Соціологія короткий енциклопедичний словник
РІВЕНЬ ЖИТТЯ – поняття, що характеризує міру задоволення соціально-екон. та духовних потреб людей. Р. ж. виявляється у кількості та якості благ та послуг, що споживаються, починаючи від первинних вітальних потреб (у харчуванні, житлі, одязі, освіті, праці, відпочинку та ін.) і закінчуючи високими потребами, пов’язаними із задоволенням духовних, моральних та естетичних запитів.
Кількісні та якісні показники, порівняння яких дає змогу диференціювати Р. ж. соціальних груп та прошарків, пов’язані
Р. ж. населення оцінюється шляхом розрахунку деяких нормативних демогр. та соціально-екон. показників (середньодушовий сукупний дохід, калорійність харчування, забезпеченість житлом і товарами довготривалого вжитку та ін.). Однак важливо враховувати не тільки кількісний аспект Р. ж., а й відповідність засобів задоволення потреб тим взірцям, які розглядаються в межах даної культури як нормальні та достойні.
Крім того, оцінка Р. ж. формується в різних соціальних груп у процесі порівняння винагороди,
Глибина, контрастність розбіжностей Р. ж. різних соціальних груп, крах звичних атрибутів добробуту в умовах екон. кризи призводять до зростання соціальної напруженості. Вирішення цієї проблеми полягає не в цілковитому усуненні нерівності рівнів добробуту, а в її оптимізації, зведенні до такої форми, яка не виходить за прийнятні в даному суспільстві межі і не підриває соціально-екон. активності населення.
Вивчення Р. ж. є передумовою формування пріоритетів соціальної політики, виявлення зон соціальної напруженості та оцінки змін, які відбуваються в соціальній структурі суспільства.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)