ДОВІДКОВЕ БЮРО
СЛОВНИЧОК НАЗВ ПОЧУТТІВ
Байдужість – відсутність інтересу та уваги до людей, їхніх справ і почуттів; нечуйність, брак співчутливості. Синоніми: нечулість, незворушність, незацікавленість, апатія. Антонім: зацікавленість. Найбільший людський гріх – байдужість (Мати Тереза). Байдужість – рідна сестра безсердечності й бездушності (Народна творчість).
Безпека – почуття захищеності, відсутності загрози. Синонім – нешкідливість, надійність. Антоніми – небезпека, загроза. Обережність – найстарше дитя
Безпорадність – почуття безпомічності, неспроможності впоратися з перешкодами й труднощами. Синоніми: безпомічність, безсилля, розгубленість. Сором сліз, що течуть від безсилля (Леся Українка). Справедливість без сили безпорадна (Б. Паскаль).
Благоговіння – почуття найбільшої, найщирішої поваги, шани; безмежна любов. Синоніми: шанування, пошана, пошанівок, поважання, поклоніння, преклоніння. Благоговіння перед життям вимагає співчуття й любові до всього живого (І. Вітюк).
Блаженство – почуття найбільшої насолоди.
Вдячність – почуття поваги до іншої людини за зроблене нею добро, надану допомогу, підтримку чи послугу. Вдячність – ознака благородства душі (Езоп). Вдячність – мати всіх чеснот (Цицерон).
Відраза – неприязне почуття, близьке до несприйняття, ворожості до когось або чогось (людських рис, предметів, явищ), обурення кимось або чимось. Синоніми: огида, зневага. Шляхетний чоловік відчуває огиду до того, хто погано говорить про людей (Конфуцій). Не може бути більшої і природнішої відрази, ніж відраза до рабства (І. Кант).
Вина – усвідомлення причетності, відповідальності за негідний вчинок або злочин. Синонім: провина. Антоніми – безневинність, невинуватість. Не можна двічі карати за одну провину (Латинський вислів). Винуватому здається, що тільки про нього й мови (Народна творчість).
Ворожість – почуття недоброзичливості, ворожнечі, ненависті до когось або чогось. Синоніми: неприязнь, недоброзичливість, нелюб’язність, озлобленість, антипатія. Антоніми: дружба, товариськість, єдність. Бесіду слід вести так, щоб із ворога зробити друга, а не друга – ворогом (Піфагор). Ворог не той, хто ображає, а той, хто робить це навмисне (Демокріт).
Гідність – усвідомлення людиною своєї громадської ваги, потрібності, корисності іншим людям. Синоніми: самоповага, достоїнство, гордість. Антонім: недостойність. Обов’язок перед самим собою – плекати людську гідність у самому собі (І. Кант). Закон гідних – творити добро й не сваритися (Лао Цзи).
Гнів – почуття обурення, роздратування у відповідь на зло (образу, несправедливість), заподіяне людині, її близьким, або спрямоване проти того, що людина вважає для себе цінним. Синоніми: злість, лють, шаленство. Гнів – короткочасне божевілля (Цицерон). Гнівливий чоловік сповнений отрути (Конфуцій). Гнів сушить кості та трощить серце (Народна творчість).
Гордість – 1. Почуття особистої гідності, самоповаги. 2. Почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, підтвердження своїх переваг у чомусь. Синоніми: гордощі, гонор. Гордість – велика рушійна сила, рідна сестра високого почуття відповідальності (М. Рильський).
Гординя – чванливість, пиха. Синоніми: гоноровитість, гонор. Антоніми: скромність, стриманість. Гординя – вивіска нікчемної душі (І. Тургенев). Гординя й лінощі – джерела всіх вад (Б. Паскаль).
Горе – душевні переживання, страждання, печаль, смуток. Синоніми: біда, лихо, нещастя. Антоніми: радість, щастя. Горе притлумлюється улюбленою працею (У. Шекспір). Я знаю в житті лише два справжніх нещастя: докори сумління та хворобу (Л. Толстой).
Довіра – почуття, спричинене впевненістю в чийсь правоті, чесності, щирості, порядності, доброзичливості, надійності Антоніми – недовіра, сумніви. Довіряй, але дивися кому (Античний вислів). Довіра – така рослина, що поволі росте (Народна творчість).
Досада – почуття незадоволення, гіркоти. Синоніми: прикрість, невдоволення, докука, пересердя. Антоніми: задоволення, радість. Бідність не вада, та від неї велика досада (Народна творчість).
Дратівливість – почуття збудження, знервованість. Синоніми: роздратованість, збудженість, дражливість. Антонім: урівноваженість. Безсоння може викликати дратівливість і тривожність (3 підручника).
Жалість – співчуття до чужого горя; жаль, жалощі. Синоніми: співчуття, милосердя. Антонім: безсердечність. Жалість викликає душа, яка не має друга (Народна творчість).
Жах – почуття, переживання надзвичайного переляку, страху. Синоніми: переляк, страх. Антоніми – сміливість, безстрашність. Жах перетворює розумних на дурнів, а сильних робить слабкими (Ф. Купер). Зі страху жах бере (Народна творчість).
Задоволення – приємне почуття, спричинене чим-небудь: досягненням мети, забезпеченням потреби і т. ін. Синоніми: втіха, насолода, приємність. Подолані прикрощі приємні {Античний вислів). Розуміти і створювати нове – найбільше задоволення (Вольтер).
Заздрість – почуття досади або гіркоти, спричинене усвідомленням того, що інша людина більш успішна, володіє моральними або матеріальними цінностями або майном, які відсутні в заздрісника. Синоніми: завидющість, заздрощі, завидки. Антоніми: щедрість, безкорисливість. Заздрість – отрута для серця (Вольтер). З усіх почуттів заздрість найбільш огидна, під її прапором виступають ненависть, зрадництво та інтриганство (К. Гельвецій). Заздрості немає ні щастя, ні радості (Народна творчість).
Замилування – почуття найвищого задоволення, насолоди від когось, чогось. Синоніми: захоплення, зачудування. Якщо людина не милується нічим навколо, значить її нічого не тішить у самій собі (С. Янковський). Немає більшої насолоди, ніж насолода творчості (М. Гоголь).
Засмучення – почуття смутку, жалю, спричинене невдачею чи бідою. Синоніми: засмута, смуток, печаль, зажура, скорбота. Завидюща людина засмучує сама себе, вона сама собі ворог (Демокріт).
Захоплення – переживання радісних почуттів як вияву найбільшого задоволення, замилування кимось або чимось; відчуття великого інтересу до когось або чогось. Синоніми: захват, зачарування. Краса розуму викликає захоплення, краса душі – повагу (б. Фонтенель).
Здивування – почуття, спричинене чимось незвичайним, несподіваним, незрозумілим, дивним. Синоніми: подив, зачудовання, дивовижа. Пізнання починається зі здивування (Аристотель). Нічому не дивуватися є ознакою глупоти, а не розуму (Ф. Достоєвський).
Злість – почуття недоброзичливості: роздратування ворожнечі до когось. Синоніми: злоба, розлюченість, лють, шаленство. Антоніми: доброта, душевність. Злість є породженням слабкості (Ж. – Ж. Руссо). Хто кидає злість – отримує теж злість, а хто дарує сміх, неминуче почує у відповідь теж сміх (П. Загребельний). Три речі руйнують людину: заздрість, гордість, злість (Народна творчість).
Зневіра – стан глибокої безнадії, викликаний невдачами, стражданнями, розчаруваннями. Синоніми: недовіра, розчарування. Не впадаймо у відчай та зневіру! (З Біблії). Розбрат і зневіра не приносять добра жодній державі (3 газети).
Зніяковілість – почуття збентеження, розгубленості, засоромленості. Синоніми: збентеженість, замішання, сум’яття, конфуз. Антоніми: розв’язність, нахабство. Зніяковілість (сором’язливість) визначають як відчуття незручності, тривоги, що виражається в сум’ятті й розгубленості (3 підручника психології’).
Каяття – почуття жалю з приводу здійсненого вчинку, сказаного слова. Синоніми: розкаяння, спокута. Каятися добре, та не чинити зла ще краще (Г. Флобер). На ділі каймося, не на словах (Леся Українка). Є каяття, та вороття немає (Л. Глібов).
Любов – почуття глибокої сердечної прихильності, прив’язаності до когось або чогось. Синоніми: приязнь, кохання, прихильність, симпатія. Антонім: ненависть. Без згоди та взаємної любові оселяються в домі смуток і печаль (П. Могила). Найкращі ліки – любов і турбота (Мати Тереза).
Милосердя – почуття співчуття, жалості до когось, готовність надати допомогу й підтримку тому, хто її потребує. Синоніми: жалісливість, співчутливість. Антоніми: жорстокість, безсердечність. Три речі до вподоби Богу і людям: згода братів, милосердя до ближніх і приязнь між подружжям {П. Могила). Милосердя не буває надмірним (Ф. Бекон).
Небезпека – почуття незахищеності, можливості лиха, нещастя, катастрофи. Антонім: безпека. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (В. Собко).
Ненависть – почуття великої неприхильності, ворожості до когось або чогось, що характеризується відчуттям гніву, огидою, бажанням заподіяти йому біль чи шкоду або знищити. Синоніми: нелюбов, ворожість, неприязнь, відраза, антипатія. Антонім: любов. Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). Ненависть – це бомба, яка знищує передовсім того, в кого вона в руках (Д. Ємець). Неможливо потиснути одне одному руки зі стиснутими кулаками (Індира Ганді).
Ніжність – тепле почуття, сердечність у ставленні до кого-небудь. Синоніми: ласка, ласкавість, лагідність, сердечність, душевність. Антонім: грубість, суворість, брутальність. Ласкою досягнеш більше, ніж грубою силою (Езоп). Від ласкавих слів утихає гнів (Народна творчість).
Нудьга – гнітюче почуття, спричинене одноманітністю життя, відсутністю інтересу до оточення, бездіяльністю. Синоніми: туга, журба, сум, досада. Антонім: безжурність, веселощі. Світ нудний для нудних людей (Р. Стівенсон). Мати нудьги – неробство (Стендаль).
Образа – почуття гіркоти, досади, душевного болю, викликане чиїмось зневажливим словом, негарним вчинком і т. ін. Синоніми: кривда, зневага, кпини. Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Г. Сковорода). Що заподіяно без злого наміру – не образа (Сенека).
Обурення – почуття невдоволення, роздратування. Синоніми: невдоволення, гнів, злість, роздратування. Не дратуй інших і сам не гнівайся! (Омар Хайям). Найбільш здорові й красиві люди – ті, кого нічого не обурює (Г. К. Ліхтенберг).
Патріотизм – почуття належності до свого народу, любов до батьківщини, віра в майбутнє своєї держави. Молодь повинна долати хворобу ледачого самозаспокоєння, неуцтва, споживацького патріотизму (Є. Сверстюк).
Повага – почуття пошани, прихильне й поважливе ставлення до когось або чогось, що грунтується на визнанні позитивних якостей або заслуг. Синоніми: пошана, шана, шанування, пошанівок, респект. Антоніми: зневага, презирство. Повага до батьків – перший закон природи (Античний вислів). Поважати кожну людину, як самого себе, поводитися з нею, як ти хочеш, щоб поводилися з тобою, – вище за це немає нічого (Конфуцій).
Презирство – почуття повної неповаги до когось або чогось. Синоніми: зневага, неповага. Антоніми: повага, пошана. Презирство до ближнього висловлює тільки недоумок (3 Біблії). Зневага – це ляпас на відстані (В. Гюго).
Приниженість – гірке почуття пригнобленості, безправності, що переживається в ситуації утиску честі й гідності, пригнічення; заперечення цінності і досягнень людини. Синоніми: пригнобленість, зганьбленість. Той, хто принижує іншого, принижує й мене (У. Уїтмен). Людину принижує передовсім брехня (О. де Бальзак).
Радість – почуття задоволеності своїми діями або спільними діями групи людей, посилюється схваленням з боку інших осіб. Синоніми: втіха, задоволення, приємність. Антоніми: сум, печаль, туга, нудьга. Радість відчуває той, хто дарує її іншим (К. Барт). Убогий той, хто радості не знає. Поділена радість – ще більша радість (Народна творчість).
Ревнощі – 1. Почуття недовіри, підозра в зраді, сумнів у прихильності та вірності. Виникненню ревнощів сприяють такі риси характеру, як нездатність прощати, невміння поважати іншого. 2. Заздрість до успіхів іншої людини. Ревнощі – нерозумне дитя гордощів (П. Бомарше). Ревнощі, як іржа, роз’їдають серце (Народна творчість).
Розгубленість – втрата спокою, рівноваги, рішучості від хвилювання, страху, сорому і т. ін. Синонім: приголомшеність, збентеженість, зніяковілість, зніченість, сконфуженість. Антоніми: холоднокровність, упевненість, самовладання, рішучість. Кожна несподіванка спричиняє розгубленість (С. Рамішвілі). Вороги розгубленості – мудрість і самовладання (А. Лень).
Роздратованість – почуття гострого невдоволення Синоніми: обурення, злість. Антоніми: врівноваженість, спокій. Роздратованість спричиняє сварку та скорочує життя (О. Богомолець). Першим дратується той, хто не правий (У. Пенн).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)