ТЕМА 3. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
§13. Німеччина
1. Розкол Німеччини на ФРН і НДР.
Німеччина як суверенна держава перестала існувати 8 травня 1945 р. Між союзниками була досягнута угода про розподіл Німеччини на чотири зони окупації. 2 грудня 1946 р. між Великою Британією та США була підписана угода про об’єднання їхніх зон окупації. Так виникла Бізонія. У лютому 1948 р. до цієї угоди приєдналася Франція, а Бізонія трансформувалася в Тризонію. В об’єднаній західній зоні почали швидко формуватися органи влади – економічна та виконавча ради,
20 червня 1948 р. в західних зонах була проведена грошова реформа, якою вводилася нова німецька марка. Реформа зупинила інфляцію, сприяла зникненню “чорного” ринку. Склалися умови для відновлення економіки. Наприкінці року промислове виробництво збільшилося в 1,5 раза, а в 1949 р. досягло довоєнного рівня.
У вересні 1948 р. було розроблено конституцію. Основний закон набрав чинності 23 травня 1949 р. після затвердження його окупаційною владою. Конституція закріпила основні громадянські та політичні свободи й проголосила Західну Німеччину демократичною
До складу Західної Німеччини в 1949 р. ввійшли 11 земель, кожна з яких мала свою конституцію, законодавчі, виконавчі та судові органи. За формою правління ФРН стала парламентською республікою. Функції парламенту виконував бундестаг, депутати якого обиралися на чотири роки. Функції президента країни були суто представницькі, зате влада канцлера, керівника уряду, якого обирає бундестаг, стала надзвичайно великою.
Перші парламентські вибори відбулися 14 серпня 1949 р. Головними претендентами на перемогу стали коаліція Християнсько-демократичного та Християнсько-соціалістичного союзів (ХДС-ХСС) і Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН). Вони отримали приблизно однакову кількість голосів, але до ХДС-ХСС приєдналася Вільна демократична партія (ВДП), що й визначило перемогу коаліції. Лідер ХДС-ХСС Конрад Аденауер, обраний на посаду федерального канцлера, 20 вересня 1949 р. сформував коаліційний уряд. Цим завершився процес утворення Федеративної Республіки Німеччина.
На противагу цьому радянська сторона 7 жовтня 1949 р. проголосила утворення Німецької Демократичної Республіки (НДР) на території своєї зони окупації. Як і всю Німеччину, на дві зони було переділено Берлін: його східна частина стала столицею НДР.