ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ
6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ
6.1.11. САФЛОР
ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Сафлор – цінна олійна культура для вирощування у посушливих районах. Уміст олії у насінні залежно від сорту та умов вирощування становить 25-37%. Олію використовують для харчових цілей, виробництва маргарину, оліфи, фарб, мила, лінолеуму тощо. Макуха сафлору трохи гіркувата на смак, але тварини до неї звикають. Його вирощують у найпосушливіших районах Казахстану, Таджикистану і Киргизстану. Посівна площа сафлору в цих країнах близько 20 тис. га. Незначні
Сафлор – посухостійка рослина. Середня врожайність його становить 6-10, а за сприятливих умов – 20 ц/га.
БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. Сафлор (Carthamus R/) належить до родини Айстрових. Рослина однорічна, трав’яниста, від 50 до 100 см заввишки. Корінь стрижневий, розгалужений, проникає в грунт на глибину 2 м. Стебло голе, гіллясте, з видовжено-ланцетними листками, які на краях мають зубчики.
Суцвіття в сафлору – багатоквітковий і багатонасінний кошик діаметром від 1,5 до 3,5 см. На одній рослині буває від 6 до 30 і навіть 50 кошиків. Квітки дрібні, трубчасті, червонуваті
Насіння біле, голе, нагадує сім’янки соняшнику. Маса 1000 насінин 30-50 г. На лузгу припадає 40-60% маси сім’янок. Насіння сафлору майже не обсипається.
БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. Сафлор належить до найпосухостійкіших культур. Добре витримує весняні приморозки до мінус 4-6 °С. До родючості грунтів невибагливий.
Вегетаційний період залежно від сорту та умов вирощування триває 90-150 діб.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. Сафлор у сівозміні розміщують у просапному полі. Він є добрим попередником для інших культур. Обробіток грунту для вирощування сафлору такий самий, як і для вирощування соняшнику. Добре реагує на внесення мінеральних добрив.
Сафлор сіють якомога раніше. Насіння загортають на глибину 3-4, а на легких сухих грунтах – до 6 см. У виробництві застосовують широкорядний спосіб сівби з відстанню між рядками 45 см. Норма висіву становить 10-15 кг/га.
Догляд за посівами сафлору такий самий, як і соняшнику. Поле після сівби обов’язково коткують кільчастими котками.
Збирають сафлор у фазі повної стиглості, коли насіння тверде і стигле. Для збирання використовують переобладнані зернозбиральні комбайни.