, діяння і… логія) – термін, яким іноді позначають галузь наукових досліджень, що вивчає загальні умови й методи...
МУСЕЙОН Культурологічний словник МУСЕЙОН (грец. museion) – місце, присвячене музам, храм муз, згодом заклад, призначений для творів мистецтва, пов’язаних з музами (звідси – музей). У добу...
МЕЗОМОРФНИЙ ТИП Культурологічний словник МЕЗОМОРФНИЙ ТИП (від грец. mesos – середній і morphe – форма) – морфологічний тип, властивий людям з розвиненою мускулатурою; цей тип відповідає енергійному...
ЕКЛЕКТИКА, ЕКЛЕКТИЗМ Культурологічний словник ЕКЛЕКТИКА, ЕКЛЕКТИЗМ (від грец. eklektikos – той, що вибирає) – 1) Напрям в античній філософії ІІ ст. до н. е. – ІІ ст....
УСПК Культурологічний словник УСПК – позитивний результат праці, діяльності; здобуток, доробок. Категорія У. відбиває факт найвищого досягнення поставленої мети. У. не приходить сам, за нього слід...