МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ
ПРИКМЕТНИК
§25. Ступені порівняння якісних прикметників
211. Прочитайте прислів’я. Скажіть, чи однакову міру якості виражають виділені прикметники.
1. Ніхто мудрим не вродився, а кожен у житті навчився. 2. Хто мудріший, той і сильніший. 3. Час – наймудріший суддя (Нар. творчість).
Якісні прикметники, крім звичайної форми, мають вищий і найвищий ступені порівняння.
Вищий ступінь порівняння (рос. сравнительная степень) указує на те, що в одному предметі більше певної якості, ніж у другому: Дніпро ширший
Найвищий ступінь порівняння (рос. превосходная степень) указує на те, що певний предмет порівняно з усіма подібними має найбільше даної якості: Говерла – найвища гора в Карпатах.
212. Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені букви. Підкресліть прикметники вищого ступеня порівняння прямою лінією, а найвищого – хвилястою.
У давніші часи навчан..я в Україні розпочиналося першого грудня. Це день св..ятого пророка Наума. То була найзручніша пора здобувати освіту для сіл..с..ких дітей, оскільки вже завершено найголовніші роботи в господарстві.
У народі Наума називали покровителем
Вищий ступінь порівняння прикметників має дві форми – просту і складену.
Проста форма твориться від основи звичайного прикметника за допомогою суфіксів – ш-, – іш-: тонкий – тонший, веселий – веселіший.
Складена форма утворюється додаванням слів більш, менш до звичайного прикметника: міцний – більш міцний, поширений – менш, поширений.
При творенні простої форми вищого ступеня порівняння кінцеві приголосні основи [г], [ж], [з] із суфіксом – щ – змінюються на [жч]: дорогий – дорожчий, дужий – дужчий, вузький – вужчий. Кінцевий звук основи [с] із суфіксом – ш – чергується із [шч] (на письмі щ): високий – вищий.
Вищий ступінь кількох прикметників твориться від інших основ: гарний, хороший – кращий, ліпший; поганий – гірший; великий – більший; малий – менший.
213. Перекладіть речення українською мовою. Поясніть різницю утворенні ступенів порівняння прикметників.
1. День зимой короче ночи. 2. Дорога оказалась длиннее, чем мы думали. 3. Сон слаще меда.
В українській мові прикметники вищого ступеня порівняння, на відміну від російської мови, змінюються за родами, числами й відмінками.
214. Спишіть прислів’я, утворюючи від поданих у дужках прикметників вищий ступінь порівняння. Позначте суфікси, поясніть їх правопис.
1. Син від батька (розумний) – радість, а брат від брата (мудрий) – заздрість. 2. Вогонь – (великий) ворог, ніж вода. 3. Хоч соловейко (малий) від ворони, та пісні його (гарні). 4. З (глибокої) борозни (високий) хліб росте. 5. Інша рада ще (погана), як зрада {Нар. творчість).
215. Попрацюйте в парах. Прочитайте. Складіть і запишіть речення, використовуючи прийменники за, від, ніж. Позначте суфікси у прикметниках вищого ступеня.
Зразок. Алюміній і залізо (за вагою). Алюміній легший від заліза.
1. Чорне море і Азовське море (за глибиною). 2. Лютий і березень (за тривалістю). 3. Золото й срібло (за вартістю). 4. Береза й дуб (за міцністю). 5. Полуниця й суниця (за смаком). 6. Дніпро й Десна (за довжиною). 7. Каштан і тополя (за висотою). 8. Літак і вертоліт (за швидкістю).
Найвищий ступінь порівняння має три форми – просту, складну і складену.
Проста форма найвищого ступеня порівняння твориться додаванням префікса най – до простої форми вищого ступеня порівняння: тонший – найтонший, веселіший – найвеселіший.
Складна форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою префіксів що-, як-, котрі додаються до простої форми найвищого ступеня: найбільший – щонайбільший, найгірший – якнайгірший.
Складена форма утворюється додаванням слів найбільш, найменш, до початкової форми прикметника: найбільш обізнаний, найменш охайний.
216. Прочитайте уривок із вірша Василя Симоненка. Випишіть прикметники в найвищому ступені порівняння, позначте у них префікси й суфікси.
Найпрекрасніша мати щаслива,
Найсолодші кохані вуста,
Найчистіша душа незрадлива,
Найскладніша людина проста.
В. Симоненко
217. Спишіть речення, утворюючи від виділених прикметників усі можливі форми найвищого ступеня порівняння. Позначте в утворених словах префікси і суфікси.
1. І малий волос свою тінь кидає. 2. Тільки лелека знає, яке лелеча погане. 3. Земля багата, вода сильна. 4. У глибокій воді – велика риба. 5. В ніч темну про сонце пам’ятай. 6. Книжка – гарний товариш (Нар. творчість).
218. Доберіть антоніми до поданих слів. Утворіть від них прості форми вищого і найвищого ступенів порівняння.
Зразок. Вузький – широкий, ширший, найширший.
Холодний, далекий, хоробрий, тонкий, солодкий, чистий.
219. Складіть речення зі словами чепурний, безпечний, утворивши складну і складену форми найвищого ступеня порівняння.
220. Попрацюйте в парах. Прочитайте. Знайдіть і виправте помилки у вживанні ступенів порівняння. Відредаговані речення запишіть.
1. Гепард – самий швидкий звір. 2. Найбільш поширеніший у нашому кліматі саме цей вид рослин. 3. Старий дуб вищий клена. 4. Ця тема найважкіша для вивчення. 5. Більш сміливішим виявився мій товариш.
221. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.
В народе говорят: кто мудрее, тот и сильнее. И это действительно так. Нужно понимать, что даже самые большие кулаки бессильны перед разумом. А сколько безрассудных поступков совершает человек, который не думает о последствиях. Сложнейшую проблему всегда можно решить. Нужно подумать и выбрать правильный путь. Только взвешенное решение будет наиболее удачным (Із календаря).
Действительно – справді
Поступок – вчинок
Бессильный -безсилий
Последствие – наслідок
Безрассудный – нерозважливий
Взвешенное – виважене
ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ
ОПИС ПРИРОДИ. ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗПОВІДІ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИРОДИ
222. І. Прочитайте. Визначте, до якого стилю мовлення належить кожен із текстів. Обгрунтуйте свою думку.
1. Я дивлюся на воду. Озеро мінливе й неспокійне, як мінливе й неспокійне над ним небо. Озеро жило небом, його сонцем і його хмарами. Небо сине – синіло спокійне плесо. Плавало зелене латаття, цвіли білі й жовті лілеї. ї не ворушились густі очерети. Небо ставало вишневе – вишневіло зелене латаття, а стебла стояли у воді, як червоні промені. У легенькому рум’янці розпускались білі й жовті лілеї, самі рум’яніли (В. Харчук).
2. У гірській ущелині на південному схилі українських Східних Карпат тече річка Теребля. Вона впадає в озеро Синевир (народна назва Морське Око). Це озеро утворилося внаслідок обвалу частини гори. Величезні маси землі, каміння й уламків скелі перегородили річку, її води заповнили улоговину.
Озеро Синевир
Озеро має поверхню близько 0,07 квадратних кілометрів.
Його вода, завжди холодна – її температура, ніколи не піднімається вище 11 градусів, і дуже чиста. Навіть у найглибших місцях (24 метри) на дні озера видно дрібні камінці. Знаходиться озеро на висоті 989 метрів над рівнем моря (Із довідника).
II. Зробіть висновки, чим різняться науковий і художній описи природі.
III. Використовую чи матеріал вправи та фотоілюстрацію, скадіть власний текст з описом природи на тему “Земна краса”.
220. І. Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту.
СИЧ-ГРОМОВИК
Над річкою і лісом засинювалось небо: здалеку-прездалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи. А бусли злякано замахали крильми то тут, то том по лісових болітцях.
І нараз усе стихло. Стогін лісу подався далі й далі від грози. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. І ліс осяявся синьо. То хмара, чорна і низька, пустила із себе першу стрілу-блискавицю. У надрах хмари зарокотало, спершу неголосно й нестрашно, з далі голосніше й потужніше. І раптом ліс охнув від жаху – так по ньому вдарило згори.
Аж тоді прокинувся у своєму дуплі сич-громовик. Заворушив крильми, видряпався з дупла й пішов по гілці сухого береста вгору. Дощ мив йому маленькі гострі вушка, спину та крила і лоскотав клинчик хвоста. Краплі води котилися по кривому дзьобові і скапували вниз. Сич не боявся
Непогоди. Йому ще й ще хотілося громів і блискавиць, що жили в хмарі.
Несподівано визирнуло молоденьке сонечко і сказало сичеві: “Годі! Зась!” Він відчув різь в очах і заплющився. Так і до дупла пішов заплющений. Сич струснув із себе золоті краплі дощу і повільно, вайлувато пробрався на свою постіль з пір’я та сухого листя (За Григором Тютюнником).
Сич-громовик
Початок грози
II. Напишіть вибірковий переказ тексту, поклавши в його основу опис грози. За потреби скористайтеся фотоілюстрацією.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)