ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ
Розділ 5. РОЗЧИНИ. ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ ДИСОЦІАЦІЇ
§ 5.9. Ступінь дисоціації
Оскільки електролітична дисоціація – процес оборотний, то в розчинах електролітів поряд з їх іонами є й молекули. Тому розчини електролітів характеризуються ступенем дисоціації (позначається грецькою буквою “альфа” а).
Ступінь дисоціації – це відношення числа молекул n, що розпалися на іони, до загального числа молекул розчиненої речовини N:
Ступінь дисоціації електроліту визначається експериментально і виражається в частках одиниці або у відсотках. Якщо а = 0, то дисоціації немає, а якщо а = 1, або 100 %, то електроліт повністю розпадається на іони. Якщо ж а = 20 %, то це означає, що із 100 молекул даного електроліту 20 розпалося на іони1.
1 Так дисоціюють сильні електроліти (див. § 5.10).
Різні електроліти мають неоднаковий ступінь дисоціації. Досвід показує, що він залежить від концентрації електроліту
І від температури, із зменшенням концентрації електроліту, тобто при розведенні його водою, ступінь дисоціації завжди
Розглянемо зміщення рівноваги, що встановлюється між недисоційованими молекулами й іонами під час електролітичної дисоціації слабкого електроліту – ацетатної кислоти:
СН3СООН = СН3СОО – + Н+.
При розведенні розчину ацетатної кислоти водою рівновага зміщується в бік утворення іонів – ступінь дисоціації кислоти зростає. Навпаки, при випарюванні розчину рівновага зміщується в бік утворення молекул кислоти – ступінь дисоціації зменшується.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)