Урок 26. Сусіди. Зміна приголосних [г], [к], [х] перед [і]
[г] – [з’] книга – у книзі дорога – на дорозі
[к] – [ц’] сусідка – сусідці білочка – білочці
[х] – [с’] кожух – у кожусі вухо – на вусі
СУСІДИ
Справедливо кажуть: “Обирай не дім, а сусіда”. Пощастило білочці із сусідами. Поряд з її дуплом на високому дубі в маленькому гнізді оселилися синички. А під самісіньким дубом вирив нірку спритний їжачок. Жили сусіди мирно, один одному допомагали. Одного разу білочка побігла по кедрові горішки на дальню галявину,
– Сусідко, – гукнула білочка синичці. – Доглянь за моїми малюками, поки мене не буде, будь ласка!
Синичка погодилася. Свою роботу робить, а на білченят поглядає. Ось бачить: лізе до дупла хижа куниця – хоче білченят забрати. Зацвірінькала синичка та ще й подруг покликала.
Такий галас здійняли, що їжачок у своїй нірці не всидів. Крильцями махають, дупло від куниці прикривають. Не чекала куниця такого спротиву. Не втрималася на гілці та й упала на колючу спинку їжачка. З переляку так чкурнула до лісу – тільки її й бачили. Дякувала білка і синичці,
– Чому білочка вважала, що їй пощастило із сусідами? Чому важливо жити із сусідами в злагоді? Який фрагмент казки зображено на малюнку?
Сусід, сусідка, сусідонька. Із сусідами слід жити в злагоді. Не можна руйнувати чужих домівок.
Запам’ятай!
Російською мовою | Українською мовою |
Испуг | Переляк |
Удрала | Чкурнула |
Благодарила | Дякувала |