Тема 10. ССАВЦІ
§ 50. Системи внутрішніх органів ссавців
Травна система вовка (мал. 137), як і інших ссавців, починається ротовою порожниною, розміщеною між м’ясистими губами і щелепами. На щелепах містяться зуби. Згори ротова порожнина обмежена піднебінням, з боків – м’якими мускулястими щоками, а на дні її знаходиться язик. Язик бере участь у пережовуванні й ковтанні їжі, а також є органом смаку. У ротову порожнину відкриваються протоки слинних залоз, які продукують слину, призначену для змочування й часткового перетравлення їжі.
–
За ротовою порожниною розташована гортань, яка відкривається в глотку, що переходить у стравохід. У черевній порожнині стравохід
З “єднується зі шлунком, котрий у вовка складається з одного відділу. Зі шлунка виходить дванадцятипала кишка, в яку впадають протоки травних залоз: печінки та підшлункової залози.
Кишечник
Мал. 137. Травна, дихальна і видільна системи вовка:
1 – ротова порожнина; 2 – стравохід; 3 – шлунок; 4 – печінка; 5 – дванадцятипала кишка; 6 – підшлункова залоза;
7 – тонка кишка; 8 – товста кишка; 9 – пряма кишка; 10 -трахея; 11 – легеня; 12 -нирка; 13 -сечовий міхур.
Видільна система вовка (мал. 137) побудована так само, як і в плазунів. (Пригадай, з яких органів складається видільна система плазунів.)
Дихальна система (мал. 137). Дихальні шляхи ссавців починаються
З носу, йдуть по носовій порожнині, носоглотці, далі по гортані, яка відкривається в трахею. Щоб їжа з гортані не потрапляла у трахею, вхід до неї під час ковтання закриває спеціальний хрящ. Трахея переходить у бронхи, які розгалужуються на дрібніші гілочки – бронхіоли. Легені ссавців мають комірчасту будову і складаються з дуже дрібних пухирців – альвеол, у стінках яких проходять капілярні судини. Саме тут відбувається газообмін між кров’ю і навколишнім середовищем: кров, яка рухається по капілярах, віддає вуглекислий газ повітрю, що під час вдиху надходить в альвеоли, і збагачується киснем.
Який механізм вдиху і видиху у ссавців? Грудна клітка розширюється завдяки тому, що скорочуються міжреберні м’язи, ребра піднімаються, а діафрагма опускається. Внаслідок цього в грудній порожнині створюється розріджений простір, і повітря під дією атмосферного тиску потрапляє в легені – відбувається вдих. Під час видиху, навпаки,- ребра опускаються, діафрагма піднімається, об’єм грудної клітки зменшується, і повітря витискається з легенів назовні.
– Частота дихання у ссавців різних видів істотно різниться. Кінь робить 10 вдихів за хвилину, ведмідь – 20, лисиця – 30, пацюк – понад 100, а хатня миша – 200. Рідше від усіх дихає кажан під час зимової сплячки: він робить 1-2 вдихи за хвилину.
Кровоносна система вовка (мал. 138) представлена двома колами кровообігу: великим і малим. Серце у вовка чотирикамерне. (Пригадай, у яких тварин сформувалися два кола кровообігу.)
Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка серця аортою, яка розносить артеріальну кров по всьому організму. Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка серця легеневою артерією.
Мал. 138. Кровоносна система вовка:
1 – серце; 2 – аорта; 3 – мале коло кровообігу; 4 – легенева артерія; 5 – велике коло кровообігу.
Мал. 139. Головний мозок вовка:
1 – мозочок; 2 – довгастий мозок; З – великі півкулі; 4 – мозкові звивини.
По ній кров іде до легенів, де віддає вуглекислий газ, збагачується киснем і повертається по венах до лівого передсердя.
– У ссавців різних видів серце б’ється з неоднаковою частотою. Чим дрібніша тваринка, тим частіше в неї серцебиття, а у великих звірів серце б’ється повільно. Наприклад, у бика відбувається 40-45 серцевих скорочень за хвилину, у вівці – 70-80, у собаки – 100-130, а в миші – 500 -600. Серце кажана під час зимової сплячки скорочується лише 1-2 рази за хвилину.
Високий рівень розвитку кровоносної і дихальної систем ссавців забезпечує відповідну інтенсивність обміну речовин. Тому температура тіла у вищих ссавців стала і доволі висока, хоча й нижча, ніж у птахів. Зокрема температура тіла вовка – +38 С.
– У дрібних звірів температура тіла вища, ніж у великих. У період зимової сплячки вона може істотно знижуватися. Так, у кажанів температура тіла в цей період лише +1-2 С. Підвищення температури тіла у ссавців найчастіше свідчить про хворобу.
Нервова система (мал. 139). Головний мозок ссавців складається з тих самих п’яти відділів, що й мозок решти хребетних тварин. (Пригадай з яких.) Відрізняється він лише значним розвитком великих півкуль переднього мозку (що зумовлює високий ступінь розвитку інтелекту ссавців) і збільшенням розмірів мозочка (що забезпечує здатність до тонкої координації рухів). Ці відділи головного мозку такі великі, що прикривають інші три відділи: проміжний, середній та довгастий. Зовнішній шар нервових клітин великих півкуль – це так звана кора великих півкуль. Щоб збільшити розміри кори і при цьому запобігти перетворенню ссавця на власника такої величезної голови, яку йому не під силу носити, природа знайшла доцільне вирішення цієї проблеми: поверхня кори півкуль переднього мозку збільшується за рахунок мозкових звивин. Чим більше звивин, тим більша площа кори великих півкуль мозку, а отже, вищий інтелектуальний розвиток ссавця.
Вовк, подібно до більшості ссавців, має шість органів чуття: органи зору, слуху, нюху, смаку, дотику і рівноваги. (Пригадай, які органи чуття найкраще розвинені у плазунів і птахів.)
Будова очей у вовка доволі проста, і бачить цей звір значно гірше за будь-якого дрібного птаха. Перевага зору ссавців полягає в тому, що на кожний об’єкт вони дивляться одночасно обома очима, а тому бачать усі предмети об’ємними. (У птаха очі розміщені по боках голови, і йому складно сфокусувати їх на одному предметі.)
-Заплющ одне око і поглянь навколо. Чи не правда, усе здається пласким?
А тепер порівняй, наскільки привабливіший світ, якщо сприймати його одночасно обома очима.
Вовк добре бачить уночі, але всі предмети здаються йому чорно-білими, а нерухомих предметів він не помічає взагалі. Таку гаму кольорів, яку диференціює людина, можуть сприймати лише деякі мавпи. Ссавці, які живуть у грунті, зокрема кроти, майже сліпі.
Ссавці мають найдосконаліший слух з-поміж усіх тварин. Окрім внутрішнього та середнього вуха, вони мають зовнішнє вухо і хрящову вушну раковину.
Нюх у вовка розвинений добре. За його допомогою звір, подібно до
Інших ссавців, здатний вільно орієнтуватися в темряві, відшукувати їжу або самку в період розмноження.
Органами дотику вовка є вібриси – спеціальні дотикові волосини, що містяться на морді.
Ссавці мають розвинені системи внутрішніх органів, що дає їм змогу перетравлювати різноманітну їжу, підтримувати високий рівень обміну речовин і сталу температуру тіла. Завдяки розвиненій нервовій системі та органам чуття вони добре орієнтуються в просторі й легко добувають їжу.