УРОК 71
Роль міністерства фінансів, казначейства в організації фінансової системи країни. Перевірна робота
Мета уроку: поглибити й систематизувати знання учнів про теоретичні та практичні засади організації і функціонування фінансової системи України; визначити роль міністерства фінансів і держказначейства в реалізації фінансової політики держави; розвивати вміння учнів аргументувати свою думку; виховувати самостійність; формувати цілісність знань з вивченої теми.
Основні поняття: управління фінансами, система органів
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Ефективність організації фінансів та прагматизм реалізації фінансових відносин і фінансової політики в державі залежать насамперед від оптимальної побудови та дієздатності фінансової системи.
Групування окремих суб’єктів фінансових відносин у загальну фінансову систему держави може здійснюватися за багатьма ознаками. Теоретично та методологічно сутність
За організаційно-інституційною структурою фінансова система – це сукупність фінансових органів та інституцій, що здійснюють управління грошовими потоками та фондами коштів.
При цьому у фінансовій системі держави виокремлюють систему органів управління фінансами (Міністерство фінансів, Державну податкову службу, Рахункову палату Верховної Ради України, Державне казначейство, Контрольно-ревізійну службу), а також фінансові інститути, що беруть участь у розподільних процесах (Національний банк України, банківські та небанківські фінансові установи, фондові й валютні біржі, страхові компанії, інвестиційні фонди тощо).
IV. Вивчення нового матеріалу
Управління фінансами включає дві головні складові: систему органів управління і систему методів управління. Органи управління в Україні згруповані в чотири блоки. Центральне місце в системі органів управління фінансами в Україні посідає Міністерство фінансів, як і в багатьох провідних зарубіжних державах (у Німеччині, Канаді, Японії, Швеції, Польщі та інших країнах). Міністерства фінансів під назвою державних казначейств функціонують у США та Великій Британії, як міністерство фінансів і економіки – у Франції.
Міністерство фінансів (та його підрозділи) очолює перший блок системи органів управління, має першочерговий вплив на такі ланки фінансової системи, як бюджет держави, державний кредит, фінанси суб’єктів господарювання, міжнародні фінансові відносини.
Система органів управління фінансами в Україні
У своїй діяльності Міністерство фінансів керується Конституцією і законами України, Постановами Верховної Ради, Указами і Розпорядженнями Президента України, декретами, Постановами й Розпорядженнями Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Міністерство здійснює систематичний контроль над виконанням вимог законодавства України у фінансовій сфері. Воно узагальнює практику застосування законодавчих актів із питань, що належать до його компетенції.
Міністерство фінансів має розгалужену регіональну структуру, у якій розмежування повноважень і функцій здійснюється за регіональним принципом.
Регіональна структура Міністерства фінансів України
На Міністерство фінансів в Україні покладено завдання загального керівництва всією системою фінансів країни. Головними його функціями є:
¦ розробка напрямів фінансової політики держави та заходів щодо їх реалізації;
¦ організація бюджетного процесу на всіх етапах;
¦ мобілізація коштів через систему державного кредиту й управління державним боргом;
¦ організаційне та методичне регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання;
¦ організація функціонування ринку цінних паперів;
¦ забезпечення розвитку міжнародних фінансових відносин тощо.
Провідну роль у системі органів Міністерства фінансів відіграє центральний апарат, тобто власне міністерство. Воно забезпечує втілення в життя державної фінансової політики шляхом розроблення економічних методів і важелів впливу на збільшення внутрішнього валового продукту і національного доходу, підвищення ефективності суспільного виробництва, аналізує показники розвитку економіки країни, здійснює заходи, спрямовані на оздоровлення фінансового стану галузей національної економіки та збільшення доходів бюджету. Багатофункціональні напрями діяльності Міністра фінансів України розкриває організаційна структура.
Організаційна структура Міністерства фінансів України
Разом із Міністерством економіки та Міністерством з питань європейської інтеграції України Міністерство фінансів розробляє проект зведеного балансу фінансових ресурсів і використовує його показники для розроблення проекту державного бюджету й розрахункових обсягів бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
На центральний апарат покладено завдання надавати практичну і методичну допомогу галузевим міністерствам, відомствам, виробничим об’єднанням, державним корпораціям, асоціаціям, консорціумам, підприємствам та організаціям із фінансових питань упровадження ринкових відносин, а також місцевим фінансовим органам – в організації їхньої роботи.
До функцій Міністерства фінансів належать також фінансування в установленому порядку фінансових органів країни та контроль над правильним використанням ними асигнованих коштів.
Через міністра фінансів Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність Державної податкової адміністрації, Державної митної служби, Головного контрольно-ревізійного управління та Державного казначейства України.
Державне казначейство України відіграє важливу роль у фінансовій системі України, адже воно покликане впорядковувати використання державних коштів, концентрувати їх на найважливіших напрямах соціального та економічного розвитку суспільства.
Казначейство – це фінансовий орган, на який покладаються функції касового виконання державного бюджету України. Заснування цілком функціональної системи Державного казначейства для виконання державного бюджету, підвищення власної відповідальності та забезпечення належної податково-бюджетної звітності допомагає Уряду вдосконалювати ефективність та продуктивність управлінської діяльності, виконувати завдання, передбачені макроекономічною політикою держави та бюджетом.
Слід відзначити, що в основу діяльності Державного казначейства покладено принцип “єдиної каси” держбюджету з переходом від практики виконання бюджету (фінансування видатків) за відомчим принципом до територіального принципу, що здійснюється за допомогою територіальних органів казначейства. При цьому розрахунки розпорядників кредитів виконують відповідні органи казначейства, а операції з готівкою – установи банків.
Утілення в життя принципу єдиного рахунку держбюджету в поєднанні з централізованою казначейською телекомунікаційною системою дозволить у майбутньому мати вичерпну інформацію про щоденне становище державних фінансів і забезпечить можливість гнучкого маневрування державними грошовими ресурсами.
Міністерство фінансів України та Державне казначейство України досягли значного успіху в розвитку казначейської системи України, особливо порівняно з результатами, досягнутими в деяких інших країнах з економікою перехідного періоду, а саме:
¦ закладено підгрунтя організаційної структури Державного казначейства України;
¦ розроблено методологічні документи для опрацювання видатків і доходів;
¦ упроваджено “єдиний казначейський рахунок” у НБУ для збирання доходів державного бюджету та здійснення платежів;
¦ упроваджено порядок оплати витрат розпорядників бюджетних коштів;
¦ створено матеріально-технічне забезпечення органів Державного казначейства, розроблено і впроваджено інформаційно-програмне забезпечення для опрацювання результатів виконання державного бюджету;
¦ поширено нову систему здійснення видатків на всі сфери бюджету;
¦ запроваджено щомісячне оцінювання наявних коштів для здійснення платежів з державного бюджету;
¦ розроблено проекти методологічного матеріалу, а саме, казначейського плану рахунків, узгоджених з новою класифікацією.
Для ефективного управління бюджетом Уряд України прийняв низку важливих рішень, метою яких є впровадження цілком функціональної, автоматизованої казначейської системи в Україні, яка служитиме ефективним інструментом для виконання бюджету та встановлення відповідальності за його виконання.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
>> Перевірка знань і вмінь учнів
Варіант I
1). Дайте відповіді на теоретичні питання.
1. Які податки є більш вигідними для держави під час інфляції – прямі чи непрямі?
2. Дайте визначення понять “дефіцит”, “профіцит бюджету”. Який рівень дефіциту бюджету вважається припустимим?
2). Чи правильні нижченаведені твердження?
1. Більш точну характеристику державного боргу дає не його абсолютна величина, а його відношення до обсягу ВВП.
2. Великий державний борг може спричинити банкрутство держави.
3. Бюджетний кодекс дозволяє використовувати емісійні джерела фінансування дефіциту бюджету.
4. Управління фінансами включає систему органів управління і систему методів управління.
3). Виберіть правильну відповідь.
1. Дефіцит, що характеризується спрямуванням залучених для його покриття коштів на фінансування поточних потреб, – це дефіцит:
А) вимушений;
Б) постійний;
В) пасивний;
Г) активний.
2. Фіскальна політика держави – це:
А) цілеспрямоване регулювання податків і державних видатків для досягнення певних макроекономічних цілей;
Б) економічна політика досягнення макроекономічних цілей;
В) заходи зі зменшення або обмеження зростання пропозиції грошей у країні;
Г) заходи з регулювання інфляції у країні.
3. До заходів щодо зниження бюджетного дефіциту не належать:
А) дотації збитковим підприємствам;
Б) зниження витрат на управління державою та оборону;
В) зміна системи оподаткування;
Г) боротьба з корупцією та незаконною приватизацією державних підприємств.
Відповіді: 1 – г; 2 – б; 3 – а.
4). Творче завдання
Податки – це ціна цивілізованості суспільства.
Томас Едісон
(Напис на фасаді Міністерства внутрішніх доходів США)
У чому полягає головний зміст цього висловлювання? Чи згодні ви з ним?
Варіант ІІ
1). Дайте відповіді на теоретичні питання.
1. Головні функції, що виконують податки.
2. Дайте характеристику механізму секвестру видатків. Коли він застосовується?
2). Чи правильні нижченаведені твердження?
1. Внутрішній борг спричиняє перерозподіл доходів між різними групами населення.
2. Фінансування державних видатків через продаж державних облігацій іноземцям накладає певний тягар на майбутні покоління.
3. Розмір обсягу бюджету залежить від масштабів бюджетних програм, що реалізуються через бюджет.
4. Для збирання доходів державного бюджету створено єдиний казначейський рахунок.
Відповіді: 1 – так; 2 – так; 3 – ні; 4 – так.
3). Виберіть правильну відповідь.
1. За причинами виникнення бюджетний дефіцит може бути:
А) вимушеним;
Б) свідомим;
В) пасивним;
Г) активним.
2. Заходом стимулювальної фіскальної політики є:
А) купівля центральним банком державних облігацій на відкритому ринку;
Б) продаж центральним банком державних облігацій на відкритому ринку;
В) новий випуск державних облігацій для фінансування додаткових державних видатків;
Г) погашення раніше випущених державних цінних паперів.
3. Якщо національна економіка перебуває в стані рівноваги, то:
А) державний бюджет є збалансованим;
Б) бюджети всіх рівнів незбалансовані;
В) уряд бере позики;
Г) середня податкова ставка не є усталеною.
Відповіді: 1 – а, б; 2 – в; 3 – а.
4). Творче завдання
Менше мільйона – це гроші.
Більше мільйона – це фінанси.
Більше мільярда – це дефіцит.
(“Уол-Стріт Джорнал” – щоденна політико-економічна газета в США,
Орган фінансових і ділових кіл.
Видається в Нью-Йорку з 1889 р.)
Чи згодні ви з цим висловлюванням?
Варіант ІІІ
1). Дайте відповіді на теоретичні питання
1. Назвіть ознаки недосконалої податкової системи.
2. Які функції виконує державний бюджет? Дайте їх характеристику.
2). Чи правильні нижченаведені твердження?
1. Інфляція збільшує реальну вартість номінального державного боргу.
2. Великий державний борг може спричинити банкрутство держави.
3. Сеньйораж – це дохід від друку грошей, який виникає тоді, коли темпи приросту грошової маси перевищують темпи зростання реального ВВП.
4. Динамка заробіної платні та інфляції – взаємопов’язані.
Відповіді: 1 – ні; 2 – ні; 3 – так; 4 – так.
3). Виберіть правильну відповідь
1. Згідно з бюджетною класифікацією, видатки розвитку – це витрати бюджетів на фінансування:
А) державних послуг, пов’язаних з економічною діяльністю;
Б) суспільних послуг;
В) державних послуг загального призначення;
Г) імпорту.
2. Бюджетні відносини в Україні регламентовані такими нормативно-правовими актами:
А) Цивільним кодексом;
Б) Бюджетним кодексом;
В) Господарчим кодексом;
Г) Податковим кодексом.
3. Фіскальна політика буде дискреційною, якщо зміняться такі параметри:
А) зміняться ставки оподаткування;
Б) збільшаться трансферти;
В) збільшаться податкові надходження за незмінної прогресивної шкали оподаткування;
Г) не зміняться ставки оподаткування.
4). Творче завдання
“Якщо ви дієте, порушуючи правила, вас штрафують; якщо ви дієте за правилами, вас оподатковують” (Лоуренс Дж. Пітер).
Чи згодні ви з цим висловлюванням?
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал.
2. Скласти словник термінів за вивченою темою.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)