Тема: Речення окличні та неокличні
Мета: дати учням поняття про окличні та неокличні речення; виробляти навички правильного інтонування речень відповідно до розділового знаку в кінці речення; виховувати культуру писемного мовлення.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
Обладнання: підручник, зошит.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім 3-м класі
Діти – просто молодці.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка
– Прочитайте виразно кожне речення.
– Які це речення за метою висловлювання?
– До чого вони нас спонукають? .
2. Гра “Хто краще?”
– Прочитайте речення з відповідною інтонацією.
– Поставте у кінці кожного речення потрібний розділовий знак.
– Запишіть речення в зошити.
Хто черговий у класі…
Діти, не збирайте незнайомих грибів…
Соловейко співає веселу пісеньку…
– Фронтальна бесіда
– Що містить речення?
– Які бувають речення за метою висловлювання?
– Які розділові знаки ставимо в кінці
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми дізнаємося, якими бувають речення за інтонацією, будемо вчитися правильно інтонувати їх та знаходити в тексті.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за вправою 57 (с. 31)
– Прочитайте і перекажіть текст.
– Спишіть текст.
– Прочитайте розповідні речення.
– Скільки в тексті питальних речень? Зачитайте їх.
– Прочитайте речення, після яких стоїть знак оклику, передаючи почуття захоплення, радості, здивування.
– Які з них спонукають до дії? (Оберігаймо природу!)
2. Пояснення вчителя. Ознайомлення з окличними реченнями
– Речення можуть виражати почуття того, хто говорить або пише. Вимовляються вони при цьому з особливою окличною інтонацією: Прекрасна моя українська земля!
Окличними можуть бути розповідні, питальні, спонукальні речення. У кінці таких речень ставиться знак оклику. В окличних реченнях можуть виражатися почуття радості, задоволення, захоплення, співчуття (до когось), смутку, незадоволення, обурення, суму, гніву, сорому, болю, страху, гордості, любові, вдячності, тривоги, ніжності, протесту, поваги і т. ін.
– Прочитайте речення. Вимовте їх з окличною інтонацією.
Я слухаю голос природи. (Я слухаю голос природи!)
Хіба можна не чути голосу природи? (Хіба можна не чути голосу природи?!)
Слухайте голоси природи. (Слухайте голоси природи!)
3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 31)
– Назвіть розповідні окличні речення з вправи 57. (Дуже рясно вродила горобина! А скільки шишок, жолудів, яблучок – кисличок! Виросло багато грибів!)
– Назвіть питальне окличне речення з вправи 57. (Ну як не дивуватися мудрій природі?!)
Висновок. Окличними можуть бути розповідні, питальні та спонукальні речення.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота за вправою 58 (с. 31-32)
– Прочитайте виразно текст.
– З яких частин він складається?
– Доберіть до тексту заголовок.
2. Вибіркове списування
– Випишіть окличні речення.
3. Робота за вправою 59 (с. 32)
– Прочитайте текст мовчки, розставляючи розділові знаки.
– Прочитайте речення вголос відповідно до розділового знака в кінці.
Інтонування окличних речень
– Прочитайте підкреслене речення так, щоб інтонаційно щоразу виділяти
Інше слово.
Яка чудова рання осінь!
Яка чудова рання осінь!
Яка чудова рання осінь!
Яка чудова рання осінь!
4. Цікаво знати!
Розділові знаки в реченні існують в усіх мовах. Так ось, наприклад, в Іспанії знак оклику та знак питання ставляться не лише в кінці відповідних речень, а й на початку. Учителі вважають, що це допоможе учням відразу зрозуміти, з якою інтонацією слід читати речення. Причому на початку речення розділовий знак ставиться догори ногами, а в кінці речення – як зазвичай.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Які бувають речення за метою висловлювання?
– Які бувають речення за інтонацією?
– Чи можна у мовленні обійтися без окличних речень? Чому?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 32, впр.60. Спишіть вправу 59, розставляючи розділові знаки. Підкресліть окличні речення.