Сад і город (енциклопедія)
ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ
СПАРЖА
У нас спаржа асоціюється з французькою кухнею, дорогими ресторанами, аристократичними обідами. Мало хто знає, що ця рослина в дикому стані росте майже на всій території Європи, на Кавказі й у Західному Сибіру. Як культурна рослина спаржа культивувалася більше 2 тис. років. До нас вона потрапила на початку XVIII століття й швидко прижилася.
Спаржа належить до багаторічних рослин, містить вуглеводи, цінні амінокислоти, аскорбінову кислоту. Вона дводомна, урожайність чоловічих
Спаржу розмножують розсадою. Перед тим, як висівати насіння на розсаду, його замочують у воді або слабкому розчині марганцівки при температурі 30-45 °С. Щодня розчин зливають, насіння промивають чистою водою та знову заливають теплим розчином. Через 5-7 днів насіння загортають у мішковину й витримують 3-4 доби, періодично збризкуючи теплою водою. Це робиться для того, щоб прискорити проростання насіння, яке має тверду рогову оболонку. Висаджують насіння в закритий грунт у квітні
Коли розсада утворить добре розвинену кореневу систему й дасть 5-7 пагонів, її висаджують на постійне місце. Це роблять у вересні-жовтні, щоб рослини добре вкоренилися перед стійкими холодами, або навесні одночасно а ранньою капустою. Висаджують розсаду на постійне місце через рік, а якщо вона не встигла дати нормальні пагони, то через два роки після вирощування в розсаднику.
Спаржа може рости на одному місці 12-20 років. Щоб забезпечити добрий урожай, висаджують тільки чоловічі рослини, жіночі використовують як декоративні. Грунт готують восени, перед висаджуванням розсади. Спочатку вносять органічні добрива, додають суміш азотно-фосфорно-калійної солі з розрахунку 3-4 кг на 10 мг і перекопують грунт на глибину 35-40 см.
Під розсаду готують борозни завглибшки 25 см на відстані 100 см одна від одної. Розсаду висаджують так, щоб відстань між, рослинами була не менше 25 см, і відразу ж поливають. У перший рік при осінньому саджанні грунт систематично розпушують, видаляють бур’яни, двічі-тричі підживлюють спаржу азотними добривами та 3-4 рази поливають. Перед зимівлею рослини оглядають, видаляють хворі й нежиттєздатні й засипають шаром перегною завтовшки 6-8 см. На другий рік вирощування спаржі за нею доглядають у такий самий спосіб, регулярно високо підсапуючи рослини й присипаючи їх перегноєм. На третьому році життя культура може давати врожай. Для цього рано навесні над лунками насипають шар перегною для вибілювання пагонів спаржі, а тільки-но вони досягнуть поверхні грунту, їх зрізують біля самої основи. Збирання проводять 3-4 рази за весну, після останнього вносять органічні та мінеральні добрива, а восени стебла рослин зрізують, залишаючи над поверхнею грунту 10-12 см, і закривають шаром перегною.
У їжу вживають вибілені соковиті пагони завдовжки 15-20 см і завтовшки 1-2,5 см. При багаторічному обробленні перший весняний урожай збирають через 20-25 днів після відтавання грунту.