ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період
34 Розмова кольорів
Здаватися (казаться) речі (вещи)
РОЗМОВА КОЛЬОРІВ
Часто, коли йде дощ, ти стоїш коло вікна, дивишся, прислухаєшся і тобі починає здаватися, що в усіх речей є голос, що всі вони розмовляють. Навіть твої кольорові олівці.
– Чуєш, – каже червоний. – Я – мак, я – вогонь!
Вслід за ним озивається жовтогарячий:
– Я – морква, я – апельсин, я – зоря!
Жовтий теж не мовчить:
– Я – пшениця, я – сонце!
І зелений шелестить:
– Я – трава,
І голубий із синім не відстають:
– Я – дзвіночок, я – небо, я – море!
А фіолетовий шепоче:
– Я – слива, я – бузок у цвіту, я – фіалка!
Але замовкає дощ. І разом із ним замовкають кольорові олівці.
– Дивіться! – раптом вигукує червоний. – Райдуга – це я!
– І я,- додає жовтогарячий.
– І я,- сміється жовтий.
– І я,- веселиться синій.
– І я,- посміхається фіолетовий.
І всі раді. У райдузі над горизонтом – і вогонь, і пшениця, і трава, і небо, і море, і фіалки. У ній все.
Як називали себе кольори? Чому?
Які слова вжив
Прочитайте текст в особах.
Олександр Олесь
* * *
Роси, роси, дощику, ярину,
Рости, рости, житечко, на лану.
На крилечках, вітрику, полети,
Колосочки золотом обмети.
Прочитай і відгадай загадки.
Загадки
1. Тільки дощик прошумів над лужком, над лісом, хтось у небі рушничок вишитий повісив.
2. Коли нема – мене чекають, коли прийду – усі тікають.
Розкажи, яким буває дощ навесні, а яким – восени. Використовуй подані слова.
Приємний, холодний, сумний, теплий, дрібний, рясний, грозовий, ласкавий.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)