Русько-Візантійські договори ❤️ Довідник з правознавства

Русько-Візантійські договори – найдавніші писані пам’ятки слов’янського права. Багато віків Візантія – первісно грецька колонія, а згодом Східна Римська імперія (Ромейська імперія) панувала у Середземномор’ї і Чорномор’ї. З VI ст. вона і воювала з слов’янами, і шукала їхнього союзу у боротьбі із своїми супротивниками. У 838-839 pp. у Константинополі з’явилося посольство русів, а протягом X ст. за княжіння Олега, Ігоря і Святослава (907, 911, 944 і 971 pp.) було укладено договори, які дійшли до нас у літописах і є копіями з грецьких оригіналів.

Договори, датовані вони 907 і 911 pp., “здобуті у боях” Олегом. Головна їх риса – юридичне закріплення у стосунках Царгорода і Києва панування сили, тобто мілітарне мислення, що було на той час звичним явищем. Ці договори свідчать про сталий державний устрій Київської Русі, про розмежування суспільства на багатих і бідних, різне правове становище їх, про високу оцінку хоробрості й майстерності руських дружинників, про досить високий рівень права успадкування на Київщині, що знало вже тоді не лише успадкування за звичаєм, а й за заповітом. Положення про доведення факту злочину (ст. З договору 911 p.),

покарання за удар мечем або застосування пішої зброї (ст. 5), вбивство злодія на місці злочину та заборону такого вбивства після того, як злодій опинився в руках потерпілого (ст. 6), недопущення самоуправства (ст. 7), повернення челяді (ст. 12) та утікачів – злочинців (ст. 14) відтворені у Короткій та Розширеній Правді, що свідчить про їх давньоруське походження. Про високий рівень правової культури і гуманізм укладачів договору свідчить зокрема ст. 8, яка відкидала пануюче у той чай у Європі “берегове право”, тобто право на майно з розбитого чужоземного корабля, і встановлювала взаємні обов’язки русів та греків щодо надання допомоги потерпілим. Договір 944 р. з’явився через три роки після невдалого 941 р. походу князя Ігоря на Візантію. У перших трьох статтях договору наголошувалося на непохитності миру Русі з Візантією, “поки сяє сонце й існує сам мир”, на суворій карі до порушників його, на праві русів посилати до Візантії будь-яку кількість кораблів з послами і купцями, на обов’язкові грецького уряду утримувати на свій кошт руських послів у Царгороді та забезпечувати руських купців усім необхідним протягом шести місяців перебування їх у Візантії. Мабуть, саме через це ставали жорсткішими порівняно з 911 р. правила в’їзду до Візантії,: якщо раніше достатньо було для цього однієї печатки. то тепер руси повинні були мати спеціальну княжу грамоту, в якій поіменно перелічувалися всі гості. Без такого дозволу вони затримувалися, а в разі опору їх дозволялося навіть убивати. Ст. 2 обмежувала обсяг торговельних операцій, а також свободу пересування руських послів і купців: мешкати вони могли лише у передмістях Царгорода, у столицю заходити без зброї, не більше 50 осіб і тільки у супроводі імператорського чиновника. Зимувати руським купцям у Візантії заборонялося. Цілком можливо, через їхнє не вельми чемне поводження з місцевими мешканцями. Обопільна дипломатична гнучкість сторін виявилась у договорі і в тому, що Київ відмовлявся від зазіхань на Херсонес, а Візантія зобов’язувалася надавати князю військову допомогу у приборканні херсонесців (ст. 8). Побоювання греків нових походів русів знайшло відображення у ст. 10 договору, яка забороняла їм під приводом захисту інтересів рибалок-херсонесців зимувати у гирлі Дніпра та на узбережжі Дніпровського лиману. З другого боку, вони сподівалися на допомогу Русі у захисті своїх кримських володінь від нападів болгар, що втілилося у ст. 11 і 15, але ці надії, як довів перебіг подій, виявились марними. Договір 944 р. містить чимало посилань на руські і грецькі звичаї, що спростовує тлумачення його як документа суто візантійського походження. Та найцікавіше те, що у ст. 6 договору є згадка не лише про звичай, а й про Устав, тобто писаний Закон руський, . який, на думку деяких дослідників, діяв не лише у X, а й у IX, VIII і навіть VII ст. Мирні відносини за правління Ольги (подорож її до Царгорода у 957 p., укладення військового союзу у 961 р. тощо) були порушені наприкінці 60-х років X ст., коли спалахнула русько-візантійська війна, яка точилася переважно на території Болгарії. У квітні 971 р. 30-тисячне військо Святослава було оточене у Доростолі значно переважаючими силами Цімісхія, і у такій несприятливій для “тавроскіфів” ситуації 23 липня того самого року укладено ще один договір, за яким Святослав присягнув “мати мир і міцну дружбу з Іоанном… до кінця світу” (ст. 1), ніколи не йти війною ні на греків, ні на Корсунь, ні на болгар (ст. 2), завжди бути союзником Візантії (ст. 3) і не порушувати угоди (ст. 4). Відверто кажучи, це була капітуляція русів, яка пом’якшувалася можливістю без перешкод нош повернення Святослава до Києва, але придунайські землі для Давньоруської держави втрачались надовго. Договір складається лише з чотирьох невеличких статей, не містить юридичних норм, які б збагатили ті чи інші правові інститути, а тому з точки зору юриспруденції набагато бідніший, ніж договори 911 і 944 pp.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Русько-Візантійські договори - Довідник з правознавства

Схожі записи:

Вимагання Вимагання – вимога передачі державного, колективного або індивідуального майна громадян чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру (тільки для індивідуального майна) під...
Відповідальність за порушення законодавства про інформацію Відповідальність за порушення законодавства про інформацію – заходи впливу, що застосовуються до осіб, винних у вчиненні правопорушень, загальний перелік яких встановлений Законом України “Про інформацію”...
Орган державного управління Орган державного управління – первинний елемент апарату державного управління, який створюється державою для здійснення від її імені функцій державної виконавчої влади. Тому інша назва О....
Прокурорський нагляд Прокурорський нагляд – нагляд, який відповідно до Конституції України та Закону України “Про прокуратуру” здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори за дотриманням і...
Європейська Рада (ЄР) Європейська Рада (ЄР) – особливий орган, створений окремою угодою країн – членів Європейського Співтовариства (на відміну від інших, “конституційних” органів – Ради Міністрів, Комісії, Європарламенту...
Змагальність Змагальність – один із принципів судочинства, згідно з яким справу в суді розглядають за активною участю рівноправних учасників процесу, що відстоюють свої права та інтереси...
Арешт Арешт (лат. arrestum – судова постанова) у кримінальному процесі – запобіжний захід, який полягає у взятті під варту підозрюваного, обвинуваченого або підсудного з метою запобігання...
Біженець Біженець – іноземний громадянин або особа без громадянства, яка внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, національності, ставлення до релігії, громадянства, належності, до...
Правочини Правочини – дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. П. бувають односторонніми, двосторонніми та багатосторонніми. Одностороннім є П.,...
Верховна Рада України Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади України, Парламент України. Складається з 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого...
Організована злочинність Організована злочинність – форма злочинної діяльності групи осіб. На відміну від простої групової злочинності, що характеризується узгодженістю дій кількох осіб, організована злочинна діяльність – це...
Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації – конституційне право громадян України, яке полягає в гарантованій можливості громадян збиратися мирно,...
Природно-заповідний фонд України Природно-заповідний фонд України – ділянки суші і водного простору, природні комплекси і об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені...
Вислання іноземців Вислання іноземців – вислання іноземних громадян та осіб без громадянства з території держави перебування за рішенням компетентних органів цієї держави. Таке рішення може торкатися конкретних...
Підприємництво Підприємництво – самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг і заняттю торговельною діяльністю з метою отримання прибутку. П....
Допомога для догляду за дитиною – інвалідом Допомога для догляду за дитиною – інвалідом – грошові виплати одному з непрацюючих працездатних батьків або особі, – яка їх замінює та постійно доглядає за...
Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) (англ. International Civil Aviation) – єдина міждержавна організація в галузі повітряних сполучень, спеціалізована установа системи ООН. Заснована Чиказькою конвенцією міжнародної...
Митна система України Митна система України – державні органи, що здійснюють митний контроль. До складу М. с. України входять Державний митний комітет України, територіальні митні управління, митниці та...
Дипломатична мова Дипломатична мова – 1) мова дипломатичних відносин та міжнародних договорів. Обов’язкової Д. м. не існує. За _ загальним правилом органи зовнішніх зносин користуються національною мовою....
Відкриття Року Права Відкриття Року Права – щорічна спеціальна церемонія, здійснювана з метою підкреслити важливу роль права і правничої професії. В Україні встановлена Указом Президента України від 17.Х.1994....
Перехід з одного виду пенсії на інший Перехід з одного виду пенсії на інший – перехід, який може мати місце щодо осіб, які водночас мають право на різні державні пенсії. їм призначається...
Житловий кодекс України Житловий кодекс України – кодифікований законодавчий акт, який регулює житлові та пов’язані з ними соціальні відносини. Прийнятий Верховною Радою Української РСР 30.VI.1983 і набрав чинності...
Звід місцевих законів західних губерній 1838 p Звід місцевих законів західних губерній 1838 p.- збірник цивільного матеріального та процесуального права, підготовлений у 1830-1833 pp. групою фахівців під керівництвом І. М. Даниловича. У...
Відмова в порушенні кримінальної справи Відмова в порушенні кримінальної справи – рішення, яке приймають прокурор, орган дізнання, слідчий, суддя за наявності обставин, що виключають провадження в кримінальній справі. Кримінальну справу...
Державний контроль Державний контроль – діяльність державних органів щодо перевірки дотримання законності і правопорядку. Для одних із цих органів контрольна діяльність є основною, для інших – допоміжною....
Юридична освіта Юридична освіта – система юридичних знань, поглядів і переконань, набутих у результаті навчання або самоосвіти. Першими організаційними формами юридичної освіти в Україні були юридичні факультети...
Відшкодування збитків у міжнародному праві Відшкодування збитків у міжнародному праві – зобов’язання суб’єкта міжнародного права, якому ставиться за провину вчинення міжнародно-протиправного акту, відшкодувати заподіяні збитки. Принцип В. з. був підтверджений...
Судові дебати в кримінальному судочинстві Судові дебати в кримінальному судочинстві – промова учасників судового розгляду, в яких вони підводять підсумки дослідження справи в суді, формулюють і обгрунтовують свою позицію у...
Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного...
Сторони в цивільному процесі Сторони в цивільному процесі – особи (громадяни і організації), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві. С. в ц. п....
Пайовий фонд Пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) – сукупність паїв членів КСП у вартості створених у результаті діяльності КСП основних виробничих і оборотних фондів, цінних...
Бюджетне регулювання Бюджетне регулювання – надання коштів з державного бюджету областям, з бюджетів областей (міст республіканського підпорядкування) – містам і районам, з районних – сільським і селищним...
Сільськогосподарське право Сільськогосподарське право – комплексна галузь права, що регулює безпосередньо пов’язані з землеробством відносини, які складаються у процесі виробництва сільськогосподарської продукції, її первинної переробки і реалізації....
Знак для товарів і послуг (товарний знак) Знак для товарів і послуг (товарний знак) – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших осіб. Об’єктами...
Методи управління Методи управління – способи та засоби досягнення поставлених управлінських цілей, що визначають якісну сторону управління. Державне управління як особливий вид державної діяльності використовує різні методи,...