Реформізм в економіці ❤️ Економічний словник

Реформізм в економіці – напрям західної дрібнобуржуазної концепції та практики, згідно з яким методами реформ у сфері розподілу у межах капіталістичного ладу можна швидко усунути антагоністичні суперечності, перетворити його на суспільство соціальної справедливості або забезпечити еволюційне вростання капіталізму в соціалізм. Засновник реформізму у західній економічній науці – англійський економіст і філософ Дж. С. Мілль – виступав проти тяжких умов життя трудящих, нерівності в розподілі доходів, водночас відзначаючи певні

переваги комунізму, а загальну незацікавленість найманих робітників у результатах праці вважав однією з основних вад капіталізму. Методологічна основа його тверджень – розмежування економічних законів виробництва як об’єктивних, а законів розподілу – як суб’єктивних, що формуються самою людиною. З огляду на це, соціальні реформи, на його думку, слід здійснювати у сфері перерозподілу доходів. Хоча логічним є розмежування Міллем законів виробництва і законів розподілу, однак це не означає, що перші з них є об’єктивними, а другі – суб’єктивними. Водночас їх можна класифікувати за ступенем

об’єктивності. Найбільш об’єктивними є закони безпосереднього виробництва, оскільки вони залежать від розвитку продуктивних сил, у т. ч. основної продуктивної сили (у даному випадку – розвитку освіти, кваліфікації тощо не окремої людини, а сукупного працівника). Закони розподілу також мають об’єктивний характер з огляду на те, що обсяги матеріальних і духовних благ, які підлягають розподілу, залежать від масштабів їх виробництва. У сфері розподілу ступінь об’єктивності нижчий, ніж у сфері безпосереднього виробництва внаслідок зростання альтернативності форм розподілу створених економічних благ. В такому аспекті може йти мова про певне посилення елементів суб’єктивності в дії економічних законів. Крім того, ступінь суб’єктивності залежить від стану розвитку економічної системи капіталізму (див. Економічні закони). Вплив елементів стихійності значно послаблюється розширенням державної власності (на засоби виробництва, національний дохід та ін.), із впровадженням державного регулювання економіки в національному масштабі. На основі інтернаціоналізації технологічного способу виробництва та, певною мірою, відносин економічної власності виникає і розвивається наднаціональне регулювання економіки, яке зміцнює елементи свідомості (відповідно послаблює елементи стихійності) в дії економічних законів у межах міжнародних економічних організацій. Держава і наддержавні органи не можуть скасувати об’єктивних економічних законів, але здатні створити передумови для розвитку об’єктивних законів через зміну умов, послаблення елементів стихійності та посилення елементів свідомості в дії цих законів. Найбільшою мірою це стосується законів розподілу, обміну і споживання. Заслугою Мілля у цьому контексті є те, що він намагався пов’язати сферу розподілу, закони її розвитку з суб’єктивністю, однак закони розподілу взагалі він розглядав як суб’єктивні, позбавлені об’єктивності. Хибною у його концепції реформ була історична невизначеність термінів їх здійснення (реальна можливість таких перетворень в окремих країнах з’явилася через сто років), ідеї Мілля втілено у Швеції, яку називають капіталістичною країною у сфері виробництва і соціалістичною у сфері розподілу. Водночас у цьому твердженні некоректним є протиставлення законів сфери виробництва і розподілу, положення про можливість існування соціалістичної системи розподілу і капіталістичного виробництва в межах однієї країни. Соціалізація сфери розподілу в цій країні стала можливою завдяки тому, що певною мірою відбулася соціалізація сфери безпосереднього виробництва (див. Шведська модель соціально-економічного розвитку). Крім того, теоретико-методологічне пояснення сутності цих процесів полягає в тому, що на вищому ступені еволюції економічної системи посилюється відносна відокремленість сфер суспільного відтворення, специфічність дії властивих їм законів, зменшується ступінь об’єктивності їхньої дії у сферах розподілу, обміну, споживання, а також збільшується альтернативність форм еволюції у цих сферах. Заслуговують на увагу ідеї Мілля про доцільність об’єднання робітників у процесі володіння капіталом (який він розглядав як нагромаджений запас продуктів праці), про роль кооперативів, участь робітників у прибутках та ін. Під час розгляду наступних (після Мілля) теорій Р. в е. слід уникати двох крайностей. Перша – твердження багатьох західних учених про перетворення капіталістичної системи на народний капіталізм, організований капіталізм, соціалізм та інші моделі, що заперечують існування капіталізму повністю або в основному. Друга – цілковите заперечення елементів соціалізму, соціалістичної власності в економічній системі розвинених країн світу, характерна для марксистсько-ленінської політичної економії в радянський період. Стверджувалося, що в межах капіталізму виникають лише матеріальні передумови соціалізму, які певною мірою поширюються на систему продуктивних сил, усуспільнення виробництва і праці. Таке положення було методологічно хибним, оскільки ігнорувало діалектичну взаємодію між різними сторонами суспільного способу виробництва і суспільного відтворення, об’єктивний характер економічних законів (якщо об’єктивно сформувався суспільний характер виробництва, він не може не вплинути на характер привласнення, на відносини економічної власності). Серед сучасних реформістських економічних концепцій широкого визнання набула концепція “демократичного соціалізму”, біля витоків якої стояли Ф. Лассаль, Е. Бернштейн і яку нині визнають передусім праві соціал-демократи. Основними положеннями цієї концепції є: проголошення сучасної держави державою загального благоденства (яке необхідно зберегти при переході до соціалізму); відмова від націоналізації, дотримання постулатів змішаної економіки. Позитивні аспекти таких тверджень – неприйняття диктатури пролетаріату (в розвинених країнах переважна більшість найманих працівників перестала бути пролетарями), конструктивний підхід багатьох ознак змішаної економіки (див. Економіка змішана). Водночас некоректно вбачати в сучасній державі лише виконавця загальнонаціональних функцій (оскільки вона є і колективним капіталістом), обмежуватися принципами змішаної економіки й не вимагати її переростання у якісно вищу, повна відмова від націоналізації та ін.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Реформізм в економіці - Економічний словник

Схожі записи:

Ринок робочої сили гнучкий Ринок робочої сили гнучкий – сукупність економічних відносин щодо нових форм організації купівлі-продажу робочої сили, її зайнятості та використання, вдосконалення організації праці та оплати робочої...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Агрегація ринку Агрегація ринку (агрегация рынка) – об’єднання всіх або окремих сегментів товарного чи регіонального ринку з метою розширення сфери впливу на ринки, а також для кращого...
Ціни споживання Ціни споживання – витрати покупця на придбання та використання товару протягом нормативного періоду його споживання. Ц. с. включають контрактну ціну при купівлі товару, вартість транспортних,...
Дезігнація Дезігнація – 1) підпис осіб – кредиторів; 2) список зіпсованих товарів і товарів, що зазнають псування....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Компанія з обмеженими акціями Компанія з обмеженими акціями – компанія, акції якої не можуть вільно продаватися іноземним особам....
Правило граничних і середніх витрат Правило граничних і середніх витрат – правило, згідно з яким граничні витрати повинні дорівнювати середнім у тому разі, якщо середні сягають максимуму....
Фінансові установи Фінансові установи – установи або організації, що входять до складу фінансової системи країни і регулюють фінансові ресурси. В Україні основними органами управління є Міністерство фінансів,...
Контора Контора – службове приміщення, офіс, адміністративна частина підприємства, організації, установи....
Ажіо Ажіо (ажио) – 1. Надбавка до ціни золота, що за умови золотого обігу стихійно складається на ринку в результаті знецінення паперово-грошових одиниць щодо золота. Обчислюється...
Форма емісії Форма емісії – випуск різних форм грошей у готівковій і безготівковій формах залежно від зростання товарної маси, темпів інфляції, швидкості обертання грошей та інших чинників....
Закон конкуренції Закон конкуренції (закон конкуренции) – закон економічного суперництва між товаровиробниками, підприємцями, фінансистами та іншими учасниками ринку, який полягає у прагненні забезпечити собі найвигідніші умови виробництва...
Форвард Форвард (англ. forvard – уперед) – форма термінових, швидких розрахунків, що здійснюються не пізніше як через два дні після закінчення угоди банками, торгово-промисловими фірмами з...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...