Руська Правда ❤️ Довідник з правознавства

“Руська Правда” – звід норм давньоруського права XI – XII ст., який, хоч і став джерелом українського, російського, білоруського та литовського права, можна вважати першою вітчизняною конституцією. Посівши київський престол, князь Ярослав уклав юридичний збірник, що увійшов в історію під назвою “Правда Ярослава”, або “Найдавніша Правда”. В основу цієї кодифікації покладено давньоруське звичаєве право. Умовно збірник можна поділити на чотири частини: правові норми про вбивство (ст. 1); правові норми про тілесні ушкодження

(от. ст. 2-7); правові норми про образу (ст. ст. 8-10); правові норми про порушення права власності (ст. ст. 11 -18). До нормотворчої діяльності Ярослава Мудрого належать також “Покон вірний”, або “Урок про віри”, ухвалений за доби княжіння Ярослава, але включений літописцями до Короткої Правди після тексту “Правди Ярославичів”, тобто першого великого доповнення “Р. П.”, зробленого на початку 70-х років XI ст. синами Ярослава Володимировича, яким допомагали київський воєвода Коснячко Перенег (Печенег), вишгородський посадник Микула Чудін та княлсий радник Никифор (Микифор) Киянин. Найголовнішими

досягненнями “Правди Ярославичів” було скасування кровної помсти і заміна її грошовими стягненнями, а також спрямування вири чи штрафу не до потерпілих, а до державної скарбниці. “Правда Ярослава” (“Найдавніша Правда”), “Правда Ярославичів”, “Покон вірний” і “Урок местникам” становлять “Коротку Правду”. Саме вона втілює перший досвід уніфікації і систематизації правових норм Давньоруської держави. Однак існує ще й Розширена редакція “Руської Правди”, яка дійшла до. нас майже у 100 списках як у літописах, так і в “Мірилах Праведних”, “Кормчих” та інших юридичних збірниках. Дія цієї видатної пам’ятки правової культури України поширювалась на всю територію Давньоруських земель. Вона складається з двох частин. До першої “Суд Ярослава Володимировича. Правда Руська” увійшло 52 статті – більшість норм “Короткої Правди”, доповненої у період 1072-1113 pp. Святославом, Ізяславом, Всеволодом та їх наступниками новими юридичними нормами із галузі цивільного, кримінального і процесуального права. Друга частина “Устав Володимира Мономаха” містить статті – з 53 до 121. Устав, який датований 1113 p., умовно можна поділити на такі частини: 1) норми, що регулюють питання боргових зобов’язань і кабальних відносин (ст. ст. 53-66); 2) норми, що регулюють соціальні відносини у вотчинах (ст. ст. 67 – 73, 75-85); 3) норми, що регулюють питання спадкоємства (ст. ст. 90-95, 98-106); 4) норми, що регулюють діяльність судово-адміністративного апарату, деяких інших посадових осіб і судочинство (ст. ст. 74, 86-89, 96-97, 107-109); 5) норми, що регулюють правове становище холопства (ст. ст. 110-121). “Розширена Правда” і “Устав Володимира Мономаха” регулювала набагато ширше коло суспільних відносин, ніж попередні пам’ятки правової культури Київської Русі. Тут уже закладені не лише норми цивільного, процесуального і кримінального, а й сімейного, шлюбного, спадкоємниць кого, опікунського та інших галузей права. Як свідчить аналіз змісту “Руської Правди”, наші пращури взагалі і батьки засновники української державності зокрема, виявилися фундаторами, володарями і носіями найвищої правової культури, яка грунтувалася на первісних звичаях їхніх предків і поступово, разом із становленням держави трансформувалась у норми звичаєвого права, а згодом і у систему правових норм, що складалась із санкціонованих державними структурами тих самих звичаїв. Спочатку діяла додержавна, усна форма звичаєвого права. Потім частина норм його набрала письмового вигляду, багато з джерел якого для нащадків втрачено. Завдяки українським літописцям XI – XII ст. ми маємо змогу вивчати скарбницю стародавньої національної правової думки. Договори Русі з Візантією, “Руська Правда”, церковні устави, княжі уставні грамоти створювалися на вітчизняному грунті і стали втіленням найвизначніших моральних традицій мешканців Наддніпрянщини – українсько-руських племен, їх державницьких змагань. Ці акти увібрали досягнення світової правової думки, насамперед давньогрецького, римського, німецького і скандинавського права. Вони свідчать про впливовий міжнародний авторитет Київської Русі, її високий соціально-економічний і духовний рівень, у них бачимо витоки міжнародного приватного права, а самі норми русько-візантійських договорів набагато випереджають існуюче на той час західноєвропейське міжнародне право. Ці акти відображають глибину, динамічність і наступність національної правової думки: кожен з них увібрав досягнення попереднього періоду і слугував грунтом для розвитку правового мислення прийдешніх поколінь. Названі акти стали основними правовими джерелами у Володимиро-Суздальському, Московському, Новгородському та інших російських князівствах, а згодом суттєво вплинули на еволюцію і кодифікацію права Російської централізованої держави (Двинська, Білозерська уставні грамоти, Судебники тощо), а також покладені в основу Литовських статутів, багатьох правових систем і правових норм південних і західних слов’ян.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Руська Правда - Довідник з правознавства

Схожі записи:

Вимагання Вимагання – вимога передачі державного, колективного або індивідуального майна громадян чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру (тільки для індивідуального майна) під...
Відповідальність за порушення законодавства про інформацію Відповідальність за порушення законодавства про інформацію – заходи впливу, що застосовуються до осіб, винних у вчиненні правопорушень, загальний перелік яких встановлений Законом України “Про інформацію”...
Орган державного управління Орган державного управління – первинний елемент апарату державного управління, який створюється державою для здійснення від її імені функцій державної виконавчої влади. Тому інша назва О....
Прокурорський нагляд Прокурорський нагляд – нагляд, який відповідно до Конституції України та Закону України “Про прокуратуру” здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори за дотриманням і...
Європейська Рада (ЄР) Європейська Рада (ЄР) – особливий орган, створений окремою угодою країн – членів Європейського Співтовариства (на відміну від інших, “конституційних” органів – Ради Міністрів, Комісії, Європарламенту...
Змагальність Змагальність – один із принципів судочинства, згідно з яким справу в суді розглядають за активною участю рівноправних учасників процесу, що відстоюють свої права та інтереси...
Арешт Арешт (лат. arrestum – судова постанова) у кримінальному процесі – запобіжний захід, який полягає у взятті під варту підозрюваного, обвинуваченого або підсудного з метою запобігання...
Біженець Біженець – іноземний громадянин або особа без громадянства, яка внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, національності, ставлення до релігії, громадянства, належності, до...
Правочини Правочини – дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. П. бувають односторонніми, двосторонніми та багатосторонніми. Одностороннім є П.,...
Верховна Рада України Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади України, Парламент України. Складається з 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого...
Організована злочинність Організована злочинність – форма злочинної діяльності групи осіб. На відміну від простої групової злочинності, що характеризується узгодженістю дій кількох осіб, організована злочинна діяльність – це...
Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації – конституційне право громадян України, яке полягає в гарантованій можливості громадян збиратися мирно,...
Природно-заповідний фонд України Природно-заповідний фонд України – ділянки суші і водного простору, природні комплекси і об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені...
Вислання іноземців Вислання іноземців – вислання іноземних громадян та осіб без громадянства з території держави перебування за рішенням компетентних органів цієї держави. Таке рішення може торкатися конкретних...
Підприємництво Підприємництво – самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг і заняттю торговельною діяльністю з метою отримання прибутку. П....
Допомога для догляду за дитиною – інвалідом Допомога для догляду за дитиною – інвалідом – грошові виплати одному з непрацюючих працездатних батьків або особі, – яка їх замінює та постійно доглядає за...
Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) (англ. International Civil Aviation) – єдина міждержавна організація в галузі повітряних сполучень, спеціалізована установа системи ООН. Заснована Чиказькою конвенцією міжнародної...
Митна система України Митна система України – державні органи, що здійснюють митний контроль. До складу М. с. України входять Державний митний комітет України, територіальні митні управління, митниці та...
Дипломатична мова Дипломатична мова – 1) мова дипломатичних відносин та міжнародних договорів. Обов’язкової Д. м. не існує. За _ загальним правилом органи зовнішніх зносин користуються національною мовою....
Відкриття Року Права Відкриття Року Права – щорічна спеціальна церемонія, здійснювана з метою підкреслити важливу роль права і правничої професії. В Україні встановлена Указом Президента України від 17.Х.1994....
Перехід з одного виду пенсії на інший Перехід з одного виду пенсії на інший – перехід, який може мати місце щодо осіб, які водночас мають право на різні державні пенсії. їм призначається...
Житловий кодекс України Житловий кодекс України – кодифікований законодавчий акт, який регулює житлові та пов’язані з ними соціальні відносини. Прийнятий Верховною Радою Української РСР 30.VI.1983 і набрав чинності...
Литовські статути Литовські статути – кодекси феодального права Великого князівства Литовського, що діяли і на українських землях. Було видано три Л. с.: 1529 р. (так званий Старий),...
Відмова в порушенні кримінальної справи Відмова в порушенні кримінальної справи – рішення, яке приймають прокурор, орган дізнання, слідчий, суддя за наявності обставин, що виключають провадження в кримінальній справі. Кримінальну справу...
Державний контроль Державний контроль – діяльність державних органів щодо перевірки дотримання законності і правопорядку. Для одних із цих органів контрольна діяльність є основною, для інших – допоміжною....
Юридична освіта Юридична освіта – система юридичних знань, поглядів і переконань, набутих у результаті навчання або самоосвіти. Першими організаційними формами юридичної освіти в Україні були юридичні факультети...
Відшкодування збитків у міжнародному праві Відшкодування збитків у міжнародному праві – зобов’язання суб’єкта міжнародного права, якому ставиться за провину вчинення міжнародно-протиправного акту, відшкодувати заподіяні збитки. Принцип В. з. був підтверджений...
Судові дебати в кримінальному судочинстві Судові дебати в кримінальному судочинстві – промова учасників судового розгляду, в яких вони підводять підсумки дослідження справи в суді, формулюють і обгрунтовують свою позицію у...
Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного...
Сторони в цивільному процесі Сторони в цивільному процесі – особи (громадяни і організації), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві. С. в ц. п....
Пайовий фонд Пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) – сукупність паїв членів КСП у вартості створених у результаті діяльності КСП основних виробничих і оборотних фондів, цінних...
Бюджетне регулювання Бюджетне регулювання – надання коштів з державного бюджету областям, з бюджетів областей (міст республіканського підпорядкування) – містам і районам, з районних – сільським і селищним...
Сільськогосподарське право Сільськогосподарське право – комплексна галузь права, що регулює безпосередньо пов’язані з землеробством відносини, які складаються у процесі виробництва сільськогосподарської продукції, її первинної переробки і реалізації....
Знак для товарів і послуг (товарний знак) Знак для товарів і послуг (товарний знак) – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших осіб. Об’єктами...
Методи управління Методи управління – способи та засоби досягнення поставлених управлінських цілей, що визначають якісну сторону управління. Державне управління як особливий вид державної діяльності використовує різні методи,...