Соціологія короткий енциклопедичний словник
СОЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК – якісна і кількісна характеристика соціальних об’єктів, процесів і явищ.
Соціол. дослідження грунтуються на основі системи С. п., які можна класифікувати за різними принципами. Напр., їх можна класифікувати за рівнем відображення пізнаваних соціальних властивостей у досліджуваному об’єкті. В цьому разі їх поділяють на показники – поняття, показники – ознаки, показники – критерії та показники – дані.
Показники – поняття – це та система понять,
Показники – ознаки відображають змістовний обсяг показників – понять і слугують основою для розробки відповідного соціол. інструментарію.
Показники – критерії є найбільш суттєвими емпіричними ознаками показників – понять, що своєю системою власне і становлять зміст відповідного інструмента дослідження і виконують функцію
Показники – дані – це система емпіричних даних, отриманих у ході самого дослідження і виражених у кількісній або графічній формі.
С. п. класифікуються і за характером та формою відображення дійсності. Так, наведені тут три їх перші види можна віднести до системи якісних показників, а показники – дані – до кількісних. Якісні показники фіксують наявність або відсутність певної соціальної властивості у пізнаваному об’єкті, а кількісні – прояву даної властивості. Але кількісні показники – це не тільки дані. Вони можуть бути виражені й у формі понять, як-от “вік”, “відстань” тощо. Такі поняття відрізняються від понять, що відображають якісні ознаки, скажімо “освіта”, “професія” тощо. Власне, за цими показниками здійснюється класифікація первинної соціол. інформації, але відповідно до певної методології.
С. п. можуть поділятися також неосновні і неосновні, прямі й непрямі. Подібна класифікація дає змогу більш адекватно відтворювати через соціол. дослідження пізнаваний об’єкт.
Інструментальна роль показників – понять у соціол. пізнанні полягає ще й у тому, що вони виконують методол. функцію і як певний принцип пізнання проймають усе соціол. дослідження – від аналізу проблемної ситуації до інтерпретації даних і розробки практ. рекомендацій. Вони зумовлюють можливості порівняльного аналізу, побудови різних типологій і групувань явищ та їх властивостей. На їх підставі розробляються відповідні прогнозні моделі, і тому, крім гносеол. функції, вони виконують (або мають) ще й практ. (прагматичну) функцію і в цій якості використовуються для соціального планування й управління.
С. п. треба відрізняти від показників соціальної статистики, що вимірюють кількісні співвідношення певних сусп. явищ чи процесів. Напр., нац. прибуток, кількість населення, обсяг побутових послуг на душу населення тощо виражають кількісно розмір (величину), міру поширення тощо сусп. процесів чи явищ, але не саму їх сусп. якість. Статист, показники є лише непрямими, кількісними показниками сусп. якості. С. п., навпаки, якраз відображають наявність, ступінь прояву або ж відсутність такої якості. Тому навіть отримані в ході соціол. дослідження за допомогою матем. методів кількісні С. п. не є статист, у власному розумінні цього слова. Тут має значення не сам кількісний вираз, а його зміст, що визначається якісними показниками, на підставі яких вони отримані.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)