Різноманітність комах. Комахи з неповним перетворенням

ЧЛЕНИСТОНОГІ

УРОК № 24

Тема. Різноманітність комах. Комахи з неповним перетворенням.

Мета: ознайомити учнів з різноманітністю комах і з комахами з неповним перетворенням.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати різноманітність комах і їхню роль у природі й житті людини.

Базові поняття й терміни: Комахи, різноманітність комах, основні ряди комах, комахи з неповним перетворенням.

Тип уроку: Комбінований.

Хід уроку:

І.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Якщо ви побачили якусь комаху, й вона зацікавила вас, то як довідатися, що це за комаха, як вона називається, якими особливостями володіє?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Різноманітність комах

Можливо, школярі розкажуть про визначники комах. Але перш ніж ними користуватися, слід упевнитися, що, ви визначаєте саме комаху, а не якусь іншу тварину. Тому треба знати як загальні риси комах, так і основні їх ряди, що показують

Клас Комахи включає значну кількість рядів. Основою їхнього поділу служить будова крил, ротового апарата й тип розвитку.

2. Комахи з неповним перетворенням

Ряд Прямокрилі. До цього ряду належать сарана, коники, вовчки, цвіркуни тощо. Передні крила у них прямі, шкірясті, відносно вузькі, складені уздовж тіла. Вони закривають широкі перетинчасті крила другої пари. Ротові частини комах гризучі, задні ноги зазвичай стрибучі, а у вовчка – риючі. Більшість із них можуть скрекотіти. Перетворення комах неповне.

Ряд включає майже 20 000 видів. Серед прямокрилих багато шкідників сільського господарства. У першу чергу сюди належить сарана – перелітна, пустельна тощо. Є поодинокі сарани – кобилки. Як правило, сарана утворює зграї, які можуть при масовому розвитку займати простір у сотні гектарів. Під час міграції сарана знищує майже всю рослинність, що зустрічається у неї на шляху. Створено міжнародний протисарановий центр у Лондоні, що проводить роботу зі спостереження за розвитком і міграцією сарани, з організації заходів, які попереджають її міграцію, й організації боротьби. В 1962 р. сарана проникла до Туркменії з Ірану й Афганістану, загальний фронт її поширення склав 160 км. Відчутну шкоду заподіюють вовчки, що живуть у грунті. Вони ушкоджують кореневу систему рослин.

Ряд Терміти. Крила мають дорослі особини – самці й самки. Після спарювання терміти скидають крила й починають у грунті створювати нірки для відкладання яєць. Терміти – гуртові комахи, які будують підземні й надземні гнізда – термітники; нерідко вони мають висоту, що перевищує ріст людини.

Громади термітів складаються з декількох каст: робітників, солдатів, статевих особин. Основна маса населення термітника – робочі особини (недорозвинені в статевому відношенні самці й самки). Багато всеїдних термітів розводять гриби (“грибні сади”). Основна їжа термітів – деревина, іноді вони споживають чисту клітковину. Переварювання клітковини здійснюється за допомогою постійно присутніх у кишечнику джгутикових, що руйнують целюлозу, оскільки самі терміти не мають у кишечнику ферментів, які б розкладали целюлозу.

Ротовий апарат термітів гризучого типу. Перетворення комах неповне. Вони заподіюють шкоду, поїдаючи дерев’яні частини будівель, книги, меблі й т. п. У тропічних лісах терміти – основні руйнівники гниючої деревини.

Ряд Таргани. Тіло таргана сплющене, передні крила шкірясті, задні – тонкі, перетинчасті. У самок іноді немає крил. Ротові органи тарганів гризучі. На кінці черевця комах розвинені видозмінені черевні кінцівки – церки. Перетворення тарганів неповне. Вони всеїдні. Є синантропні форми цих комах – прусак, чорний тарган, що поселяються в житлах людини.

Забруднюючи їжу й предмети домашнього побуту, вони можуть бути переносниками небезпечних захворювань: дизентерії й інших кишкових захворювань. У прямій кишці чорного таргана були виявлені яйця волосоголовця й гострика, стьожака широкого. У природі таргани живуть у підстилці, під каменями, іноді в грунті.

Ряд Бабки. Вони мають дві пари крил однакової будови з густою сіткою жилок. На голові комах розташовані величезні складні очі. Ротові органи бабок гризучі. Перетворення неповне, але зі стадією рухливої німфи. Личинки бабок ведуть водний спосіб життя, їхня нижня губа перетворюється в маску для схоплювання здобичі. Бабки – денні хижаки, що ловлять комах на льоту. Відомо 4500 видів бабок, серед них коромисло, красуня тощо.

Ряд Рівнокрилі. Комахи мають дві пари крил – усі рівні. Зустрічаються й безкрилі особини. Ротовий апарат їх колючо-сисний. Багатьом рівнокрилим притаманне чергування поколінь за типом гетерогонії: правильного чергування декількох партеногенетичних і одного типового статевого покоління й зі зміною рослин-хазяїв, на яких рівнокрилі живуть. До цього ряду належать попелиці, червці, цикади. Попелицям властива гетерогонія, оскільки багато з них є небезпечними шкідниками рослин: кров’яна попелиця – шкідник яблунь, виноградна філоксера, каліфорнійська щитівка (червець) тощо. Цикади значно крупніші від тлі (іноді до 5 см) і зазвичай мають крила (як самці, так і самки).

Багато цикад – шкідники сільськогосподарських рослин, вони також здатні переносити деякі вірусні захворювання цих рослин. Личинки цикад живуть у грунті, пошкоджують коріння дерев і кущів. Самці цикад утворюють своєрідні звуки – стрекотіння.

Ряд Воші. У вошей немає крил, ротовий апарат колючого типу. Вони проходять неповне перетворення. Паразити ссавців – ектопаразити. Виділення слинних залоз комах перешкоджає згортанню крові. Воші – дуже спеціалізовані паразити, що живуть тільки на одному або на деяких близьких видах тварин. На людині паразитують головна воша, платяна воша й плошиця (лобкова воша). Якщо плошиця не представляє небезпеки як переносник захворювань, то два інших види переносять такі небезпечні захворювання (особливо платяна), як висипний тиф, поворотний тиф тощо. Усього відомо 150 видів вошей.

Ряд Напівтвердокрилі, або Клопи. Ряд включає майже 4000 видів. Передні крила комах наполовину тверді, до вільних кінців перетинчасті, задні крила також тонкі, прозорі. Клопи мають колючо-сисний ротовий апарат. Вони проходять неповне перетворення. З біологічної точки зору ця група комах неоднорідна. Поряд з наземними формами, що живуть у лісовій підстилці, грунті й на рослинах, є види, що перейшли до життя у воді (гладиш, водяний скорпіон). Серед клопів є хижі форми, травоїдні, зустрічаються паразити, що харчуються кров’ю тварин і людини (клоп – блощиця). Клопи-черепашки (шкідлива черепашка ссе листя, а потім і колосся злаків) завдають шкоди різним польовим, садовим і городнім рослинам. Постільний клоп своїми укусами порушує нормальний сон людини.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнками на с. 99, 100, ознайомлюючись із особливостями розвитку й різноманітністю комах з неповним перетворенням.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1-2 на с. 102.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 34-37].

V. Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 101, при необхідності записують висновки в зошит.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 24, відповісти на запитання 3-5 після параграфа на с. 102. Користуючись зошитом [2], підготуватися до лабораторної роботи № 6 “Вивчення пристосування у зовнішній будові комах до середовища існування”.

У зошиті [3, с. 34-37] виконати завдання.