Розподіл функціональний

Розподіл функціональний – розподіл національного багатства, передусім національного доходу в капіталістичному суспільстві залежно від власності та влади і факторів виробництва. Такими факторами Ж. Б. Сей першим назвав землю, працю і капітал, стверджуючи при цьому, що власники кожного з цих факторів (землевласники, наймані працівники і капіталісти) отримують справедливу частку національного доходу залежно від внеску кожного з них у виробництво. Насправді лише праця є джерелом національного доходу, а власники землі і засобів виробництва

отримують відповідні частки національного доходу не тому, що ці фактори є джерелом вартості, в т. ч. додаткової, а внаслідок того, що вони є власниками цих факторів. Фактор підприємництва, відколи його виокремив А. Маршалл, виступає джерелом новоствореної вартості, що забезпечує підприємцю привласнення підприємницького доходу. Якщо такий дохід отримує не функціонуючий капіталіст, то його привласнення є функцією власності. Держава, виконуючи низку соціально-економічних функцій, а також як власник частки сукупної власності, привласнює значну частку національного доходу (до 65% в окремих країнах). Зокрема, виконання менеджерами державного апарату управлінських функцій є також джерелом національного доходу, а продуктивною – праця людей, зайнятих у відповідних сферах.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Розподіл функціональний - Економічний словник


Розподіл функціональний