СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. status – стан, становище) – становище індивіда або групи в соціальному просторі стосовно інших індивідів і груп, яке визначається за соціально значущими для даної сусп. системи критеріями (екон., політ., соціально-правовими, професійно-кваліфікаційними тощо). Відповідно до того, чи набуває людина свого статусу завдяки успадкованим ознакам (соціальне походження, стать, раса), чи завдяки власним зусиллям (освіта, фах), розрізняють С. с, успадкований і досягнутий.

У

сусп. свідомості індивіди і групи порівнюються за своїми статусними ознаками, співвідносними з панівною системою цінностей. При цьому відбувається своєрідна метаморфоза: індивіди і групи, не упорядковані у своєму соціальному бутті, розташовуються в уявленнях людей за принципом ієрархії, Такі уявлення мають об’єктивну підставу – реальний внесок індивідів і груп у функціонування і розвиток суспільства, проте вони безпосередньо грунтуються на порівняльній оцінці останніх за статусними ознаками
– посередніми або супровідними показниками такого внеску. Ця оцінка виявляється у масовій свідомості як співвідносна оцінка індивідів і груп, як їх соціальний престиж.

У зх. соціології дослідження С. с. значною мірою спираються на концепцію соціальної стратифікації М. Вебера, відповідно до якої найважливішими елементами соціальної структури є статусні групи. До характеристик цих груп належать: стиль життя, визначений тип освіти і занять. Приналежність до тієї чи іншої статусної групи обумовлюється також прийняттям або засвоєнням відповідних цінностей і вірувань, дотримання звичаїв і правил поведінки, що підкреслюють відмінність даної спільності від інших. Спроби застосування названих критеріїв у практиці соціол. досліджень виявили низку проблем, зокрема, пов’язаних з емпіричною інтерпретацією статусних характеристик, з’ясуванням питомої ваги кожної із них у спільному переліку показників С. с. Це в свою чергу стимулювало подальший пошук ознак, які є достатніми у своїй сукупності для якісного визначення статусних груп як елементів соціальної структури і водночас доступними для їх кількісного вимірювання.

В Україні розробка проблематики С. с. пов’язана з дослідженнями заг. і особливого у свідомості і способі життя людей різного С. с., вивченням проблем статусної ідентифікації особи в умовах реформування сусп. відносин.




СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ