Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України
ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА.
МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Розділ 9.
МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
9.3. Соціометричне опитування
Соціометричний метод – це метод опитування, націлений на виявлення міжособистісних відносин шляхом фіксації взаємних почуттів симпатії і неприязні серед членів групи (наприклад, студентської групи).
Наявність анкети – питальника, характер її заповнення, вимоги до контакту з опитуваним
Поява соціометричного методу або просто соціометрії в арсеналі соціологічного дослідження пов’язано з іменем американського соціального психолога і соціолога Як. Морено (1892 – 1974 рр.). Термін “соціометрія”, запропонований ним, походить від двох
Повсякденний життєвий досвід свідчить про те, що в процесі сумісної діяльності індивідів завжди наявними є почуття симпатії і антипатії один до одного. Одні індивіди прагнуть (позитивний вибір) співпрацювати з певними людьми в якійсь конкретній ситуації, в процесі якогось досить визначеного виду діяльності, інші індивіди, навпаки, висловлюють небажання (негативний відбір) взаємодіяти з цими особами. Процес іптерперсональних позитивних або негативних виборів є невід’ємною характеристикою повсякденної життєдіяльності групи. Соціометричний тест якраз і має своєю метою виміряти почуття симпатії або антипатії, що проявляються у міжособистісних відносинах. Отже, цей тест являє собою спеціальну техніку виміру досить конкретного виду міжособистісних відносин, які виражаються в різних оцінках і судженнях одних членів груп відносно інших в плані бажання або небажання взаємодіяти один з одним. Соціометричний тест дозволяє дати кількісну оцінку виборів індивідів стосовно один одного в процесі виконання певного виду діяльності. Він є достатньо ефективним методом опису і оцінки соціально-психологічного стану міжособистісних відносин, психологічної структури групи і її загального психологічного клімату.
За допомогою соціометричного тесту можна одержати оптимальну інформацію про позиції індивідів в групі (наприклад, про ступінь популярності, про типи міжособистісних відносин, про наявність підгрупи, неформального лідера в групі, про групову згуртованість і т. д.) і на їх основі виявити позитивні, конфліктні, напружені або індиферентні ділянки, що має дуже велике значення для корегування міжособистісних відносин в групі.
Інтерперсональні вибори можуть вивчатися на двох рівнях:
– поведінковому, коли дослідник безпосередньо спостерігає поведінку індивідів в якихось конкретних ситуаціях, реєструючи дані своїх спостережень, а потім аналізуючи їх;
– вербально-прожективному, коли дослідник за допомогою опитування на основі спеціальної анкети – питальника виявляє бажані типи відносин між індивідами, ті, яким вони надають перевагу.
Соціометричний тест формулюється у вигляді запитань, відповіді на які і слугують підгрунтям для встановлення структури взаємовідносин (наприклад: “З ким із членів студентської групи Ви бажали б відзначити свій день народження?”, “Разом з ким Ви бажали б проживати в одній кімнаті гуртожитку?”, “Хто із членів студентської групи, на Ваш погляд, повинен бути старостою?” і т. п.). Вибір того чи іншого способу конструювання тесту визначається як завданнями дослідження, так і характеристиками групи, що вивчається. Згідно Як. Морено, тест має відповідати таким вимогам:
– межі групи, в якій проводиться тест, мають бути чітко визначеними;
– індивіди повинні робити необмежене число виборів;
– індивіди повинні бути опитані з метою виявлення їх вибору в термінах певного критерію;
– результати соціометричного тесту повинні бути згодом використані для того, щоб реконструювати групу;
– всі вибори членами групи повинні здійснюватися самостійно;
– питання повинні формулюватися таким чином, щоб вони були в рівній мірі зрозумілими всім членам групи.
Найчастіше соціометричний тест застосовується до вивчення малих груп (до 10-25 чоловік), де він дає найбільший ефект, хоча з його допомогою іноді вивчають і структури відносин та зв’язків у великих групах. Соціометричне опитування можна проводити лише в колективах, які мають деякий досвід сумісної діяльності (три і більше місяців), на основі якої вже виникли певні сталі взаємовідносини між його членами. В іншому випадку дослідження зафіксує випадкову структуру.
Процедура соціометричного опитування складається з декількох етапів:
– визначення проблеми, вибору об’єкта дослідження, ознайомлення з величиною і різними соціально-демографічними характеристиками групи;
– входження дослідника в прямий контакт з членами колективу і вияву довір’я до себе, а також з встановлення змісту соціометричних тестів;
– власне опитування (інструктування респондентів, роздача соціометричних карток, заповнення їх респондентами, збір карток);
– обробки інформації і представлення її в аналітичному вигляді;
– формулювання висновків і рекомендацій.
Соціометричне опитування може проводитися як у формі роздавального анкетування на місці, так і у формі своєрідної анкети – інтерв’ю. В першому випадку дослідник просто роздає респондентам анкети, контролює їх заповнення, а потім збирає їх. У другому випадку дослідник зачитує питальник респондентам, кожний з яких на. чистому листку паперу, нумеруючи черговість запитань, відразу ж відповідає на них.
Соціологи використовують чимало різних методів обробки даних соціометричного опитування, які можна поділити на дві групи: 1) графічні методи (соціограми); 2) кількісні методи (індекси, статистичний аналіз, факторний аналіз).
Соціограма являє собою графічне зображення структури міжособистісних відносин в групі. При її побудові користуються такими графічними символами.
Знаки, що позначають типи відносин між членами групи
Першим етапом обробки результатів соціометричного опитування є побудова соціоматриці, тобто зведення всіх результатів опитування в таблицю. Стан байдужого ставлення індивідів один до одного зазвичай позначається нулем або взагалі не позначається (тоді клітинка в таблиці залишається порожньою). На основі даних соціоматриці визначають індивідуальні і групові індекси, за допомогою яких здійснюється характеристика статусу індивіда в групі і його ставлення до інших членів групи, а також групова інтеграція, групова стійкість і групова експансивність.
Соціометрична матриця
Отже, за допомогою соціометричного опитування можна досить швидко зробити моментальний знімок з динаміки внутрішньо-групових відносин – встановити типи взаємовідносин, виявити підгрупи, охарактеризувати позицію кожного члена групи, соціально-політичний клімат в групі і т. д.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)